15 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5745/2011
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,
при секретарі Ільченко С.М.,
за участі представників сторін:
від позивача -Храпська І.М.,
від відповідача -Тетьора Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
07.07.2011р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся позивач -управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, яким в позові поставлено питання про визнання протиправними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо накладення на позивача постановою від 25.05.2011р. штрафу в розмірі 680,00грн. за невиконання без поважних причин виконавчого листа №2а-1449/08/2370 від 27.12.2010р. Також позивач просить скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Троценко І.Л. від 25.05.2011р. про накладення на позивача у справі штрафу в розмірі 680,00грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що застосування штрафу органами виконавчої служби можливо лише у разі невиконання законних вимог державного виконавця. При цьому, позивач вказує на поважність причини невиконання управлінням праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області постанови суду за виконавчим листом №2а-1449/08/2370 від 27.12.2010р. А саме, позивач посилається на відсутність прийняття урядом відповідних рішень та нормативно-правових актів, які стосуються соціальних гарантій, необхідних для даних виплат, а також на те, що однією з поважних причин є неналежне додаткове фінансове забезпечення позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що оскаржувані дії та рішення повністю відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».
У письмовому запереченні на адміністративний позов, відповідачем зазначається, що вказані у позовній заяві твердження позивача є безпідставними, оскільки умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових) осіб, які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження». При цьому, як вказує відповідач, позивач підтвердив факт невиконання рішення суду у добровільному порядку, вказавши на неможливість виконання рішення суду, що і стало підставою для здійснення державним виконавцем заходів для своєчасного та повного виконання рішення зазначеного у виконавчому документі та вжиття заходів примусового виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийняття постанови від 25.05.2011р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 16.03.2011р. ВП №25475731 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1449/08/2370, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 27.12.2010р.
Згідно вказаного виконавчого листа, управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з врахуванням раніше отриманих коштів.
Вищезазначеною постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 16.03.2011р. боржника зобов'язано виконати рішення суду у справі №2а-1449/08/2370 та надано семиденний строк для його добровільного виконання з моменту отримання постанови виконавця. Крім того, у постанові боржника попереджено про можливість примусового виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (а.с.21).
Супровідний лист від 16.03.2011р. №1678/0101 із вищевказаною постановою від 16.03.2011р. було направлено на адресу позивача. В подальшому, 11.04.2011р. на адресу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області надійшов лист боржника (позивача у справі) від 08.04.2011р. №878 про неможливість виконання рішення суду, з підстав відсутності коштів на відповідному рахунку (а.с.22-23).
25.05.2011р. державним виконавцем було складено акт, яким встановлено факт невиконання рішення суду у добровільному порядку. У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку рішення суду відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 25.05.2011р. ВП №25475731, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 680,00грн.
26.05.2011р. на адресу позивача направлено вимогу №2802/080 державного виконавця щодо виконання рішення суду та попереджено позивача про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду (а.с.25-26).
Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. №606-XIV із змінами та доповненнями (надалі -Закон №606) визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів щодо стягнення коштів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу і здійснюється державними виконавцями, що діють на підставі Закону України «Про державну виконавчу службу». Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, які, в свою чергу, мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими вказаним Законом.
Згідно ст. 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 5 вищевказаного Закону №606 визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 25 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною 6 ст. 25 Закону №606 визначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 87 Закону №606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача, необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу -відмовити повністю.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 37) судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 3 (три) гривні 40 копійок (Одержувач платежу -УДК у м.Черкаси; ЄДРПОУ -22809222; Банк одержувача -ГУДКУ у Черкаській області; МФО -854018; Рахунок -31415537700002; Код платежу -22090100).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187цього Кодексу.
Суддя Н.Ю. Гриньковська
постанова виготовлена в повному обсязі 18.07.2011р.