Підлягає публікації в ЄДРСР
"31" серпня 2011 р.Справа № 29-28/372-05-7985
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Александрия»;
до відповідачів: 1. Компанії «Інбуд»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
2. Одеської міської ради
3. Виконавчого комітету Одеської міської ради
за участю заступника прокурора м. Одеси
про визнання права власності
Суддя Аленін О.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1., довіреність;
Від відповідача 1: не з'явився, повідомлений належним чином;
Від відповідача 2: ОСОБА_2., довіреність;
Від відповідача 3: ОСОБА_2., довіреність;
Від прокуратури: Вигнанок Т.П.- посвідчення.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Александрия»(далі -Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії «Інбуд»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Компанія або відповідач 1) про визнання права власності на нерухоме майно -кафе, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 10 станція Великого Фонтану (сквер Шклярука).
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.05 р. (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги Товариства задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2010 р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Одеську міську раду (далі -Рада або відповідач 2).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.10р. рішення господарського суду Одеської області від 12.09.05р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.11р. рішення господарського суду Одеської області від 12.09.05р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.10р. скасовані, справа № 28/372-05-7985 направлена на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 5 квітня 2011р. справу прийнято до свого провадження суддею Аленіним О.Ю. Справі присвоєно новий № 29-28/372-05-7985.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 червня 2011р. до участі у справі у якості іншого відповідача за заявою позивача залучено виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком або відповідач 3). На виконання ч.4 ст.24 ГПК України розгляд справи розпочався заново.
11.07.2011р. до початку розгляду справи по суті представник позивача надав суду уточнення до позовних вимог, відповідного до якого просив позовну заяву задовольнити та визнати за Товариством право власності на будівлю кафе площею 77,8 кв. м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, згідно з даними технічного паспорту, складеного комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», реєстраційний №46неж-136-3909 від 15 червня 2011 року.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 серпня 2011р. прийнято відмову Товариства від позову в частині вимог до Компанії про визнання права власності, провадження в судовій справі в цій частині припинено.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовної заяви. Правову позицію мотивовано посиланнями на норми ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 376 ЦК України. Позивач зазначає, що Товариство було власником кафе із площею павільйону 34 кв. м. та площею літнього майданчика -120 кв. м. В подальшому Товариство здійснило реконструкцію будівлі кафе, внаслідок чого площа будівлі збільшилася. При цьому дозвіл на виконання будівельних робіт та проект не оформлювалися, внаслідок чого згідно зі ст. 376 це є самочинним будівництвом.
Позивач наголошує на можливості визнання за ним права власності на самочинне будівництво на підставі ч.3 ст.376 ЦК України, оскільки, на його думку, наявні усі умови та встановлені чинним законодавством вимоги для прийняття судом відповідного рішення. Зокрема, представник позивача посилається на прийняте 15.10.2001 р. Радою Рішення №2797-ХХІІІ «Про затвердження проекту відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Александрия»земельної ділянки площею 0,0348 га, за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука) для експлуатації та обслуговування павільйону - кафе «Бофо»з літнім майданчиком», відповідно до якого Товариству було відведена під вже збудований об'єкт земельна ділянка. Інші тези правової позиції позивача викладені в наданих суду уточненнях до позовних вимог.
Представник Ради та Виконкому і представник прокуратури проти задоволення позову заперечували з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.
Відповідачі відзиви на позов до суду не надали, виходячи з чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у справі, суд встановив:
31.07.1996р. складено, підписано та затверджено Акт державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту до експлуатації (а.с. 43-44 т. І), де встановлено факт спорудження Компанією будівлі кафе, розташованої за адресою: м. Одеса, сквер Шклярука, 10 станція В.Фонтану, із площею павільйону 34 кв. м. та площею літнього майданчика -120 кв. м.
Державною технічною комісією порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнаглядохоронпраці при будівництві не виявлено (а.с. 44 т. І).
Відповідно до зазначеного Акту державної технічної комісії від 31.07.1996р. вирішено про готовність до введення в експлуатацію кафе з літньою площадкою та на виконання Наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури України від 5.10.1994р. № 48 «ДБН.А.3.1-3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення»зазначено, що даний Акт може слугувати підставою для реєстрації у відповідних органах прав власності на об'єкт (а.с. 44 т. І).
