"06" вересня 2011 р.Справа № 6/17-2012-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Поліщук Л.В., Колоколова С.І.
(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. №486)
при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1., довіреність № 01/11-1357, дата видачі : 11.11.10р.,
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 18.05.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Прексім Д”, м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2011 року
по справі № 6/17-2012-2011
за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”
до скаржника
про стягнення 11 849,32 грн.,
/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/
У травні 2011року Комунальне підприємство (далі по тексту- позивач, КП) „Теплопостачання міста Одеси” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю(далі -ТОВ) „Прексім Д” /в остаточній редакції - а.с. 71/ про стягнення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 10 263,52грн.. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 277 ГК України мотивовані тим, що в порушення укладеного між сторонами договору №4016 від 01.11.2006р. відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за надані йому послуги.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.07.2011 року (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги КП„Теплопостачання міста Одеси” задоволені частково. Стягнуто з ТОВ „Прексім Д” на користь позивача 6113,12грн. боргу, 61,12грн. державного мита та 140грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що 4 150,4грн. боргу, сплаченого відповідачем за платіжним дорученням №121 від 31.03.2010р., позивачем безпідставно не зараховано в погашення боргу.
Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду Одеської області, ТОВ „Прексім Д” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси” в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції, скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вважає, що висновки суду про зобов'язання відповідача оплатити фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами з відповідним корегуванням суперечить ч.5 ст. 180, ч.6 ст. 276 ГК України, ст. 13 ЗУ „Про теплопостачання, ст. 28 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”, ч.2 ст.7 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до яких встановлення розмірів тарифів на постачання теплової енергії є обов'язком виключно органів місцевого самоврядування та повинно встановлюватись відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
На думку скаржника, рішення про підвищення тарифів прийнято з порушенням п. 95 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМ України від 10.07.2006р. №955, яким передбачено отримання висновку державної інспекції з контролю за цінами для підвищення тарифів на постачання теплової енергії.
Також, скаржник стверджує, що Управлянням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради, яке узгодило підвищення тарифів, не мало на це відповідних законних прав.
Крім того, скаржник вважає, що відповідно до ст.ст. 6,19 Конституції України та ст.28 ЗУ „Про місцеве самоврядування”, органи місцевого самоврядування забороняється делегувати свої повноваження відносно встановлення тарифів та постачання теплової енергії.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ТОВ „Прексім Д” без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено рішенням господарського суду, 01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси” та ТОВ „Прексім Д”(споживач) укладений договір №4016 на постачання теплової енергії на об'єкт споживача, який розташований за адресою: м. Одеса, пр-кт Адміральський,19/а.с.9/.
Розділом 10 договору встановлено, що він вступає в силу з дня його підписання та вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку про його припинення не буде заявлено однією із сторін. В наявних матеріалах справи відсутні такі заяви сторін, тому договір є чинним.
Відповідно до умов договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Згідно п.п.6.3, 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує електропостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Позивачем у період з 01.03.2009р. по 01.06.2011р. постачав теплову енергію, а відповідач в порушення вищезазначених умов договору сплачував за спожиту теплову енергію не у повному обсязі, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 10 263,52грн..
Платіжним дорученням №121 від 31.03.2010р. відповідач погасив борг за постачання теплової енергії у грудні 2009р. у розмірі 4 150,40грн. /а.с.41/.
Місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача не погашену частину заборгованості у розмірі 6113,12грн., оскільки відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України забов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судова колегія не може погодитись з твердженням скаржника стосовно того, що висновки суду про зобов'язання відповідача оплатити фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами з відповідним корегуванням суперечить законодавству з наступних підстав.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення від 20.12.2008р. №1612 Про перехід до розрахунків за послуги з централізованого опалення за двоставковими тарифами на послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для КП „Теплепостачання м. Одеси”. Пунктом 1 цього рішення передбачено встановлення з 01.01.2009р. тарифів на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються КП „Теплепостачання м. Одеси”.
Відповідно до п. 2 цього рішення тарифи встановлені п. 1 підлягають коригуванню у разі зміни цін на паливно-енергетичні ресурси (природний газ, електроенергія, вода на технологічні потреби), купованої теплової енергії, вартості холодної води на підігрів, ставок податків та зборів(обов'язкових платежів), рівня заробітної плати, відповідно до законодавчих актів, галузевої угоди. Проводити корегування відповідно до п. 3 рішення доручено КП „Теплепостачання м. Одеси”.
Оскільки дане рішення в судовому порядку недійсним не визнано, воно є чинним, а тому й корегування тарифів, проведене КП „Теплепостачання м. Одеси" на його виконання, є підставним.
Посилання при цьому скаржника на прийняття цього рішення з порушенням п. 95 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955., яким передбачено отримання висновку Державної інспекції з контролю за цінами для підвищення тарифів на постачання теплової енергії є не правомірним, оскільки даним порядком передбачені загальні положення, а п. 3.4 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2008р. №1612 передбачено що розрахунки корегування тарифів погоджується з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоеконочіної діяльності Одеської міської ради.
Положенням про управляння економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 22. 01.2008р./а.с.62/ визначено, що до основних завдань та функцій управління у відповідності до п.п. 2.2.43-2.2.46 входить:
- розробка тарифів на оплату побутових, житлово-комунальних та інших послуг, що надаються комунальними підприємствами та установами;
- внесення пропозицій з погодження тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, що надаються підприємствами, установами та організаціями, які належать до комунальної власності;
- обґрунтування і внесення пропозицій про перегляд установлених тарифів;
- надання консультацій та організаційної допомоги підприємствам та організаціям з впровадження та застосування тарифів.
Тому, колегія суддів вважає зауваження скаржника стосовно того, що Управлянням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради було не правомірно узгоджено з позивачем підвищення тарифів таким, що не заслуговує уваги.
Крім того, судова колегія не може погодитись з твердження скаржника про те, що чинним законодавством заборонено органам місцевого самоврядування делегувати свої повноваження відносно встановлення тарифів на постачання теплової енергії, оскільки все що прямо не заборонено законом вважається дозволеним, а зазначені ТОВ „Прексім Д” ст.ст. 6,19 Конституції України та ст.28 ЗУ „Про місцеве самоврядування” не містять прямої заборони на делегування означених повноважень, як наприклад, ст.124 Конституції, яка прямо передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи, надав вірну юридичну оцінку представленим сторонами доказам, не порушив норми матеріального та процесуального права та прийняв обгрунтоване та законне рішення. Отже, апеляційну скаргу ТОВ „Прексім Д” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2011 року - без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 21.07.2011 року по справі № 6/17-2012-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Прексім Д” -без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Суддя Л.І. Поліщук
Повний тектс постанови складено 07.09.2011року.