"06" вересня 2011 р.Справа № 5024/657/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Поліщук Л.В.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 510 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я. Гладишевої замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 21.06.2011 року)
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 01.06.2010 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”
на рішення господарського суду Херсонської області від „30” червня 2011 року
по справі № 5024/657/2011
за позовом Дочірнього підприємства „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”, м. Маріуполь
до Приватного підприємства „Наса”, м. Херсон
про стягнення 73 010,88 грн.
11.04.2011 року Дочірнє підприємство „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” (далі по тексту -позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „Наса” (далі по тексту -відповідач) 73 010 грн. 88 коп. основного боргу за виконані роботи та надані послуги згідно укладеного між сторонами договору транспортного експедирування №02/Э/10 від 01.05.2010 року. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заявлена до стягнення сума становить сплачені ним витрати, пов'язані з розмитненням, простоєм, демереджем та зберіганням вантажу -чотирьох контейнерів з імпортними товарами, обов'язок відшкодування яких передбачений у пунктах 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9, 2.4.7 договору експедирування №02/Э/10 від 01.05.2010 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 30.06.2011 року по справі № 5024/657/2011 (суддя Задорожна Н.О.) в задоволенні позовних вимог ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” відмовлено. Такий висновок суду мотивований тим, що позивач, виставляючи рахунок на оплату додаткових витрат, пов'язаних з простоєм та понаднормовим використанням контейнерів, належними доказами у розумінні приписів статей 32, 33, 34 ГПК України, не довів факту наявності обставин, покладених в основу вимог, факту наявності простою в зв'язку з оглядом вантажу за вимогою митних органів (рішення керівника або заступника митниці), інших офіційних контролюючих, надзираючих органів. Не надано позивачем доказів, які б підтверджували факт сплати ним цих коштів іншим суб'єктам господарювання.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що документи в матеріалах справи (коносамент, сертифікат, копія декларації) були надані як доказ надання позивачем послуг по договору, а не на підтвердження факту додаткових витрат.
За твердженням скаржника, такі документи були надіслані позивачем до суду кур'єрською поштою з попереднім повідомленням телеграмою. Але ж ні телеграма, ні такі належні і достатні для вирішення спору документи судом не були прийняті до уваги при винесені рішення.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з укладеним між сторонами договором транспортного експедирування від 01.05.2010 року № 02/Э/10 ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” (експедитор) зобов'язалося надавати ПП „Наса” (клієнт) транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (а.с.8-13).
Так, експедитор зобов'язався забезпечити якісне транспортне обслуговування, організацію перевезень вантажів клієнта різними видами транспорту на території України і за її межами відповідно до заявок клієнта (пункт 2.2.1 Договору).
Згідно із пунктом 2.4.7 Договору, у випадку досмотру вантажу в контейнері та/або транспортному засобі або затримці вантажу в контейнері та /або транспортному засобі у портах відвантаження, перевалки, прибуття, на кордонних переходах за вимогою митних, інших офіційних контролюючих, надзираючих і правоохоронних органів, клієнт відшкодовує експедитору витрати по оплаті вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортного засобу, а також демередж (детешн) штраф за понаднормове використання контейнерного обладнання, суднохідної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій.
Пунктами 3.1, 3.3 Договору встановлено, що послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням даного договору, сплачуються клієнтом на умовах 100% передплати на підставі виставленого експедитором рахунку в строк, передбачений п.3.2 договору. У випадку виникнення у експедитора додаткових затрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах клієнта і пов'язаних з виконанням даного договору, експедитор виставляє клієнту додатковий рахунок; вартість послуг експедитора узгоджується сторонами у додатках, які є невід'ємною частиною договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно провести експедитору для виконання своїх обов'язків за договором в інтересах клієнта, узгоджується сторонами у додатках до договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними і електронними повідомленнями.
Кожний випадок збитків, за який сторона вимагає відшкодування, повинен бути документально обґрунтований розрахунком і підтверджуючими документами (пункт 5.2 Договору).
З Нью-Йорку на адресу ПП „Наса” був направлений вантаж -пресовані панелі в 4-ох контейнерах (INBV 4860843; RRIV 5981210; FSCV 4085140; CARV 9969040), які прибули до порту Одеса 14.01.2011 року та були доставлені ПП „Наса” 03.02.2011 року. Даний факт підтверджується:
- коносаментом, виданим судохідною компанією (контейнерною лінією) про доставку вантажу 09.12.2010 року з Нью-Йорку до Одеси;
- сертифікатом, який підтверджує походження вантажу - Нью-Йорк, США;
- декларацією № 508000005/2010/051703 типу ПП (попереднє повідомлення), відповідно до якої 28.12.2010 року Херсонською митницею вантаж за цією декларацією взятий під митний контроль, що надає дозвіл вантаж випустити з Одеського порту.
Згідно документів, вантаж з Одеського морського порту підлягав перевезенню до м. Херсона для подальшого митного оформлення Херсонською митницею (декларація № 508000005/2010/051703 типу ПП (попереднє попередження).