Товариство є юридичною особою, зареєстрованою 25.11.1998р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, видане Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому, про що зроблено запис від 25.11.2011р. у журналі обліку реєстраційних справ за № РО4056931Ю0010242.
Відповідно до Статуту Товариства, затвердженого Зборами Учасників на підставі рішення, оформленого протоколом №4 від 09.11.1998р., зареєстрованого Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому реєстраційний №РО4056931Ю0010242 від 25.11.1998р., Товариство виникло в результаті реорганізації шляхом перетворення Малого приватного підприємства «Александрия», яке придбало права юридичної особи на підставі державної реєстрації в Приморській районній Раді народних депутатів м. Одеси (реєстраційний №867 від 19.07.1996р.). Товариство є правонаступником усіх майнових прав і обов'язків Малого приватного підприємства «Александрия».
9.11.1998р. підписано Установчий договір про утворення та забезпечення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Александрия», предметом якого було врегулювання правових відносин, спрямованих на забезпечення створюваного Товариства.
Згідно з п. 5.6. Установчого договору в якості внеску для формування Статутного капіталу Товариства співзасновник Товариства, Компанія, повинна була здійснити майновий внесок у вигляді павільйону кафе площею 34 кв. м. і літньої площадки площею 120 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука.
На виконання зазначеного пункту Установчого договору 25.11.1998р. був складений та підписаний Акт приймання-передачі, відповідно до якого Товариство прийняло, а Компанія передала до статутного фонду Товариства павільйон кафе площею 34 кв. м. і літню площадку площею 120 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука. Вказана передача майна до статутного фонду здійснена в порядку ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»та ст. 128 ЦК Української РСР 1963р., що згідно з нормами чинного на той момент законодавства України стало підставою для набуття Товариством права власності на павільйон кафе площею 34 кв. м. і літньої площадки площею 120 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука.
Упродовж 1999-2000рр. Товариством була здійснена самовільна зміна розмірів павільйону та літнього майданчика (а.с. 77-79 т. І).
Товариство листом від 23.06.2000р., який був зареєстрований канцелярією Управління земельних ресурсів Одеської міської ради за вхід. №527 від 27.06.2000р. (а.с. 72 т.І), заявило прохання про надання дозволу на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, для експлуатації та обслуговування об'єкту.
Згідно з листом Виконкому Одеської міської ради від 27.07.2000р. №2160/4 за підписом заступника міського голови Товариству дозволено замовити розробку проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки за вказаною адресою для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону-бару з літнім майданчиком (а.с. 73 т. І).
Листом від 22.08.2000р. за №16/1/1939 Управління державної пожежної охорони Управління МВС України в Одеській області погодило можливість відведення в користування земельної ділянки Товариства за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, для експлуатації та обслуговування павільйону бару «Бофо».
Висновком № 100 від 6.09.2000р. Санепідслужба Одеської області встановила придатність земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, для відведення її під будівництво та листом від 22.08.2000р. за №07/3777 зазначила про можливість експлуатації території кафе-бару без радіаційних обмежень.
В грудні 2000р. Центром інженерних досліджень Академії інженерних наук України (далі -ЦІД АІНУ) виконаний технічний звіт про можливість збереження та введення в експлуатацію кафе «Бофо»з критим літнім майданчиком на 10ст. В.Фонтану (сквер Шклярука) у м. Одесі, згідно з висновками якого збудоване кафе «Бофо»з критою літньою площадкою відповідає вимогам будівельних норм та правил для громадських будівель та відповідає своєму функціональному призначенню, кафе «Бофо»безпечно в експлуатації (а.с. 14-42 т. І).
За результатами здійсненої перебудови площа забудови склала 173,26 кв. м., з яких під літнім майданчиком - 84,5 кв. м., під кафе -88,76 кв. м.
Складений у грудні 2000р. ЦІД АІНУ технічний звіт погоджений управлінням державної пожежної охорони Управління МВС в Одеській області (лист №16/1/4008 від 25.12.2000р., а.с. 83 т. І), відділом ДАІ м. Одеси МВС України (лист №31/7-19од від 01.02.2001р.).
