07 липня 2011 року Справа № 2а/2370/4999/2011
16 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі Шоколенко Т.В.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю,
представника позивача -ОСОБА_2 за довіреністю,
представника відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вордтекс»до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
16 червня 2011 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вордтекс»до державної податкової інспекції у місті Черкаси, в якому позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000042301/0 та № 0000052301/0 та покласти судові витрати на відповідача.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси № 0000042301/0 та № 0000052301/0 від 13.01.2011 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Черкаси винесені з порушенням вимог п.58.1 ст.58 розділу ІІ Податкового кодексу України та ч.2 ст.19 Конституції України, а саме: податкові повідомлення-рішення винесені за формою, що не набула чинності на момент їх винесення. Також представники позивача зазначають, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Представники позивача просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що позивачем порушено вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, зважаючи на що, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 13.01.2011 р. та № 0000052301/0.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що порушення, виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки є реальними та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Дані порушення пов'язані з тим, що підприємством було безпідставно сформовано податковий кредит у періоді що перевірявся за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»при виконанні робіт, оскільки, оформлена податкова накладна по нікчемному правочину не є підставою для віднесення зазначених у цій накладній сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.
На підставі вищезазначеного представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №615224, товариство з обмеженою відповідальністю «Вордтекс», ідентифікаційний код 22805106, зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 28.09.1995 р.
Державною податковою інспекцією у місті Черкаси 24.12.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Вордтекс»(код за ЄДРПОУ 22805106), з питань взаємовідносин з ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»(код 34230953) за період з 01.01.08 р. по 31.12.08 р.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 24.12.2010 р. № 2899/23-2/22805106.
Актом зафіксовано, що ТОВ «Вордтекс»зареєстроване 28.09.1995 року у виконавчому комітеті Черкаської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.11.1995 року за № б/н та перебуває на обліку в ДПІ у місті Черкаси.
ТОВ «Вордтекс»зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника ПДВ від 08.04.2004 р. №32148073, індивідуальний податковий номер -228051023010.
Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок на прибуток за І квартал 2008 року в сумі 47917 грн.;
- п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за березень 2008 року на 38333 грн. 33 коп.
Як вбачається із акту перевірки вказані порушення обумовлені тим, що податкова накладна, видана ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»на адресу ТОВ «Вордтекс»не містить опису робіт (послуг), а містить інформацію про поставку автобетононасосу, факт якої не підтверджено ні актом планової виїзної перевірки, ні наданими підприємством документами. Також в акті відповідач вказує, що підприємством не підтверджено суму витрат відповідним актом виконаних робіт, що не дає можливості зробити висновки про фактичне отримання послуг, а відтак правочин, укладений між ТОВ «Вордтекс»та ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД», на думку відповідача, порушує ч.1 ст.ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
На підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000042301/0 від 13.01.2011 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38333 грн. 00 коп. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9583 грн. 00 коп., загальна сума 47916 грн. 00 коп.
- № 0000052301/0 від 13.01.2011 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 47917 грн. 00 коп. за основним платежем, та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11979 грн. 00 коп., загальна сума 59896 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача залишена без задоволення.
Суд зазначає, що Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент проведення перевірки державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області ТОВ «Вордтекс»був Закон України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 цієї ж норми Закону встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу ж п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Вказана позиція також відображена у постанові Верховного Суду України від 15 червня 2010 року по справі №10/96 де зазначається, що право платника ПДВ на податковий кредит виникає як наслідок фактичного здійснення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування за наявності податкових накладних, виписаних його контрагентом.
Судом встановлено, що 20 серпня 2006 року між ТОВ «Вордтекс»та ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»був укладений договір №1325/1, предмет договору полягав в тому, що замовник доручає, виконавець виконує комплекс маркетингових і рекламних послуг з пошуку клієнтів та подальшого продажу останнім бетононасосів автомобільного та стаціонарного розміщення, які виготовлені компанією JUNJIN Europe bvba, а також організовує та проводить презентації вищевказаного обладнання.
25 березня 2008 року між ТОВ «Вордтекс»та ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»складено акт приймання -здачі робіт, в якому вказано, що роботи відповідно до Договору №1325/1 від 20.08.2006 року виконані замовником в повному об'ємі.
Також 25 березня 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВФГ «Техноплюс ЛТД»виписана податкова накладна №228 товариству з обмеженою відповідальністю «Вордтекс».
Суд звертає увагу, що всі вказані документи від імені ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»підписані директором ОСОБА_4
Платіжним дорученням №512 від 25 березня 2008 року ТОВ «Вордтекс»перерахувало на користь ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»грошові кошти в сумі 230000 грн., призначення платежу -за маркетингові та рекламні послуги.
