"02" вересня 2011 р.Справа № 9/17-2515-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлоудсистем"
До відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”
про стягнення 6143661,5 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);
Від відповідача: ОСОБА_2. (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 24.06.2011 року за вх. №3675/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлоудсистем" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” (далі -Відповідач) 6 143 661,5 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави, викладені у письмовому відзиві на позов.
По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 31.08.2011р. по 02.09.2011р. о 09 год. 15 хв.
01.09.2011 року за вх. №30249/2011 представник Державного підприємства „Одеська залізниця” подав до господарського суду одеської області заяву про відвід судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А. від розгляду справи № 9/17-2515-2011 в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 02.09.2011 року клопотання представника Державного підприємства „Одеська залізниця” про відвід судді господарського суду Одеської області Меденцева П.А. від розгляду справи № 9/17-2515-2011 в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України було відхилено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Між Позивачем та Відповідачем були укладені: договір № 1/45 від 12 лютого 2008 року, (надалі -„Договір № 1/45”), відповідно до п.1. цього договору: „Залізниця (Відповідач) здійснює подачу, розміщення на місця навантаження, розвантаження й приймання (забір) вагонів з під'їзної колії, що належить Підприємству (Позивач), що примикає через стрілку №140 до ходової колії ВАТ „Ексімнафтопродукт”, що примикає стрілкою №148 до сполучної колії №37, що, у свою чергу, примикає стрілкою №79 до колії №12 „Нового парку” станції Одеса-Пересип і обслуговується локомотивом Залізниці; та договір № ОД /11-10-99 від 15 лютого 2010 року (далі -„Договір № ОД /11-10-99”), згідно з п.1.1. якого „даний договір регулює взаємини „Сторін”, пов'язані з організацією перевезення, планування, накопичення та погодженої подачі на під'їзну колію вагонів зі зрідженим газом, що прямують транзитом з інших країн через станцію Одеса-Пересип. Відповідно до п.2.1.4. Договору № ОД/11-10-99: „Дорога (Відповідач) зобов'язується за заявкою Замовника (Позивач), за додаткову плату, організувати відбір, добірку й першочергову подачу під вивантаження вагонів, що перебувають у межах Одеської залізниці”.
В період із січня по червень 2010 року Відповідач при наданні Позивачу вищезазначених послуг за згаданими договорами нараховував податок на додану вартість на такі послуги.
Відповідно до дорожніх відомостей (яка є складовою накладної відповідно до параграфу 1 статті 7 розділу другого Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) від 01.11.1951 року), наданих суду, за період з січня по червень 2010 року, зріджений газ, щодо якого Відповідач надавав послуги, прямував з Казахстану, Росії транзитом через територію України до третіх країн (Туреччини).
Розрахунки за надані Відповідачем послуги проводились з особового рахунку Позивача у ЄТехПД відповідно до накопичувальних карток, відомостей оплати подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, виписок з особового рахунку та податкових накладних, наданих суду, за період з січня по червень 2010 року.
Відповідачем були нараховані Позивачу суми податку на додану вартість за надані послуги щодо транзитного вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах документами (податковими накладними тощо), виданими Відповідачем.
Судом також встановлено, що Позивачем було укладено Договір №08/УГ від 01.11.2003 року (далі - Договір №08/УГ) з компанією „Юнайтед Ойл Лімітед” („United Oil Limited”), про надання послуг з прийомки зберігання, транспортування та відвантаженню зріджених (скраплених) вуглеводних газів.
Відповідно до п.1.1. Договору №08/УГ, виконавець (Позивач) надає послуги для Замовника (компанія „Юнайтед Ойл Лімітед”) комплекс послуг з перевалки, прийомки (зливу) із залізничних вагоно-цистерн, зберіганню, транспортуванню трубопроводами та відвантаженню (наливу) на танкери зріджених (скраплених) вуглеводних газів (включаючи пропан та бутан та їх суміш), які прямують транзитом (чи на експорт) за межі митного кордону України.
Весь вантаж (зріджені (скраплені) вуглеводні гази), що прямував з Казахстану, Росії транзитом через територію України до третіх країн (Туреччини, Бермудських островів) надходив Позивачу для виконання Договору №08/УГ.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 6.2.4 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97ВР, із подальшими змінами та доповненнями, - нормативний акт, що діяв протягом 2010 року, операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього Закону.
Згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
За вимогами ст. 5 Закону України „Про транзит вантажів”, від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.
Відповідно до ст. 6 Закону України, „Про транзит вантажів”, транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading).