Фактично вантаж прибув та був доставлений до м. Херсона 03.02.2011 року, а 11.02.2011 року ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” виставив ПП „Наса” додатковий рахунок № 120202 на суму 73 010 грн. 88 коп., а 01.05.2011 року -підписаний експедитором акт приймання-передачі виконаних додаткових послуг, пов'язаних зі зберіганням вантажу з 20.01.2011 року по 03.02.2011 року; демереджем з 21.01.2011 року по 11.02.2011 року; простоєм автотранспорта в порту з 01.02.2011 року по 03.02.2011 року, простоєм на ТГТ та простоєм автотранспорта на терміналі.
ПП „Наса” відмовилося оплатити рахунок та підписати акт в зв'язку з тим, що затримка перевезення вантажу не підтверджена належними доказами та мала місце за наявності вини ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” і вважає, що доводи, заперечення і вимоги ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”, викладені, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.929 ЦК України, ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Отже, оплатність договору пов'язується зі здійсненням експедитором своїх обов'язків щодо фактичного надання послуг. Розмір плати послуг експедитору встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.316 ГК України, плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу „Ціни і ціноутворення у сфері господарювання”, тобто з грошовим визначенням вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання; таке визначення може здійснюватися як щодо загальної суми в цілому, так і щодо конкретної одиниці продукції (роботи, послуги).
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність”, клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Як встановлено матеріалами справи, вантаж прибув до порту Одеса 14.01.2011 року та був доставлений відповідачу 03.02.2011 року. Згідно декларації № 508000005/2010/051703 типу ПП (попереднє повідомлення) вантаж за цією декларацією взятий під митний контроль, що надає дозвіл випустити вантаж з Одеського порту. Таким чином, контейнери з вантажем підлягали перевезенню до м. Херсона для їх подальшого митного оформлення відповідно до Митного кодексу України. Отже, вантаж, що прибув на митний пункт пропуску Південної митниці (порт Одеса), підлягав перевезенню позивачем до м. Херсона без будь-якої затримки, так як знаходився під митним контролем, про що свідчать міжнародні товарно -транспортні накладні (а.с.41-44).
Відповідно до наказів Державної митної служби (№ 1127 від 01.10.2010 року, № 1205 від 13.10.2010 року), проведення митного огляду товарів, що пред'являються до митного контролю під час переміщення через митний кордон України в контейнерах при перевезеннях у непрямому міжнародному сполучені із використанням водних та автомобільних (залізничних) транспортних засобів перевізників, з перевантаженням на території пунктів пропуску для морського (річкового) і паромного сполучення (далі пункти пропуску) не повинно перевищувати дві години з моменту пред'явлення товарів для такого огляду, крім випадків, передбачених законодавством. Не підлягають митному огляду в пунктах пропуску переміщувані в контейнерах товари, що направляються в інші митні органи або підрозділи митного оформлення Південної митниці для здійснення їх митного оформлення відповідно до обраного митного режиму, крім випадків, передбачених законодавством. Митний контроль та оформлення товарів за вантажною митною декларацією, в якій заявлено не більше 10 товарних підкатегорій, здійснюється посадовими особами митного органу у строк, що не перевищує 2 години; митний огляд товарів проводиться у строк, що також не перевищує 2 годин.
Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, переогляд товарів і транспортних засобів може бути здійснено за рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є підстави вважати, що зазначені товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів України з питань митної справи. Огляд та переогляд товарів і транспортних засобів здійснюється тільки в присутності особи, яка їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що додатково надані позивачем документи (коносамент про доставку 09.12.2011 року з Нью-Йорку до порту Одеса товару; сертифікат, що підтверджує походження вантажу (товару); копія декларації №508000005/2010/051703 типу ПП (попереднє повідомлення), яка підтверджує факт знаходження вантажу з 28.12.2010 року під митним контролем, та надає дозвіл випустити вантаж з Одеського порту) не підтверджують як факт надання спірних послуг, так і понесені позивачем в зв'язку зі зберіганням, демереджем та простоєм вантажу та контейнерів витрати.
Відповідно до документів на вантаж, контейнери підлягали перевезенню до м. Херсона, де згідно Митного кодексу України підлягали подальшому митному оформленню Херсонською митницею, тобто вантаж, що прибув на митний пункт пропуску Південної митниці (порт Одеса) підлягав перевезенню позивачем у м. Херсон.
Крім того, як було вище зазначено пунктом 3.3 Договору сторони передбачили, що вартість послуг Експедитора узгоджується сторонами у Додатках, які є невід'ємною частиною Договору. Розмір додаткових расходів, витрат, інших платежів, які необхідно провести Експедитору для виконання своїх обов'язків за Договором в інтересах Клієнта, узгоджуються Сторонами у Додатках до Договору або шляхом обміну оригінальними письмами, факсимільними та електронними повідомленнями. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які Додатки до Договору, які свідчили про узгодження сторонами додаткових витрат понесених Експедитором.
Таким чином, ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” належними доказами не підтвердило та не обґрунтувало факт затримання вантажу, а тому таке затримання після 20.01.2011 року мало місце з вини позивача.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 30.06.2011 року по справі № 5024/657/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДП „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” -без задоволення.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Транстерра Лоджистікс Маріуполь” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від „30” червня 2011 року по справі № 5024/657/2011 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови
складено „08” вересня 2011 року.