Відповідно до Висновку №1103/00 від 16.01.2001р. вих. №3743 Управлінням архітектури та містобудування Виконкому Одеської міської ради (далі -УАМ) винесено резолюцію про можливість розміщення та здійснення подальшої експлуатації кафе «Бофо»в сквері Шклярука.
На підставі зазначеного висновку складено та підписано Висновок від 09.02.2001р. за №40/2610 УАМ про можливість надання в користування земельної ділянки.
Листом від 09.02.2001р. за №149 Управління екологічної безпеки Виконкому Одеської міської ради повідомило начальника Управління земельних ресурсів про можливість надання земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, для експлуатації та обслуговування кафе-бару.
Дорученням Управління земельних ресурсів Одеської міської ради №546 від 11.03.2001р. для виконання землевпорядних робіт документи Товариства спрямовані до ЦІД АІНУ.
В результаті виконаних землевпорядних робіт ЦІД АІНУ складено проект відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування кафе «Бофо»з критою літньою площадкою за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтана (сквер Шклярука).
Відповідно до Висновку № 321 від 26.04.2001р. Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради погоджено надання Товариству земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, для експлуатації та обслуговування павільйону бару «Бофо».
Затверджено для земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, код Українського класифікатору цільового використання землі -1.11.3. -землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг.
15.10.2001р. на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради прийнято Рішення № 2797-ХХІІІ «Про затвердження проекту відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Александрия»земельної ділянки площею 0,0348 га, за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука) для експлуатації та обслуговування павільйону -кафе «Бофо»з літнім майданчиком»(далі -Рішення №2797-ХХІІІ), відповідно до пунктів 1-2 якого затверджено проект відведення земельної ділянки та надано Товариству земельну ділянку площею 0,0348 га, із земель міста (код Українського класифікатору цільового використання землі -1.11.3. -землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг), у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном на 10 років, за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука), для експлуатації та обслуговування павільйону -кафе «Бофо»з літнім майданчиком.
Відповідно до п. 3 Рішення №2797-ХХІІІ затверджено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою, на умовах оренди, між Одеською міською радою та Товариством.
Пунктом 5 Рішення №2797-ХХІІІ Товариство зобов'язано замовити в Управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право Товариства на користування земельною ділянкою відповідно до п. 2 Рішення №2797-ХХІІІ. Пунктом 6 цього ж Рішення доручено Управлінню земельних ресурсів за встановленим законом порядком видати Товариству документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до п. 2 Рішення №2797-ХХІІІ, а п. 7 -Державній податковій інспекції Київського району здійснювати збір плати за землю згідно з чинним законодавством та договором.
В якості доказу виконання п. 7 Рішення №2797-ХХІІІ Товариство посилалося на наявний в матеріалах справи лист Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 08.02.2011р. за №674/15-4, яким зазначено про відсутність заборгованості з плати за землю станом на 07.02.2011р.
В якості доказу виконання Товариством п. 5 Рішення №2797-ХХІІІ Товариство посилалося на наявний в матеріалах справи лист від 7.11.2001р. за вхідним №2232 до Управління земельних ресурсів Одеської міської ради із проханням видати договір оренди на користування земельною ділянкою відповідно до Рішення №2797-ХХІІІ.
На виконання ухвали господарського суду Одеської області від 20.06.2011р. про витребування відомостей Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради спрямовано на адресу суду лист від 25.07.2011р. за №01-19/1070-07, де Управління зазначило про неможливість надати інформацію відносно наявності чи відсутності відповіді на зазначений лист Товариства до Управління від 7.11.2001р. за вхідним №2232 у зв'язку зі знищенням Управлінням згідно з Актом №1 від 28.03.2007р. відповідних матеріалів за 1996 -2002 рр.
Також в листі Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради від 25.07.2011р. за №01-19/1070-07 повідомлено, що на виконання п. 6 Рішення №2797-ХХІІІ договір між Товариством та Одеською міською радою укладено не було. Про факт не укладення договору не заперечував і представник позивача, у зв'язку з чим господарський суд вважає встановленою відповідну обставину.
