"06" вересня 2011 р.Справа № 13/17-1645-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за дорученням
від відповідача: ОСОБА_2. -за дорученням, Лунгу В.К. -директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Перемога"
на рішення господарського суду Одеської області
від 13 липня 2011 року
у справі № 13/17-1645-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Перемога"
про стягнення 35846 грн. 12 коп.
27.04.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Агросинез” (далі позивач, Корпорація) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство „Перемога” (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 35846 грн. 12 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК130910/1 від 13.09.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 15877 грн. 93 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1152 грн. 99 коп. -пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 4763 грн. 37 коп. -штрафу, 476 грн. 32 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 13575 грн. 51 коп. -відсотки за користування товарним кредитом, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 358 грн. 46 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що між сторонами по справі були укладені договори № 26/04/-09 ВРП та № 26/04/14 ВРП про надання послуг з вирощування гібридного насіння соняшнику від 26.04.10 р. Оскільки оплата робіт за названими договорами позивачем здійснена не була, то ТОВ звернулось до Корпорації із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог останньої відсутні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011 р. (суддя Панченко О.Л.) позов задоволений у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК130910/1 від 13.09.2010 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті сумі 15877 грн. 93 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1152 грн. 99 коп. -пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 4763 грн. 37 коп. -штрафу, 476 грн. 32 коп. -збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 13575 грн. 51 коп. -відсотки за користування товарним кредитом, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 358 грн. 46 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доводи відповідача про те, що зобов'язання на суму 15877 грн. 93 коп. за договором № ТК130910/1 від 13.09.2010 р. припинились зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно заяви ТОВ від 15.12.2010 р. № 155 місцевим судом не прийняті до уваги, оскільки останнім не надано доказів отримання позивачем цієї заяви. Крім того, вимоги за договором поставки на умовах товарного кредиту від 13.09.2010 р. № ТК130910/1 та вимоги за договорами від 26.04.2010 р. № 26/04/09 ВРП та № 26/04/014 ВРП про надання послуг з вирощування гібридного насіння соняшника не є однорідними.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду в частині стягнення з нього на користь Корпорації 4763 грн. 63 коп. штрафу та 13575 грн. 51 коп. -процентів за користування грошовими коштами скасувати посилаючись на те, що воно, в цій частині, ухвалено незаконно, з порушенням норм матеріального права та без врахування всіх обставин, пов'язаних з укладанням та виконанням сторонами умов договору. В судовому засіданні представники ТОВ доводи апеляційної скарги підтримали.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення. В судовому засіданні представник Корпорації доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 13.09.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК130910/1, згідно якого позивач, відповідно до специфікації № 1 від 13.09.2010 р. зобов'язався передати у власність відповідача 20 літрів препарату "Корріолис" загальною вартістю 15868 грн. 80 коп., а останній оплатити вартість отриманого товару та сплатити проценти по товарному кредиту в сумі 9 грн. 13 коп. у строк не пізніше 08.10.2010 року.
За видатковою накладною № А-00002744 від 14.09.2010 р. та довіреністю № 16 від 01.09.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв зазначений товар вартістю 15868 грн. 80 коп. без будь-яких зауважень щодо його кількості та якості.
Але, отриманий товар відповідач не оплатив до сьогоднішнього часу.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно і належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 15877 грн. 93 коп. заборгованості за вищеназваним договором.
Згідно ч. 2 ст. 625 України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, внаслідок чого місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 476 грн. 32 коп. індексу інфляції за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. включно виходячи з суми боргу 15877 грн. 93 коп.
У п. 8.2.3 договору сторонами передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, у зв'язку з чим сума пені за період прострочення з 09.10.2010 р. по 28.03.2011 р. тобто за 171 день, виходячи з суми боргу 15877 грн. 93 коп. складає 1357 грн. 56 коп.
Але, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 1152 грн. 99 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 09.10.2010 р. по 28.03.2011 р. тобто за 171 день, виходячи з суми боргу 15877 грн. 93 коп. в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в зазначений період часу.
Також, сторонами у договорі погоджено, що якщо прострочення платежу складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% за кожен факт порушення терміну платежу (п. 8.2.3 договору).
Оскільки, відповідач не оплатив отриманий товар вартістю 15877 грн. 93 коп. до сьогоднішнього часу та прострочив строк платежу понад 30 календарних днів, то суд першої інстанції на законних підставах стягнув з останнього на користь позивача 4763 грн. 37 коп. штрафу, що складає 30% від суми боргу 15877 грн. 93 коп.
У п. 8.5 договору сторонами встановлено, що на підставі ч. 3 ст. 692, 694, 536 ЦК України у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення за розрахунком: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП -сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП -сума простроченого платежу, Д -кількість календарних днів прострочення платежу, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 13575 грн. 51 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 09.10.2010 р. по 28.03.2011 р. тобто за 171 день, виходячи з суми боргу 15877 грн. 93 коп.
Вищенаведене повністю спростовує доводи скаржника про те, що місцевий суд безпідставне стягнув з ТОВ на користь Корпорації 4763 грн. 37 коп. штрафу та 13575 грн. 51 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки ці доводи не ґрунтуються на матеріалах справи, умовах укладеного договору та вищенаведеному законодавстві України, а тому до уваги прийнятими бути не можуть.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати по справі: 358 грн. 46 коп. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу правильно покладені місцевим судом на відповідача.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Рішення господарського суду Одеської області від 13 липня 2011 року у справі № 13/17-1645-2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Перемога" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В.Шевченко
Суддя: В.В.Бєляновський
Суддя: М.А.Мирошниченко