05 липня 2011 року Справа № 2а/2370/3594/2011
05.07.11
17 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Руденко А.В.,
суддів: Гаврилюка В.О., Гаращенка В.В.,
при секретарі -Чемерин І.В.,
за участю:
представників позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю ), ОСОБА_2 (за довіреністю ), ОСОБА_3 (за довіреністю),
представника відповідача -ОСОБА_6 (за довіреністю ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
10.05.2011р. до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292301 від 26.04.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 185350 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено перевірку, за результатами якої зроблено висновок, що угоди, укладені позивачем з ТОВ «Агромарин-М», ТОВ «Агронікс-М». ПП «Альтекс-ЮГ», ПП «Інтерторгснаб»не спричинили реального настання правових наслідків, тому є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок. Висновок грунтується на припущеннях, що вказані підприємства не ведуть господарську діяльність, товар позивачу фактично не поставляли, податкові накладні виписали безпідставно. За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292301 від 26.04.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 185350 грн.
Позивач не погоджується з висновками перевірки та вважає, що поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями на оплату товару, а також фактом використання товару у власній господарській діяльності, що свідчить про реальне настання правових наслідків за укладеними договорами. Позивач сформував податковий кредит відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі наданих постачальниками податкових накладних, які відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону та не визнані недійсними. ТОВ «Агромарин-М», ТОВ «Агронікс-М». ПП «Альтекс-ЮГ», ПП «Інтерторгснаб»зареєстровані як юридичні особи та відомості про засновників підприємств, про осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, внесені до Єдиного державного реєстру, тому відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Також вказані постачальники на дату вчинення операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.
Заперечуючи нікчемність укладених договорів, позивач зазначає, що відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів посилаючись на фіктивний характер відносин. Однак фіктивність правочинів відповідно до ст. 234 ЦК України встановлюється судом. Крім цього, необхідною умовою нікчемності правочину відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є його безпосередня спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним, тобто одним із елементів правопорушення є умисел. Формування умислу юридичної особи неможливо без формування умислу фізичної особи на вчинення таких правочинів. Разом з цим, вказані діяння є кримінальними злочинами, тому наявність умислу фізичної особи на укладення нікчемних правочинів, які порушують публічний порядок, повинна підтверджуватись обвинувальним вироком суду. Оскільки ні обвинувальний вирок, ні рішення суду про визнання правочину фіктивним відсутні, твердження відповідача про нікчемність правочину є припущенням.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовільнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих до суду. Послався на ті обставини, що за висновком перевірки позивач в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»включив до складу податкового кредиту за листопад 2010р. податок на додану вартість у сумі 185350 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М», в результаті чого в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 772 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону завищив суму бюджетного відшкодування за грудень 2010р. на 185350 грн. Посилається на відсутність фактичних поставок товарів, яка встановлена актами про результати позапланових невиїзних перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо перевірки правових відносин з платниками податків-контрагентами постачальниками та покупцями за період серпень-листопад 2010 року ТОВ «Агромарин-М»та «Агронікс-М», якими встановлено, що вказані підприємства у податковій звітності з ПДВ за листопад 2010р. відобразили придбання товару від ТОВ «ФМП-ЛАК». Згідно наявної оперативної інформації ТОВ «ФМП-ЛАК»відсутнє за місцем реєстрації, не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, тощо) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що були задекларовані у звітності, не має найманих працівників у кількості, необхідній для такої діяльності, а також співпрацює з суб'єктами господарської діяльності, які є вірогідними «податковими ямами» та не виконують своїх податкових зобов'язань перед бюджетом. Також згідно з поясненнями громадянина ОСОБА_5, який відповідно до реєстраційних документів ТОВ «ФМП-ЛАК»є його директором та засновником, останній не має ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності даного товариства, ніяких документів бухгалтерського та податкового обліку не складав та не підписував, ніяких розрахунків не здійснював, податкову звітність не складав та не підписував.
Вказані обставини свідчать про те, що правочини, вчинені ТОВ «Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М»з ТОВ «ФМП-ЛАК»в листопаді 2010р. є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та згідно п. 1 ст. 203 ЦК України суперечать інтересам держави і є нікчемними. Відповідно і правочини, що були вчинені ТОВ «Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М»з контрагентами-покупцями також є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і є нікчемними.
