про повернення позовної заяви
"05" вересня 2011 р.№ 4/17-2011-1669
Суддя Літвінов С.В., розглянувши матеріали вх.№5167 за позовом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до ПП Лазова ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ: < Текст >
Позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позивач у позовній заяві не вказав повного найменування відповідача.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позивач не вказав повного найменування сторін .
Відповідно пп. 3, 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу у встановленому порядку і розмірі.
Згідно п. 5 роз'яснень Вищого господарського суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом. Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунка платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на ліцевій чи зворотній стороні останього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюєтся першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Додані до позовної заяви копії платіжних доручень № 229 від 04.08.2011р. та № 230 від 04.08.2011р. не є належними доказами сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами від 19.05.2011р.) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Копії позовної заяви та доданих до неї документів повинні надсилатися до подання позовної заяви до суду, виходячи з того, що відповідно до п.п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Доданий до позовної заяви фіскальний чек №3021 від 22.07.2011р. не є належним доказом надсилання копії позову та доданих до нього документів відповідачу в розумінні положень ч.1 ст.56 ГПК України, за умови відсутності відповідного опису вкладення відправленої кореспонденції.
Так, згідно ч.2 п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках та підписується відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Згідно п.6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, позивач не вказав повного найменування відповідача, не надав доказів сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу у встановленому порядку, не надав до позовної заяви доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому у суду є підстави вважати поданий позивачем позов з порушенням вищенаведених норм ГПК України, у зв'язку з чим він підлягає поверненню без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Керуючись п.2, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Суддя < /підпис/ > Літвінов С.В.