Крім того, суд зауважує, що зазначеним листом Управління підтверджений факт прийняття Рішення №2797-ХХІІІ та надання згідно з його змістом Товариству земельної ділянки відповідно до тексту п. 2 цього Рішення.
Листом вих. №3277 від 21.11.2001р. Управління земельних ресурсів дозволило Товариству замовити технічну документацію по укладенню документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука).
Виконавцем Одеським центром ДЗК здійснені роботи зі складення технічної документації, копія якої надана Товариством до матеріалів справи.
24 лютого 2011р. за №4/07-2011 прокуратурою міста Одеси до Ради внесено протест на Рішення №2797-ХХІІІ, яким запропоновано зазначене Рішення скасувати. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»внесений протест зупинив дію Рішення №2797-ХХІІІ.
На час розгляду справи протест прокуратури міста Одеси Радою не розглянутий, про що визнано усіма сторонами, у зв'язку з чим на підставі ч.1 ст.35 ГПК України господарський суд вважає цей факт загальновідомим та таким, що не потребує доказування.
15 червня 2011р. комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»складено технічний паспорт реєстраційний №46неж-136-3909, відповідно до якого загальна площа будівлі кафе становить 77,8 кв. м., а площа земельної ділянки під будівлею кафе -348 кв. м.
Згідно даних складеного КП «ОМБТІ та РОН»технічного паспорту площа земельної ділянки, зайнята під будівлею кафе, відповідає площі земельної ділянки, яка була відведена Товариству для цієї мети відповідно до Рішення №2797-ХХІІІ.
Технічним висновком про технічний стан елементів несучих конструкцій та можливість експлуатації після виконаної реконструкції нежитлових приміщень кафе «Бофо»за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука), виконаним в липні 2011р. ТОВ «МД-Архбудпроект»та наданим позивачем до господарського суду, встановлені факти відповідності будівлі кафе згідно з даними, зазначеними у наведеному технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН»реєстраційний №46неж-136-3909 від 15.06.2011р., будівельним та технічним вимогам, стандартам та правилам, чинним в Україні, зроблено висновок про можливість експлуатації кафе та його збереження.
Проти залучення вказаного доказу, як власне і проти наведених у ньому висновків, інші учасники судового процесу не заперечували.
Зменшення площі будівлі кафе з 88,76 кв. м. до 77,8 кв. м. представник позивача пояснив проведенням утеплення внутрішніх стін будівлі кафе, що не потребує згідно чинного законодавства отримання дозвільної документації, внаслідок чого зменшилася внутрішня площа будівлі, але не змінилися конструктивні елементи та загально-будівельні характеристики.
Факт однакової відповідності зовнішньої конструкції та вигляду кафе станом у грудні 2000р. та станом у липні 2011р. встановлений шляхом порівняння згідно матеріалів фото фіксації, наведених у технічному звіті про можливість збереження та введення в експлуатацію кафе «Бофо» з критим літнім майданчиком на 10ст. В.Фонтану (сквер Шклярука) у м. Одесі, виконаного в грудні 2000р. ЦІД АІНУ, та у технічному висновку про технічний стан елементів несучих конструкцій та можливість експлуатації після виконаної реконструкції нежитлових приміщень кафе «Бофо»за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука), виконаним в липні 2011р. ТОВ «МД-Архбудпроект».
Зменшення площі будівлі кафе, обумовлене зменшенням внутрішніх розмірів приміщення, вбачається зі зменшених характеристик ширини та довжини стін приміщень кафе у порівнянні із технічними даними, наведеними в технічному звіті про можливість збереження та введення в експлуатацію кафе «Бофо»з критим літнім майданчиком на 10ст. В.Фонтану (сквер Шклярука) у м. Одесі, виконаного в грудні 2000р. ЦІД АІНУ, та технічними даними, наведеними в технічному паспорті КП «ОМБТІ та РОН»реєстраційний №46неж-136-3909 від 15.06.2011р.
