"06" вересня 2011 р.Справа № 16/17-1265-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від ПП „ВВ”: ОСОБА_1, ОСОБА_2 -за дорученням
від ТОВ „Ресурс-Ойл”: ОСОБА_3 -за дорученням
від ФОП ОСОБА_4: не з'явився
від гр. ОСОБА_5: не з'явився
від гр. ОСОБА_6: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл"
на рішення господарського суду Одеської області
від 22 липня 2011 року
у справі № 16/17-1265-2011
за позовом Приватного підприємства "ВВ"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл"
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6
про стягнення 382167 грн. 72 коп.
01.04.2011 р. Приватне підприємство „ВВ” (далі позивач, ПП) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Ойл” (далі відповідач, ТОВ) про витребування у ТОВ належного ПП дизельного пального у кількості 64633 л., у зв'язку із перебуванням цього пального у відповідача та відмовою останнього здійснити дії щодо його повернення позивачеві.
Ухвалою від 16.05.2011 р. місцевим судом задоволено клопотання ПП про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на дизельне пальне останнього у кількості 42892 л., яке знаходиться у володінні ТОВ в ємностях для зберігання нафтопродуктів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
В ході примусового виконання державною виконавчою службою Овідіопольського районного управління юстиції вищевказаної ухвали суду від 16.05.2011 р. про вжиття заходів до забезпечення позову був встановлений факт відсутності дизельного палива в кількості 42892 л., на яке судом накладено арешт, що видно з копії акту опису й арешту майна від 18.05.2011 р., акту державного виконавця від 18.05.2011 р. та постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 26531182 від 19.05.2011 р., з яких вбачається, що в ємностях для зберігання нафтопродуктів, які знаходяться на території ТОВ та опломбовані ПП виявлено лише 1167 л. та 1888 л. дизельного палива відповідно.
30.05.2011 р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову та просить стягнути з ТОВ на свою користь вартість безпідставно набутого останнім за рахунок ПП дизельного палива у кількості 42 892л. вартістю 382167 грн. 72 коп. на підставі ст. 1212 ЦК України.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: смт Великодолинське, вул. Мізікевича, 61а, що належить на праві власності ТОВ на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2011 р., виданого відповідно до рішення виконкому Великодолинської селищної ради від 23.12.2010 р. за № 330.
Зазначене клопотання відхилено судом першої інстанції з огляду на те, що на час вирішення спору право власності на вказаний об'єкт нерухомості за ТОВ, в установленому законом порядку, не зареєстроване.
Ухвалою суду від 16.06.2011 р. до участі в розгляді справи в якості іншого відповідача залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (надалі ФОП).
Також, ухвалою суду від 06.07.2011 р. до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучені фізичні особи громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6
ФОП та треті особи письмових відзивів на позов ПП не надали.
У письмових запереченнях ТОВ позовні вимоги ПП вважав необґрунтованими посилаючись на недоведеність та безпідставність заявленого позову.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 липня 2011 р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволений у повному обсязі та з ТОВ на користь ПП стягнуто: 382 167 грн. 72 коп. -вартості 42892 літрів дизельного палива, 3821 грн. 67 коп. -понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення з ФОП на користь ПП вартості дизельного палива в сумі 382167 грн. 72 коп. -припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки ФОП, якому належить транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_3, передав цей транспортний засіб в управління ОСОБА_5, то він не несе відповідальності за заявленими ПП вимогами, що свідчить про відсутність предмету спору між ПП та ФОП, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Так як, відповідачем, в порушення вимог с. ст. 32-35 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами факт вивезення позивачем належного йому дизельного палива у кількості 42892 л. з території ТОВ, що, з урахуванням фактичних обставин справи та заявлених позовних вимог, свідчить про безпідставне набуття ТОВ зазначеного дизельного палива без достатньої на це правової підстави, оскільки відсутність цього майна була виявлена саме на території, належній ТОВ за відсутності доказів набуття вказаного майна іншими особами, зокрема шляхом вивезення його позивачем.
Заперечення ТОВ щодо відсутності підстав для його матеріальної відповідальності за збереженість дизельного палива, належного позивачу, у зв'язку із припиненням дії договору б/н від 05.10.2009 р. місцевим судом не прийняті до уваги, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог, підстав їх пред'явлення та висновків господарського суду у ТОВ виникли зобов'язання відшкодувати вартість безпідставно набутого ним майна, що ніяким чином не пов'язане із припиненням дії зазначеного договору та відповідальністю ТОВ, як зберігача за збереження дизельного палива.