На підтвердження нікчемності правочинів актом перевірки ТОВ «Агронікс-М»також встановлено, що згідно податкової звітності за формою 1-ДФ та розрахунку комунального податку на підприємстві в 4-му кварталі 2010 року працювало 2 особи, також підприємство не має мало власних офісних та виробничих приміщень, офісні приміщення орендувало. Актом перевірки ТОВ «Агромарин-М»встановлено, що згідно податкової звітності за формою 1-ДФ та розрахунку комунального податку на підприємстві в 4-му кварталі 2010 року працювало 7 осіб, також підприємство не мало власних офісних та виробничих приміщень, офісні приміщення орендувало. Таким чином, на підприємствах відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у навантаженні-розвантаженні будь-яких товарів, транспортуванні та зберіганні товару.
Крім того, відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна; відправник вантажу при первинному оформленні ТТН (до навантаження вантажу на автотранспорт) заповнює в ТТН всі графи. В наданих до перевірки ТТН відсутні відомості про вантаж (якість, сорт, ціна і документи, які слідують з товаром), в графах «Всього відпущено на суму»та «Відпуск дозволив»та «Прийняв»відсутні відомості про посадових осіб.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
ТОВ «Катеринопільський елеватор»зареєстроване Катеринопільською райдержадміністрацією Черкаської області як юридична особа 30.06.2004р. за ідентифікаційним кодом 32580463 та 12.07.2004р. взято на облік як платник податків в ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області.
Посадовими особами ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області здійснена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010 року, за результатами якого складено акт від 08.04.2011р. №58Є23-017/32580463.
Перевіркою встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Катеринопільсьский елеватор»до ДПІ у Катеринопільському районі податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 11445465 грн. (п. 3 акту перевірки, а.с. 10).
За висновками перевірки (розділ 4 акта перевірки) ТОВ «Катеринопільський елеватор»в порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР відобразило суми податку на додану вартість в складі податкового кредиту листопада 2010 року, що призвело до завищення задекларованої суми податкового кредиту за листопад 2010р. на суму 185350 грн. та на порушення п.п. 7.7.1 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону завищило суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 185350 грн.
Відповідно до п. 3.1.2 акту перевірки вказане порушення допущене внаслідок завищення податкового кредиту в рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за листопад 2010р. на суму ПДВ 185350 грн. 23 коп. за податковими накладними, виданими ТОВ «Агромарин-М»:
№1385 від 30.11.2010р. на суму 71604 грн. 95 коп., в т.ч. ПДВ 11934 грн. 16 коп.;
№1362 від 26.11.2010р. на суму 63657 грн. 25 коп., в т.ч. ПДВ 10609 грн. 54 коп.;
№1291 від 17.11.2010р. на суму 90112 грн. в т.ч. ПДВ 15018 грн. 67 коп.;
№1290 від 17.11.2010р. на суму 180254 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 30042 грн. 47 коп;
№1276 від 04.11.2010р. на суму 165746 грн. 60 коп. в т.ч. ПДВ 27624 грн. 43 коп.;
№1275 від 03.11.2010р. на суму 77194 грн. 80 коп., в т.ч. ПДВ 12865 грн. 80 коп.;
№1269 від 01.11.2010р. на суму 84022 грн. в т.ч. ПДВ 14003 грн. 67 коп.;
№1268 від 01.11.2010р. на суму 71160 грн. 70 коп. в т.ч. ПДВ 11860 грн. 12 коп.;
№1267 від 01.11.2010р. на суму 68898 грн. 90 коп. в т.ч. ПДВ 11483 грн. 15 коп.;
№1266 від 01.11.2010р. на суму 69986 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 11664 грн. 47 коп., та за податковими накладними, виписаними ТОВ «Агронікс-М»:
№49 від 01.11.2010р. на суму 92526 грн. в т.ч. ПДВ 15421 грн.;
№70 від 09.11.2010р. на суму 76936 грн. 50 коп. в т.ч. ПДВ 12822 грн. 75 коп.