У разі транзиту вантажів залізничним транспортом до митних органів на дільницях, на які поширюється сфера застосування Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), подається накладна ЦІМ (СІМ). У разі транзиту вантажів залізничним транспортом на інших дільницях до митних органів подається накладна УМВС (СМГС) або накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), що містить відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Відповідно до § 1 статті 7 розділу ІІ Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) від 01.11.1951 року, договір перевезення оформляється накладною єдиного зразка. Накладна складається з аркушів: 1 - оригінал накладної; 2 - дорожня відомість; 3 - дублікат накладної; 4 - аркуш видачі вантажу; 5 - аркуш повідомлення про прибуття вантажу.
Відповідно до п.5. Порядку контролю за доставкою в митниці призначення транзитних товарів залізничним транспортом з використанням накладної УМВС (СМГС) або на умовах Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) з використанням накладної ЦІМ (СІМ) та накладної ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), затвердженого наказом Державної митної служби України від 4 серпня 2004 р. № 566, (далі -Порядок №566) для декларування товарів у митному режимі транзиту використовуються накладна ЦІМ або накладна УМВС, або накладна ЦІМ/УМВС та їх електронні копії, що містять інформацію з окремих граф цих накладних і додаткові відомості, потрібні для здійснення митного контролю й наявні в супровідних документах на товари.
Відповідно до п.1, 2 розділу III Порядку №566: 1. При надходженні товарів до митниці призначення протягом установленого строку їх доставки посадова особа цієї митниці після отримання товаросупровідних документів від посадових осіб залізниці: проставляє відбиток штампа "Під митним контролем" на накладній ЦІМ або накладній УМВС, або накладній ЦІМ/УМВС з відмітками митниці відправлення та товаросупровідних документах; перевіряє відповідність відомостей, зазначених у залізничній накладній та товаросупровідних документах, відомостям, зазначеним у електронній копії залізничної накладної, що міститься в ЄАІС Держмитслужби України; з ПЕОМ робить відмітку в ЄАІС Держмитслужби України про надходження товарів у митницю призначення за цією залізничною накладною; приймає рішення про необхідність проведення митного огляду переміщуваних товарів. 2. За відсутності зауважень посадова особа митниці призначення приймає рішення про пропуск товарів через митний кордон України, проставляє на всіх примірниках товаросупровідних документів, накладній ЦІМ або накладній УМВС, або накладній ЦІМ/УМВС відбиток особистої номерної печатки.
З урахуванням викладеного та згідно з наявними в матеріалах справи документами, судом встановлено, що у вищезазначений період здійснювався транзит вантажів (зрідженого газу) через митну територію України, який супроводжувався регламентованою ст. 6 Закону України «Про транзит вантажів»документацією, а саме вантажними відомостями (які є частиною накладної СМГС) з відбитками особистих номерних печаток інспекторів митниці та відбитками штампа "Під митним контролем" щодо транзитного режиму вантажу, копії яких наявні в матеріалах справи.
З вказаних документів вбачається, що вантажі, які надходили до Позивача, є виключно транзитними вантажами, оскільки прибули вони з одного місця відправлення, розташованого за кордоном України, а саме в Росії та Казахстані, та прямували транзитом через територію України до іншого пункту призначення -за межі митної території (кордону) України - до Туреччини, у зв'язку із чим знаходились під митним контролем в транзитному митному режимі, підтвердженням чого є відмітка митного органу, що починається з букви „Т”.
Оскільки згідно із Законом України „Про транзит вантажів” транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо, то послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів, звільняються від ПДВ. Послуги Відповідача, що надавалися Позивачу, є такими, що пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів, та повинні бути звільненими від оподаткування ПДВ.
Таким чином, Відповідач при нарахуванні податку на додану вартість на свої послуги для Позивача, порушив п.5.15. ст.5 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі - ГК України): 1. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. 2. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини першої ст.225 ГК України: 1. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, неправомірне нарахування Відповідачем податку на додану вартість при наданні своїх послуг, а також безпідставне списання одноосібним чином Відповідачем грошових коштів з особового рахунку Позивача в ЄТехПД призвело до втрати Позивачем грошових коштів, тобто спричинення Позивачу матеріальних збитків.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлоудсистем" (65042, Одеська область, м. Одеса, вул. Отамана Чепиги, 43-А, т/з 26001057002484 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31339337, ІНН 313393315549) 6 143 661,50 (шість мільйонів сто сорок три тисячі шістсот шістдесят один) грн., як відшкодування завданих збитків, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 06 вересня 2011 року.