Згідно довідки про ціну на товар на внутрішньому ринку України від 27.05.2011 р. Одеської регіональної торгово-промислової палати вартість 1 літра дизпалива складає 8,91 грн., у зв'язку з чим з ТОВ на користь ПП підлягає стягненню 382 167 грн. 72 коп. -вартості 42892 літрів безпідставне набутого дизельного палива на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення. В судовому засіданні представники ПП доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримали.
ФОП та фізичні особи громадяни ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 05.10.2009 р. між ПП та ТОВ був укладений договір без номеру за умовами якого останній здійснював зберігання належних позивачеві нафтопродуктів у ємностях, розташованих за адресою: смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, Овідіопольського району, Одеської області. У п. 6.1 сторонами визначений термін дії названого договору до 05.10.2010 р. Додатковою угодою № 3 від 05.10.2010 р. сторонами строк дії договору б/н від 05.10.2009 р. продовжений до 31.12.2010 р.
У зв'язку з закінченням терміну дії договір без номеру від 05.10.2009 р. припинив свою дію з 31.12.2010 року, що повністю підтвердили представники сторін в судовому засіданні апеляційного суду.
Як свідчать матеріали справи позивач з вимогами до відповідача щодо неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за договором зберігання без номеру від 05.10.2009 р. та допущення нестачі нафтопродуктів за цім договором до суду не звертався, а тому слід вважати, що ТОВ свої зобов'язання за названим договором виконав належним чином та в повному обсязі.
01.01.2011 р. між ТОВ та ПП був укладений договір оренди № 01/01 за умовами якого перший передав, а другий прийняв у платне, тимчасове користування (до 31.12.2011 р.) ємності для зберігання нафтопродуктів в обсязі 150 куб. м. та адміністративне приміщення площею 20 кв. м., що розташовані за адресою: смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, Овідіопольського району, Одеської області.
У додатковій угоді № 1 до названого договору оренди сторонами погоджено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.01.2011 р.; розмір орендної плати складає 5500 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 916 грн. 67 грн. (п. п. 4.1, 5.1договору).
При цьому, зазначений договір оренди не передбачає будь-якої відповідальності орендодавця за збереження нафтопродуктів орендаря.
Оскільки, після закінчення строку дії договору оренди № 01/01 від 01.01.2011 р., тобто після 31.01.2011 р. позивач продовжував користуватися вищевказаним об'єктом оренди та за умови відсутності заперечень з боку обох сторін проти продовження терміну дії договору суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що зазначений договір є пролонгованим до сьогоднішнього часу.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Тому саме позивач зобов'язаний довести, що ТОВ або ФОП безпідставне набули 42892 літрів дизельного пального, що належить позивачеві.
Але, належні та допустимі докази того, що саме ТОВ або ФОП безпідставне вивезли нафтопродукти, що належать позивачеві з ємностей, орендарем яких є останній та безпідставне набули 42892 літрів дизельного пального в матеріалах справи відсутні.
Навпаки, як свідчать матеріали справи в провадженні Овідіопольського РО УМВД України в Одеській області знаходиться кримінальна справа № 29201100066 щодо крадіжки дизельного пального позивача невстановленими слідством особами.
Крім того, з журналу в'їзду і виїзду автотранспорту вбачається, що 09.02.2011 р. сідловим тягачем марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 з використанням напівпричіпа автоцистерни марки KAESSBOHRER, реєстраційний номер НОМЕР_2 було вивезено дизельне пальне, а згідно свідоцтва про перевірку автоцистерни № 01/02-016, складеного державним підприємством „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”, місткість зазначених транспортних засобів складає 40 110 літрів.
Доказів того, що зазначені записи в названому журналі сфальшовані в матеріалах справи не міститься.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що позивачем недоведений факт безпідставного набуття ТОВ або ФОП 42892 літрів дизпалива, що знаходилось в орендованих ПП ємностях, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову -відсутні, а протилежні висновки суду першої інстанції є помилковими оскільки ґрунтуються не на матеріалах справи, а на припущеннях.
Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України позивач повинний відшкодувати відповідачеві 1910 грн. 83 коп. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2011 року у справі № 16/17-1265-2011 -скасувати, а позовні вимоги Приватного підприємства "ВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 382.167 грн. 72 коп. - залишити без задоволення.
Стягнути з Приватного підприємства "ВВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Ойл" -1910 грн. 83 коп. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В.Шевченко
Суддя: В.В.Бєляновський
Суддя: М.А.Мирошниченко