"06" вересня 2011 р.
Справа № 35/17-1913-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Поліщук Л.В., Колоколова С.І.
(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. №486)
при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.
/сторони не використали законного права на участь їх представників у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.08.11р.)/
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес", м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2011 р.
по справі № 35/17-1913-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА", м. Львів
до скаржника
про стягнення 28 604, 20 грн.,
У травні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту -ТОВ) ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Експрес" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 28 604,20грн., яка складається з прострочених лізингових платежів у розмірі 26200грн. та пені за прострочення сплати лізингових платежів, нарахованої за період з 28.12.10р. по 25.01.11р., у розмірі 2 404,20грн.. Також позивач просив покласти судові витрати на відповідача.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 612, 625, 762, 806 ЦК України та ст. 11 ЗУ „Про фінансовий лізинг” мотивовані тим, що відповідач в порушення укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №5/0406/2-Е від 14.04.2006р. свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконує належним чином.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.11р. (суддя Гут С.Ф.) позовні вимоги ТОВ ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА" задоволено повністю. Суд дійшов такого висновку з огляду на те, що борг відповідач не сплатив та документів, які б спростовували позовні вимоги не представив.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Експрес" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача пені за прострочення сплати лізингових платежів у розмірі 2404,20грн. та прийняти нове, яким позов ТОВ ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА" задовольнити частково, стягнувши з відповідача прострочені лізингові платежі у розмірі 26 200грн., а в решті позову відмовити.
Скаржник посилається на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не правомірно застосовано ст. 551 ЦК України щодо розміру пені, яка підлягає стягненню, та не застосовано ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Крім того, скаржник вважає, що у відповідності до п.8.3.2 договору порушенням зобов'язання є безпосередньо факт прострочення лізингового платежу, а не кількість днів прострочення, а тому нарахування позивачем пені за порушення терміну сплати за кожен день прострочення лізингового платежу суперечить умовам договору, укладеного між сторонами.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, вважаючи його законним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.06р. між ТОВ "Лізингова компанія "УНІВЕРСАЛЬНА" (лізингодавець) та ТОВ "Експрес" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №5/0406/2-Е/а.с.6/, згідно умов якого перший зобов'язався придбати на замовлення другого майно: один новий середній міський автобус “Богдан”А-144.3, виробництва ВАТ „Черкаський автобус”, Україна, м. Черкаси (предмет лізингу), та передати його лізингоодержувачу, а останній зобов'язався прийняти предмет лізингу у виключне платне користування терміном на п'ять років з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу.
Згідно п. 3.3 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати у розмірі і строки згідно графіку лізингових платежів (додаток №2 до договору).
Пунктом 8.3.2. договору сторони передбачили, що за прострочення терміну сплати лізингового платежу лізінгоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення незалежно від терміну тривання порушення.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його укладання та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України забов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач виконував умови договору фінансового лізингу №5/0406/2-Е від 14.06.2006р. належним чином, факт передачі предмету лізингу відповідачу підтверджено актом приймання-передачі від 21.04.2006р..
Відповідач припинив перерахування платежів за договором з грудня 2010р., у наслідок чого у нього станом на 12.05.11р. утворилась заборгованість у розмірі 26200грн., яка судом першої інстанції була правомірно стягнута, з чим скаржник погоджується.
Щодо вимоги про стягнення пені, то відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України учасник господарських відносин у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання має сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Позивач і суд визначили розмір пені у відповідності до п. 8.3.2 договору - 0,1% від суми простроченого платежу. Одначе, при цьому не враховано, що згідно до ст.3 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) розмір пені, що встановлюється сторонами у договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України /далі-НБУ/, що діяла у період за який сплачується пеня.
Враховуючи вищезазначені норми права та факт прострочення терміну сплати лізингових платежів, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню, визначену у відповідності до положень, які містяться в ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Колегією здійснено відповідний розрахунок, який долучається до матеріалів справи і за яким обгрунтований розмір пені за період нарахування становить 787 грн. 32 коп..
За викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Експрес" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2011 року по справі №35/17-1913-2011слід змінити в частині визначення розміру стягнутої пені.
Відповідно із ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита за розгляд позову та подачу апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49,99, 101-105 Господарського процесуального
кодексу України, колегія суддів
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес" задовольнити частково, рішення господарського Одеської області від 21.07.2011 року по справі №35/17-1913-2011 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„ Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА" 26200грн. заборгованості за прострочені лізингові платежі, 787грн.32 коп. пені, 269грн. 53коп. витрат по сплаті держмита та 222грн. 55коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити”
2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Лізингова компанія" УНІВЕРСАЛЬНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Експрес" 68коп. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя Л.І.Поліщук
Суддя С.І. Колоколов
Повний тектс постанови складено 09.09.2011року.