"01" вересня 2011 р.Справа № 32/17-2807-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В.Суддів: Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
за участю представників сторін:
від ТОВ „Прогрес-Строй”: не з'явився
розпорядник майна боржника: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”
на ухвалу господарського суду Одеської області про припинення провадження у справі про банкрутство
від 10.08.2011 р.
по справі № 32/17-2807-2011
за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Строй”
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19 липня 2011 р. за заявою боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй»(далі -ТОВ «Прогрес-Строй») було порушено провадження у справі про банкрутство останнього за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом -Закон про банкрутство), у зв'язку з його неспроможністю погасити заборгованість на загальну суму 147 952 702,2 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кормільцева М.А. тощо.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2011 р. (суддя Грабован Л.І.) провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство та п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ТОВ «Прогрес-Строй»в апеляційній скарзі просить дану ухвалу скасувати, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, оскільки боржник звернувся до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку, визначеному ст. 7 Закону про банкрутство; засновниками боржника не приймалося рішення про впровадження процедури санації ТОВ «Прогрес-Строй». Крім цього, апелянт вказує на безпідставність висновків щодо припинення провадження у справі, тому що визначені ст. 40 Закону про банкрутство та ст. 80 ГПК України підстави відсутні.
Представники сторін у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Розглядаючи справи про банкрутство, господарські суди повинні застосовувати відповідні статті ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що боржником разом із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство наданий план санації, однак доказів, які б свідчили про його погодження з кредиторами, що передбачено ст. 53 Закону про банкрутство матеріали справи не містять. Також господарський суд, припиняючи провадження по даній справі, послався на п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. «Про судову практику у справах про банкрутство».
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає передчасними такі висновки, які зроблені без дотримання судом першої інстанції вимог ст. 43 ГПК України.
Так, частиною першою статті 40 Закону про банкрутство визначені підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, а саме, якщо: 1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; 2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджено мирову угоду; 6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Згідно з п. 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. «Про судову практику у справах про банкрутство», Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Натомість, судом першої інстанції не було встановлено обставин безпідставності вимог кредитора (кредиторів), чи того, що порушене провадження у справі про банкрутство стосується підприємства, відносно якого діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.
Отже, місцевим господарським судом безпідставно застосовано в даному випадку положення ст. 40 Закону про банкрутство та передчасно положення пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією, зокрема, ухвал про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Строй»задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 10.08.2011 р. по справі № 32/17-2807-2011 -скасувати.
Справу передати господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя В.В.Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 05.09.2011 р.