Вказані податкові накладні виписані за господарськими операціями з поставки насіння соняшнику, які здійснювались за усною домовленістю між позивачем та ТОВ «Агромарин-М»і «Агронікс-М». На підтвердження поставки товару ТОВ «Катеринопільський елеватор»надав товарно-транспортні накладні, перелік яких зазначений у акті перевірки (а.с. 12, 14). Також наданими до перевірки документами (вимогами-накладними на відпуск сировини зі складу у виробництво за період, що перевірявся) зерно соняшника використане для виробництва готової продукції (олії соняшникової, лушпиння соняшникового гранульованого, комбікорму).
ДПІ у Катеринопільському районі отримало від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва акт від 15.02.2011р. №176/23-400/37104044 невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Агромарин-М»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за період з 01.06.2010р. по 30.10.2010р., яким встановлено, що за результатами Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності по податковому кредиту ТОВ «Агромарин-М»з ТОВ «Агрохімінвест 2000», ТОВ «Оттокконахто», ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСТ», ТОВ «ФМП ЛАК», у яких останній придбавав товар в червні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2010р. відповідно. Згідно оперативної інформації та даних, відображених у податкових деклараціях, вказані підприємства відсутні за місцем реєстрації, не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання тощо), найманих працівників, використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами»та не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом.
Крім цього, відповідно до реєстраційних документів ТОВ «ФМП -ЛАК»його директором та засновником є гр. ОСОБА_5, який пояснив, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства за весь період його існування, ніяких документів бухгалтерського та податкового обліку не складав та не підписував, інших осіб на їх складання не уповноважував.
На підставі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб за формою 1-ДФ та розрахунків комунального податку, поданих ТОВ «Агромарин-М»до ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва, встановлено, що кількість працюючих осіб на підприємстві у 3-му кварталі 2010р. складає 7 осіб. Також підприємство не подавало декларацію з податку на прибуток та додаток К1/1 до рядку 07 до декларації за 1 півріччя, 3 квартали 2010р. та 2010 рік, що свідчить про відсутність основних засобів у останнього. Інформація про орендовані, передані у лізинг чи закріплені за підприємством на праві господарського відання відсутня.
За висновком перевірки у ТОВ «Агромарин-М» відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у навантаженні-розвантаженні, транспортуванні і зберіганні товарів, що свідчить про відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Відтак, ТОВ «Агромарин-М»порушило ст. 228 ЦК України та уклало правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, тому є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ «Агромарин-М» за листопад 2010р.
ДПІ у Катеринопільському районі врахувало висновки, зазначені у акті перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.02.2011р. №176/23-400/37104044, та за результатами перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»зробило висновок про те, що податковий кредит останнього на загальну суму 157106 грн. 48 коп., сформований на підставі податкових накладних ТОВ «Агромарин-М», є недійсним і підлягає зменшенню.
Також ДПІ у Катеринопільському районі отримало від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва акт від 15.02.2011р. №175/23-400/37157253 невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Агронікс-М»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період серпень-листопад 2010р., якою встановлено, останнє у податковій декларації з податку на додану вартість за в листопад 2010р. відображає факти придбання товарів від ТОВ «ФМП-ЛАК».
Згідно пояснень гр. ОСОБА_5 останній не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства за весь період його існування, ніяких документів бухгалтерського та податкового обліку не складав та не підписував, інших осіб на їх складання не уповноважував.
На підставі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб за формою 1-ДФ та розрахунків комунального податку, поданих ТОВ «Агронікс-М»до ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва, встановлено, що кількість працюючих осіб на підприємстві у 3-му кварталі 2010р. складає 2 особи. Також підприємство не подавало декларацію з податку на прибуток та додаток К1/1 до рядку 07 до декларації за 1 півріччя, 3 квартали 2010р. та 2010 рік, що свідчить про відсутність основних засобів у останнього. Інформація про орендовані, передані у лізинг чи закріплені за підприємством на праві господарського відання відсутня.
За висновком перевірки у ТОВ «Агронікс-М»відсутні трудові ресурси, які б приймали участь у навантаженні-розвантаженні, транспортуванні і зберіганні товарів, що свідчить про відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Відтак, ТОВ «Агронікс-М»порушило ст. 228 ЦК України та уклало правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, тому є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ «Агромарин-М» за листопад 2010р.
