25 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5303/2011
25.07.11
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,
за участю: помічника прокурора міста Черкаси Пампущенко Ю.В. -за посвідченням, представника позивача ОСОБА_2 -за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_3 -за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у місті Черкаси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу,
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся прокурор м. Черкаси в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у місті Черкаси, в якій просить стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 податковий борг з орендної плати за землю в сумі 162700 грн.
21.07.2011 року представником позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив позивач стягнути з відповідача борг з орендної плати за землю в розмірі 156 774 грн. 32 коп.
25.07.2011 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 борг в розмірі 41347 грн. 67 коп.
Прокурор в судове засідання з'явився, просив задовольнити позов повністю з урахуванням уточнення позовних вимог.
Представник відповідача на розгляд справи прибув, проти позовних вимог заперечував та просив в позові відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали та вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_2, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.09.1996 року, номер запису 2 026 001 0001 015098, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку з 19.09.1996 року за № 1942 в державній податковій інспекції у м. Черкаси, про що свідчить довідка позивача про взяття на облік від 27.04.2007 року № 963/29-034Ф.
Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Податкового Кодексу України.
Пунктом 286.2 та пунктом 286.3 ст.286 Податкового кодексу України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Положення пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_4 подав до державної податкової інспекції у місті Черкаси податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності 25.01.2011 року, відповідно до якої щомісячні нарахування складають 8274 грн. 94 коп. до 30 числа звітного місяця. Вказана податкова декларація відображає розмір плати за земельну ділянку, орендовану згідно з договором, укладеним між фізичною особою -підприємцем і Черкаською міською радою від 02.02.2004 року.
Відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю державної і комунальної власності за січень-травень 2011 року в сумі 41374 грн. 70 коп.
Положенням пункту 46.1. статті 46 встановлено, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 288.3. статті 288 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
У зв'язку з тим, що деякі правовідносини щодо наслідків несплати відповідачем податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ.
Відповідно до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/4581 від 07.05.2009 року та друга № 2/8770 від 27.072009 року.
На підставі пункту 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266, складено акт від 24.06.2009 року № 403, в зв'язку з тим, що податкова вимога № 1/4581 від 24.06.2009 року направлена відповідачу, проте повернута за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Отже судом встановлено, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачується узгоджене податкове зобов'язання за січень -травень 2011 року, в результаті чого за ним обліковується борг в сумі 41374 грн. 67 коп.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу державної податкової інспекції у місті Черкаси про стягнення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 41374 грн. 67 коп., а позов таким, що підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 41374 (сорок одну тисячу триста сімдесят чотири) грн. 67 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Чала