79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 вересня 2011 р. № 2а-7413/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Лунь З.І.
за участю
секретаря судового засідання Івашків В.І.
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Турківському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Турківському районі Львівської області про спонукання до вчинення дій, а саме: зобов'язати відповідача включити в Акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату пенсії по втраті годувальника гр. ОСОБА_1 за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року на загальну суму 10260 грн. 32 коп. для відшкодування їх Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду на централізованому рівні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у надісланому на адресу суду письмовому клопотанні від 31.08.2011 року № 64721/06-14 (вх. № 39342 від 02.09.2011 року) просив розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, письмового пояснення на позов не подав.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Турківському районі Львівської області не включило в акти звірки за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року суми пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_1 за період з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року в розмірі 10 260 грн. 32 коп.
З матеріалів справи вбачається, що громадянин України ОСОБА_2 одержав травму на виробництві згідно акту № 3 про нещасний випадок на виробництві від 08.05.2010 року на ТзОВ «КомиКуэстИнтернешнл», Республіка Комі, м. Усінск, що стало причиною смерті згідно акту № 3 Н-1 від 08.05.2010 року .
Управлінням Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області гр. ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника -смерті чоловіка ОСОБА_2 відповідно до протоколу № 129013 від 22.02.2011 року.
Страхові виплати громадянам, трудове каліцтво (професійне захворювання, смерть) яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, здійснюється за нормами ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення", підписаної 13.03.92 (далі - Угода). Відповідно до преамбули даної Угоди, держави-учасниці СНД мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їх (держав-учасниць) території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР та реалізують це право на території держав-учасниць СНД.
Статтею 1 зазначеної Угоди встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави у якій вони проживають.
Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює пенсійне забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено взаємними угодами.
Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Статті 21 та 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" № 1105-ХІУ передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до п. 16 статті 34 даного Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, тобто відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Таким чином Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду виплачені суми, так як це передбачено ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону № 1105-ХІУ.
Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697 "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. п. 3, 4 якого відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" ст. 26, ст. ст. 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до ст.ст. 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п.п. 7, 8 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду. Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Водночас суд зазначає, що зазначені норми права застосовуються виходячи з того, що страховиком, який має виплачувати відповідні суми, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України -відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому в разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися спори про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписати ці акти.
Таким чином, у випадку відсутності згоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення, тоді як пред'явлення вимог про спонукання до вчинення дій шляхом включення сум у акти звірки в судовому порядку не повинні здійснюватися, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків стосується випадків, коли спір відсутній.
Згідно із ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова в повному обсязі складена 08.09.2011 року.
Суддя Лунь З.І.
З оригіналом згідно
Суддя Лунь З.І.