19 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5108/2011
19.07.11
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі Журавлі В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам,
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страхових внесках за ІІІ-IV квартали 2010 року у розмірі 878 грн. 26 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, зобов'язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачує, в зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в судовому порядку.
Позивач в судове засідання представника не направив, в позовній заяві та в заяві від 19.07.2011 року виклав клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала заперечення на позов та заяву про розгляд справи без її участі. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що за станом здоров'я майже не здійснювала підприємницьку діяльність (в травні перенесла операцію), дію торгового патенту не продовжила, в зв'язку з даними обставинами не має змоги повністю сплатити страхові внески.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі, якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (далі -Закон № 1058-IV) є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно запису у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрована Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області 09 вересня 1994 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у 2010 році перебувала на спрощеній системі оподаткування та сплачувала фіксований податок.
З 31.08.1994 року відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
Оскільки відповідач є зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, суд приходить до висновку, що він є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами -підприємцями, які сплачують фіксований податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Зазначений підпункт 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV, в даній редакції, набув чинності з 17 липня 2010 року в зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»»від 08.07.2010 року № 2461-VI.
Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-VI та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, в зв'язку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за період з липня по 1 жовтня становив 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня по 1 грудня -301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2 %), а з 1 грудня -306 грн. 10 коп.(922 х 33,2 %).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що Законом визначено обов'язок позивача, як фізичної особи-підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Пункт 8 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, зі змінами та доповненнями, є чинним та визначає порядок стягнення заборгованості зі страхувальників.
Так, згідно з пп. 8.1. п. 8 зазначеної Інструкції, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вимога про сплату боргу № 341-01 від 11.05.2011 року отримана відповідачем 20 травня 2011 року, що підтверджується копією поштового повідомлення.
Проте, з наданої відповідачем квитанції № ПН 4071 від 20.10.2010 року вбачається, що відповідач здійснила сплату страхових внесків у сумі 854 грн. 54 коп., при розмірі страхових внесків у ІІІ кварталі 2010 року, з врахуванням зарахованої частини фіксованого податку - 854 грн. 46 коп.
Таким чином, заборгованість відповідача, що залишилася несплаченою становить 878 грн. 26 коп. за ІV квартал 2010 року.
Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.
На виконання запиту суду від 05.07.2011 року, державною податковою інспекцією у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області надіслано копії податкових декларацій за ІІІ-ІV квартали 2010 року, довідку про сплату фіксованого податку та повідомлено, що патент про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян серії АВ № 374736, видано відповідачу на підставі заяв від 08.07.2010 року -сплата податку 07.07.2010 року, зарахована на термін дії патенту з 08.07.2010 року по 30.09.2010 року та від 05.10.2010 року сплата податку 05.10.2010 року, зарахована на термін дії патенту з 05.10.2010 року по 31.12.2010 року.
Згідно надісланої копії декларації про доходи, одержані з 01.07. по 30.09.2010 року, поданою відповідачем 28.10.2010 року, відповідач зазначила отриману суму доходу від підприємницької діяльності за звітній період в розмірі 5000 грн., а згідно декларації про доходи за 2010 рік, поданою відповідачем 24.01.2011 року, відповідач зазначила отриману суму доходу від підприємницької діяльності за звітній період в розмірі 11000 грн.
З наведеного вбачається, що відповідач в період з липня по грудень 2010 року здійснювала сплату фіксованого податку, патент у цьому періоді діяв, а в деклараціях про доходи відповідач зазначала, що отримує дохід від підприємницької діяльності.
Суд також зазначає, що відповідно до статті 18 Закону № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, 42, ідентифікаційний код 21366656) заборгованість зі сплати страхових внесків за IV квартал 2010 року у розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 26 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.С. Чала