Дослідивши встановлені обставини, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, суд доходить до висновку про повне задоволення позовних вимог Товариства, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України способом захисту права є визнання права, а також інші способи захисту, встановлені чинним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Втім ч.3 ст.376 ЦК України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування»саме до повноважень міської ради та виконавчого комітету міської ради віднесені питання в галузі регулювання земельних правовідносин, відносин із здійснення будівництва на землях територіальної громади в межах міста та щодо встановлення фактів самочинного будівництва. В процесі розгляду справи встановлено, що земельна ділянка, на якій збудована спірна будівля кафе, є комунальною власністю та належить територіальній громаді міста Одеси. Тобто в даному спорі саме Одеська міська рада та виконавчий комітет Одеської міської ради є відповідачами по справі.
Визначене в попередньому абзаці цілком відповідає вимогам та вказівкам, зазначеним в Узагальнені судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, прийнятими 01.01.2010 р. Вищим господарським судом України в частині спорів про визнання права власності на самочинне будівництво (п.3.2.), яким зокрема вказано: «Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання особі земельної ділянки в установленому порядку під уже збудоване нерухоме майно»та «У випадках, коли у зазначених спорах йдеться про визнання права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці державної чи комунальної форми власності, до розгляду відповідних справ в обов'язковому порядку мають залучатись не лише виконком, а й, власне, орган місцевого самоврядування, оскільки такий спір безпосередньо стосується його інтересів як розпорядника земель».
Більш того, учасниками спору взаємно визнається факт наявності спірних відносин щодо визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості, зокрема позивачем відносно захисту його прав шляхом визнання права власності на підставі ч.3 ст.376 ЦК України. Суд додатково звертає увагу, що факт наявності спірних відносин підтверджений в судовому засіданні і представником відповідача 2 та відповідача 3 шляхом заперечення проти можливості оформлення свідоцтва про право власності на спірний об'єкт, оскільки останній є самочинним будівництвом.
За таких обставин спір має розглядатися по суті господарським судом із вирішенням можливості захисту порушених і оспорюваних прав позивача.
З аналізу норми ст.376 ЦК України вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивачу в користування була надана земельна ділянка площею 348 кв. м. за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука), як така, що розташована під самочинно збудованим об'єктом нерухомості - будівлею кафе, яке знаходиться за адресою: місто Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука.
Можливість відведення земельної ділянки в користування Товариству узгоджена усіма компетентними органами відповідно до чинного (на момент здійснення такого відведення) законодавства України. Порушень процедури відведення земельної ділянки з наданих в межах судової справи доказів не встановлено, проти цього не заперечували і представники учасників справи.
Затверджений Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради та встановлений в Рішенні Ради №2797-ХХІІІ код Українського класифікатору цільового використання землі -1.11.3. -землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг відповідає можливості будівництва на такій земельній ділянці будівлі кафе, про що Товариством отримані погодження уповноважених органів влади, досліджених судом вище, а отже Товариством не порушені умови цільового використання земельної ділянки.
За змістом ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, як самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, але відповідної вимоги Радою не заявлено.
Згідно з ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Представник Ради проти задоволення позову Товариства заперечував.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі відведення земельної ділянки в користування) вирішується на пленарному засіданні ради.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Аналогічну правову позицію займає Вищий господарський суд України у своїх рішеннях (Постанова від 15.01.2008р. у справі № 30/334, Постанова від 5.04.2011р. у справі № 15/111/10).
За таких обставин саме виходячи з рішень, прийнятих на пленарних засіданнях сесії відповідної міської ради треба оцінювати наявність чи відсутність згоди власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинне будівництво. В межах даної судової справи судом береться до уваги факт затвердження сесією Одеської міської ради проекту відведення земельної ділянки та прийняття рішення про її надання в користування шляхом прийняття Рішення №2797-ХХІІІ від 15.10.2001р. До уваги судом також приймається наявність численних узгоджень можливості експлуатації будівлі кафе та можливості відведення земельної ділянки Товариству виконавчими органами Одеської міської ради, яким останньою особою делеговані повноваження з виконання окремих її функцій.
