30 червня 2011 року Справа № 2а/2370/5030/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання: Журавлі В.В.,
за участю: представника позивача -ОСОБА_1 за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Черкаській області до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
КРУ в Черкаській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 02.06.2011 року про доручення проведення перевірки фінансової діяльності ПП «Красуня».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника, в якій також зазначив, що проти позову заперечує, оскільки державний виконавець діяв у межах та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, вислухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
02 червня 2011 року головним державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Гребенюком О.В. при примусовому виконанні судового наказу господарського суду про стягнення боргу з ПП «Красуня»винесено постанову про доручення на проведення виконавчих дій.
Згідно даної постанови держаний виконавець доручив контрольно-ревізійному управлінню м. Сміла та Смілянському районі провести перевірку фінансової діяльності ПП «Красуня», про наслідки якої повідомити Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 року, № 2939-XII, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.
Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»органи державної контрольно-ревізійної служби провадять планові і позапланові ревізії.
Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
- у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
- у разі, коли вищестоящий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених нижчестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби, та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної контрольно-ревізійної служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду.
Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби вправі приступити до проведення ревізії за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку направлення на ревізію або копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії.
Отже, аналізуючи положення Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», який визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, суд не вбачає наявності обставин та компетенції у контрольно-ревізійного відділу у м. Сміла та у Смілянському районі проводити перевірку фінансової діяльності ТОВ ПП «Красуня», яке не є підконтрольною установою у розумінні Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», окрім як за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 12 частини 3 статті 11 зазначеного Закону державний виконавець має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 19 цієї статті державний виконавець має право у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Органи державної контрольно-ревізійної служби не містяться в переліку органів, що мають виконувати постанови державного виконавця про доручення на проведення виконавчих дій.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що постанова Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції від 02.06.2011 року про доручення на проведення виконавчих дій підлягає скасуванню, як необґрунтована, прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції від 02.06.2011 року про доручення на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 24704760.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 05.07. 2011 року.
Суддя А.С. Чала