ТОВ «Агронікс-М»відобразило у складі податкового кредиту обсяг операцій за листопад 2010р. у сумі 15495483 грн. 24 коп., в т.ч. ПДВ 2582580 грн. 54 коп., які відповідно до ч. 1 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними та суперечать інтересам держави і суспільства та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, податковий кредит та податкові зобов'язання ТОВ «Агронікс-М»за листопад 2010р. у сумі 2582580 грн. 54 коп. сформований на підставі нікчемних правочинів, підлягають зменшенню.
ДПІ у Катеринопільському районі врахувало висновки, зазначені у акті перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва акт від 15.02.2011р. №175/23-400/37157253, та за результатами перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»зробило висновок про те, що податковий кредит останнього на загальну суму 28243 грн. 75 коп., сформований на підставі податкових накладних ТОВ «Агромарин-М», є недійсним і підлягає зменшенню.
Загальна сума завищення податкового кредиту в податковій декларації за листопад 2010р. склала 183350 грн. 23 коп. (157106,48 грн. + 28243,75 грн.).
На підставі акту перевірки ДПІ у Катеринопільському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000292301, яким за порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР зменшила ТОВ «Катеринопільський елеватор»бюджетне відшкодування за грудень 2010р. на суму 185350 грн.
Оцінюючи встановлені обставини справи, суд приходить до наступного.
Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. (у подальшому -Закон №168).
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 вказаної статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Предметом спору у даній справі є завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2010р. на суму 185350 грн., внаслідок якого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування, розрахованого згідно з п.п. 7.7.1 та зарахованого до складу податкового кредиту грудня 2010р.
Порядок формування податкового кредиту визначено Законом України №168.
Так, відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
П.п. 7.4.5 п. 7.4 вказаної статті передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 вказаної статті платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
П.п. 7.2.3 п. 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
П.п. 7.2.6 п. 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 вказаної статті датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що податкові накладні ТОВ «Агромарин-М»та «Агронікс-М», відповідно до яких позивач включив ПДВ у сумі 185350 грн. до складу податкового кредиту за листопад 2010р., відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, а податковий кредит за вказаними податковими накладними сформовано відповідно до вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168 за датою отримання податкових накладних.
Разом з тим, за змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-Х1V (у подальшому -Закон № 996) факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.
Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктами 11.5, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою:
- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;
- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;
- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;
- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.
Судом встановлено, що позивач здійснював закупівлю зерна соняшника у ТОВ «Агромарин-М» на підставі договору поставки №216/к від 01.10.2010р., у ТОВ «Агронікс-М»- за усною домовленістю.
На підтвердження факту поставок зерна соняшника позивачем надані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (а.с. 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 135, 138, 141, 142, 145, 170, 173).
На порушення вимог пунктів 11.5, 11.6, та 11.7 Правил та типової форми ТТН у наданих до суду ТТН відсутні підписи посадових осіб ТОВ «Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М»(вантажовідправників) із зазначенням посади, прізвища імені та по-батькові, та підписи посадових осіб посадових осіб вантажоодержувачів із зазначенням посади, прізвища імені та по-батькові.
Крім того, у ТТН №659142 (а.с. 116), №440938 (а.с. 119), №440934 (а.с. 122), №440939 (а.с. 125), №659142 (а.с. 170) відсутній підпис водія-експедитора, інші ТТН містять підпис водія-експедитора без зазначення його прізвища, імені та по-батькові.
Згідно з п. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 9 Закону України №996 2. первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає, що відсутність у наданих суду товарно-транспортних накладних посад та підписів посадових осіб вантажовідправника, водіїв-експедиторів та вантажоодержувачів свідчить про неможливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тому товарно-транспортні накладні є неналежними доказами і факти поставок товарів не підтверджують.
Надані до суду видаткові накладні не є належними доказами здійснення господарських операцій з придбання насіння соняшника з огляду на те, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363таким доказом є саме товарно-транспортна накладна.
Судом також встановлено, що згідно з актом перевірки від 15.02.2011р. №176/23-400/37104044, складеним на підставі наданих ТОВ «Агромарин-М»товарно-транспортних накладних, останнє здійснювало закупівлю насіння соняшника у вересні 2010р. у ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», у жовтні 2010р. -у ТОВ «БК ЮСГ», у листопаді 2010р. -у ТОВ «ФМП-ЛАК», при цьому зазначені підприємства є вантажовідправниками.