При цьому за змістом норми ч.3 ст.376 ЦК України чинне цивільне законодавство не передбачає обов'язкової умови для визнання судом права власності на самочинне будівництво наявність саме укладеного договору оренди, оскільки вимоги відповідної норми стосуються наявності лише самого факту надання земельної ділянки під збудоване майно, яким і є Рішення Одеської міської ради № 2797-ХХІІІ від 15.10.2001р. «Про затвердження проекту відведення та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Александрия» земельної ділянки площею 0,0348 га, за адресою: м. Одеса, 10 ст. В. Фонтану (сквер Шклярука) для експлуатації та обслуговування павільйону -кафе «Бофо»та супутні до нього документи, зокрема узгоджений проект відведення земельної ділянки, виконаний ЦІД АІНУ.
Більш того, суд звертає увагу, що із сукупності наданих до матеріалів справи доказів прямо вбачається, що земельна ділянка була відведена та надана Товариству для експлуатації та обслуговування павільйону -кафе «Бофо»саме після здійснення самочинного будівництва (під уже збудоване майно) та встановлення факту можливості його збереження та експлуатації, про що досліджено вище.
Доводи представника прокуратури про неможливість врахування при прийнятті судового рішення по цій справі Рішення Одеської міської ради № 2797-ХХІІІ від 15.10.2001р., зважаючи на подання на зазначене Рішення протесту прокурора міста Одеси, судом до уваги не приймається з наступних мотивів.
Дійсно за ст.21 Закону України «Про прокуратуру»подання протесту прокурора на акт органу місцевого самоврядування зупиняє його дію. Втім сам протест на акт, по-перше, автоматично не означає протиправності даного акту. По-друге, протест прокурора не скасовує чинності акту, як юридичного документу, яким зафіксовані певні факти, зокрема факт відведення та надання земельної ділянки Товариству. До того ж сама наявність протесту прокурора не означає можливості його автоматичного та беззаперечного задоволення органом, до якого такий акт реагування внесено.
Судом також приймається до уваги, що протест прокурора міста Одеси внесений до Ради 24.02.2011 р., але дотепер не розглянутий. За ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України протест прокурора підлягає розгляду у десятиденний строк, тобто Одеська міська рада мала б розглянути внесений протест прокурора міста Одеси не пізніше ніж до 10 березня 2011р., а зважаючи на ухилення від розгляду внесеного протесту прокурор міста Одеси мав оскаржити Рішення Одеської міської ради № 2797-ХХІІІ від 15.10.2001р. упродовж п'ятнадцяти днів з цього моменту (з 10.03.2011р.).
За сукупності наведених обставин неможливо розглядати саму наявність протесту прокурора міста Одеси на Рішення №2797-ХХІІІ від 15.10.2001р., як підставу вважати цей акт протиправним або скасованим, чи підставу вважати земельну ділянку такою, що не надана Товариству.
Відповідність будівництва будівлі кафе встановленим в України будівельним вимогам, правилам та стандартам доведена Товариством, та не спростована іншими учасниками процесу.
Порушення самочинним будівництвом прав інших осіб судом не встановлено, а іншими учасниками судового процесу також не доведено.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності набувається на підставі рішення суду у разі наявності підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
Враховуючи, що Товариство здійснило самочинне будівництво на земельній ділянці, що в подальшому була відведена та надана йому для цієї мети та в межах допустимого цільового призначення, в межах тієї площі земельної ділянки, котра призначена саме для експлуатації та обслуговування будівлі кафе, приймаючи до уваги те, що стан самочинно збудованої будівлі відповідає чинним нормативно-технічним вимогам, що підтверджується матеріалами справи, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Зважаючи на те, що Товариство здійснило самочинне будівництво, не одержавши дозвільні та проектні документи, що і спричинило виникнення цього судового спору, то суд вважає обґрунтованим покласти сплачені Товариством при зверненні із позовом до господарського суду Одеської області судові витрати безпосередньо на особу - позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Александрия»задовольнити.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Александрия»(65016, м. Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука; код ЄДРПОУ: 23874836) право власності на будівлю кафе площею 77,8 кв. м., яке розташоване за адресою: місто Одеса, 10 станція Великого Фонтану, сквер Шклярука, згідно з даними технічного паспорту, складеного комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»реєстраційний номер 46неж-136-3909 від 15 червня 2011 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.09.2011р.
Суддя Аленін О.Ю.