Проаналізувавши вказані документи суд зазначає, що обов'язки виконавця (ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД») визначені у п.2 договору №1325/1 від 20.082006 року. В судовому засіданні на вимогу суду представники позивача не змогли надати доказів виконання робіт, перелік яких вказано у п.2.1. Договору, вказавши, що вказані роботи є елементом комплексу маркетингових та рекламних робіт по пошуку клієнтів та подальшому продажу останнім обладнання, що зазначено в п.1. «Предмет договору». Також представники позивача зазначили, що на виконання умов договору ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»виконало комплекс маркетингових та рекламних робіт по пошуку клієнтів, в результаті яких між ТОВ «Вордтекс»та ПП ОСОБА_5 було укладено договір від 30.08.2006 №0608-22/ПБ.
Суд критично ставиться до пояснень представників позивача, оскільки факт існування договору від 30.08.2006 №0608-22/ПБ, укладеного між ТОВ «Вордтекс»та ПП ОСОБА_5 не може однозначно свідчити про факт виконання робіт ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД», перелік яких вказано у п.2.1. Договору №1325/1, оскільки взаємозв'язок між даними подіями не підтверджено жодним письмовим доказом.
Аналізуючи акт приймання -здачі робіт від 25.03.2008 року суд приходить до висновку, що вказаний документ не є належним доказом виконання робіт ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»(значиться у договорі «виконавцем») по Договору №1325/1, оскільки в акті вказано про факт виконання робіт замовником -тобто ТОВ «Вордтекс», а не виконавцем (ТОВ «ВФГ«Техноплюс ЛТД»), як це передбачено предметом Договору №1325/1 від 20.08.2006 р.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Аналізуючи податкову накладну №228 від 25.03.2008 року суд зазначає, що порядок її складання на той час був врегульований Наказом Державної податкової адміністрації «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 р. № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037.
Пункт 12 вищезазначеного наказу вказує, що до розділу І податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів, зокрема у графа 3 вказується номенклатура поставки товарів (послуг).
Суд звертає увагу, що у графі 3 розділу І податкової накладної №228 від 25.03.2008 року вказано -«поставка автобетононасоса произ-ва компании JUNJIN», тобто у накладній вказана номенклатура поставки конкретного товару, в той час як предметом договору №1325/1 від 20.08.2006 року, укладеного між ТОВ «Вордтекс»та ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»є надання послуг.
Крім того, в судовому засіданні представником відповідача надано суду вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.08.2009 року по справі №1-298/2009. Своїм листом від 01.07.2011 року №1-298/09 Самарський районний суд м. Дніпропетровська повідомив, що вирок по кримінальній справі №1-298/09 набрав законної сили 31.08.2009 року.
В даному вироку встановлено, що громадянин ОСОБА_6 в квітні 2006 року домовився із засновником ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»ОСОБА_7 про викуп належних йому 100% статутного капіталу товариства. З метою оформлення власником ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»ОСОБА_4 були складені та підписані протокол №1/2006 зборів учасників ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»від 12.04.2006 року та договір купівлі-продажу корпоративних прав від 12.04.2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, відповідно до якого останній став власником 100% статутного капіталу та генеральним директором товариства.
14.04.2006 року проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД». Після державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД», за умовою злочинної змови передав ОСОБА_6 печатку, установчі документи та Статут підприємства.
Також у вироку вказано, що ОСОБА_6, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_4, охоплюючи умислом всі без виключення дії ОСОБА_4, пов'язані з державною реєстрацією змін до установчих документів ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»здійснив фіктивне підприємництво, а саме придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД», з метою прикриття незаконної діяльності по наданню фінансових послуг, здійсненню операцій небанківських фінансових установ, по переведенню грошових коштів та видачі їх в готівковій формі без придбання статусу фінансової установи і отриманню відповідної ліцензії.
Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тому суд зазначає, що наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання ТОВ «ВФГ «Техноплюс ЛТД»на користь ТОВ «Вордтекс»комплексу маркетингових та рекламних послуг, відповідно до Договору №1325/1 від 20.08.2006 року, не мали на меті реального настання правових наслідків, а господарські операції є такими, що фактично не відбулись.
Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на нижченаведене.
Як вже встановлено судом акт невиїздної документальної перевірки ТОВ «Вордтекс»працівниками державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області складений 24 грудня 2010 року, а на підставі даного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 13.01.2011 р. та № 0000052301/0 від 13.01.2011 р.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс. Відповідно до абзацу 4 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків на даний час врегульовано Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків». Вказаний документ набрав чинності 14 січня 2011 року.
З аналізу податкових повідомлень-рішень №0000042301/0 від 13.01.2011 року та №0000052301/0 від 13.01.2011 року вбачається, що вказані документи були прийняті за формою, яка регулюється Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 № 985, який на той момент не набув чинності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому суд приходить до висновку, що в даному випадку, при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000042301/0 від 13.01.2011 року та №0000052301/0 від 13.01.2011 року відповідач діяв з порушенням принципів, які закріплені в Конституції України та в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси № 0000042301/0 від 13.01.2011 року та № 0000052301/0 від 13.01.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вордтекс»(18021, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 22 А, ідентифікаційний код 22805106) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
Повний текст постанови виготовлений 12 липня 2011 року.