Разом з цим, згідно з наданими до суду товарно-транспортними накладними наперевезення зерна соняшнику позивачу вантажовідправником зазначено ТОВ «Агромарин-М».
При звірці номерів товарно-транспортних накладних, зазначених у акті перевірки від 15.02.2011р. №176/23-400/37104044 ТОВ «Агромарин-М»та номерів товарно-транспортних накладних, зазначених акті перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»та їх копій, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що перевезення насіння соняшнику від ТОВ «Компанія Промресурс ЛТД», ТОВ «БК ЮСГ»та ТОВ «ФМП-ЛАК»до ТОВ «Агромарин-М»і від ТОВ «Агромарин-М» до ТОВ «Катеринопільський елеватор»здійснювалось за різними товарно-транспортними накладними, що свідчить про перевантаження товару.
Також згідно з актом перевірки від 15.02.2011р. №175/23-400/37104044, складеним на підставі наданих ТОВ «Агронікс-М»товарно-транспортних накладних останнє здійснювало закупівлю насіння соняшника у жовтні 2010р. -у ТОВ «БК ЮСГ», у листопаді 2010р. -у ТОВ «ФМП-ЛАК», при цьому зазначені підприємства є вантажовідправниками.
Разом з цим, згідно з наданими до суду товарно-транспортними накладними на перевезення зерна соняшнику позивачу вантажовідправником зазначено ТОВ «Агронікс-М».
При звірці номерів товарно-транспортних накладних, зазначених у акті перевірки від 15.02.2011р. №175/23-400/37104044 ТОВ «Агронікс-М»та номерів товарно-транспортних накладних, зазначених акті перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»та їх копії, що містяться в матеріалах справи, встановлено, що перевезення насіння соняшнику від ТОВ «БК ЮСГ»та ТОВ «ФМП-ЛАК» до ТОВ «Агронікс-М»та від ТОВ «Агронікс-М»до ТОВ «Катеринопільський елеватор»здійснювалось за різними товарно-транспортними накладними, що свідчить про перевантаження товару.
Беручи до уваги, що відсутність у ТОВ «Агромарин-М»та у ТОВ «Агронікс-М»трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, договорів з третіми особами на надання послуг з перевезення та зберігання, оренди складських приміщень, підтверджена доказами, зазначеними у актах перевірок від 15.02.2011р. №176/23-400/3710404 та від 15.02.2011р. №175/23-400/3710404, суд вважає доведеною відсутність у зазначених підприємств економічних умов для здійснення господарської діяльності з поставки зерна соняшника ТОВ «Катеринопільський елеватор».
Врахувавши ті обставини, що позивач не підтвердив поставку зерна соняшника належним чином оформленими товарно-транспортними накладними та неможливість поставки зерна соняшнику ТОВ Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М»через відсутність економічних умов для здійснення господарської діяльності, суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку, що фактична поставка зерна соняшнику за товарно-транспортними накладними №№ 659142, 440938, 440934, 440939, 432376, 043145, 629193, 656268, 629196, 432390, 441643, 467882 не здійснювалась, відтак відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податок на додану вартість за вказаними господарськими операціями не може бути віднесений до складу податкового кредиту.
Суд не погоджується з посиланням позивача на ту обставину, що право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, з таких міркувань.
За змістом приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, який передбачає, що податкова накладна складається платником податку, який поставляє товари, складання податкової накладної за умови відсутності фактичної поставки позбавляє її юридичної значимості, що в свою чергу позбавляє отримувача товарів включати податок на додану вартість за такою податковою накладною до складу податкового кредиту.
Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що доказом поставки товару є його використання у господарській діяльності, оскільки для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту має факт поставки товарів саме ТОВ «Агромарин-М»та ТОВ «Агронікс-М», а не будь-яким іншим постачальником.
Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення рішення №0000292301 від 26.04.2011р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 185350 грн. є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ч. 4 ст. 128, ст. ст.159, 162, 163 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2011 року.
Суддя А.В. Руденко
Судді: В.О.Гаврилюк
В.В.Гаращенко