Копія
Справа № 2-а-7099/10/2270
08 червня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-судді
суддівФелонюк Д.Л.
Ковальчук О.К. Гнап Д.Д.
при секретарі
за участі: Буяновській М.С.
представників позивача - ОСОБА_5 за довіреністю від 04.01.2009р. №11,
представника відповідача - ОСОБА_6 за довіреністю від 06.10.2010р. №11020/9/10-014
представника третьої особи - ОСОБА_7 за довіреністю від 11.01.11р. №15-07/30-209
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Красилівське підприємство хлібопродуктів" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції третя особа на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Красилівському районі про визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги № 1/82 від 16.09.2010 року та другої податкової вимоги № 2/97 від 26.10.2010 року, -
У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відкрите акціонерне товариство “Красилівське підприємство хлібопродуктів” звернулось в суд з позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Красилівському районі про визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги №1/82 від 16.09.2010 року та другої податкової вимоги №2/97 від 26.10.2010 року. Позивач вважає, що спірні вимоги відповідач прийняв без дотримання положень Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", «Про державну податкову службу в Україні», «Про державний бюджет України на 2010 рік". Вказує на те, що відповідач не проводив узгодження і не має доказів проведення процедури узгодження податкового зобов'язання з позивачем; відсутні будь-які докази, які б свідчили про отримання позивачем бюджетних позичок, фінансової допомоги на поворотній основі на закупівлю сільгосппродукції та на умовах постанови Кабінету Міністрів України «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року» від 11.09.1997р. №1003; сума податкового боргу в відповідача не обліковується; приймаючи податкові вимоги відповідач вийшов за межі повноважень оскільки прийняв їх поза межами граничного строку давності (після спливу 1095 днів).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі. Зазначив, що не має жодних юридичних фактів, які б вказували на те, що сума зазначена у першій та другій податковій вимозі є узгодженою сумою податкового зобов'язання чи податкового боргу, спірні вимоги прийняті без узгодження контролюючим органом (управлінням державного казначейства у Красилівському районі) податкового зобов'язання позивача. У вимогах відсутні посилання на підстави їх виставлення, як того передбачає п.6.2.2 Закону України №2181 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові зобов'язання по бюджетним позичкам не можуть вважатися узгодженими без дотримання встановлених Законом процедур, тому пред'явлення будь-яких податкових вимог до підприємства є неправомірними.
Повноважний представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що перша та друга податкові вимоги №1/82 від 16.09.2010р., №2/97 від 26.10.2010р. Красилівської МДПІ є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні. Вказує на те, що відповідно до абз.б) пп.4.1 п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 03.07.2001 року №266 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. за №595/5786 на підставі подання Управління Державного казначейства у Красилівському районі від 01.09.2010 року №02-14/476 про прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовими допомогами Красилівською МДПІ для позивача 16.09.10р. було сформовано першу податкову вимогу.
Представник третьої особи на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Красилівському районі проти позову заперечує, вказує, що відповідно до ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” визначено у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Зазначає, що протягом 1995-1997рр. ВАТ “Красилівське підприємство хлібопродуктів” надавались безвідсоткові бюджетні позички за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України “Про поставки продукції до державних потреб”, Указу Президента України від 16.01.1995р. №51 “Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік”, Указу Президента України від 18.01.1996р. №62 “Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови КМУ від 12.03.1996р. №323 “Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови КМУ від 04.02.1997р. №124 “Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році” на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.
Відкрите акціонерне товариство “Красилівське підприємство хлібопродуктів” як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 18.05.1998 року Красилівською районною державною адміністрацією та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 00956767), знаходиться на податковому обліку у Красилівській міжрайонній державній податковій інспекції.
Судом встановлено, що Красилівською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі подання управління Державного казначейства у Красилівському районі Хмельницької області за №№ 29/1, 30/1, 31/1, 32/1 від 01.09.2010 року позивачу виставлено першу податкову вимогу №1/82 від 16.09.2010 року про сплату останнім податкового боргу станом на 16 вересня 2010 року в загальній сумі 685698,96 грн., з яких: - повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1995 року (код платежу 02801382) складає 11389,18 грн.; - інші надходження (код платежу 24060300) складає 4614,56 грн.; - повернення бюджетних позичок виданих на закупівлю сільськогоспродукції за держконтрактом 1996 року (код платежу 02801383) складає 132961,00 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 96722,01 грн.; - повернення бюджетних позичок виданих на закупівлю сільськогоспродукції за держконтрактом 1997 року (код платежу 02801384) складає 228737,54 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 138781,84 грн.; - повернення позичок за постановою КМУ від 11.09.97р. №1003 (код платежу 00263100) складає 38756,00 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 33736,83 грн.. На підставі подання управління Державного казначейства у Красилівському районі Хмельницької області за №№ 33, 34, 35, 36 від 04.10.2010 року позивачу виставлено другу податкову вимогу №2/97 від 26.10.2010 року про сплату останнім податкового боргу станом на 26 жовтня 2010 року в загальній сумі 689989,57 грн., з яких: - повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1995 року (код платежу 02801382) складає 11531,55 грн.; - інші надходження (код платежу 24060300) складає 4696,53 грн.; - повернення бюджетних позичок виданих на закупівлю сільськогоспродукції за держконтрактом 1996 року (код платежу 02801383) складає 132961,00 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 97666,22 грн.; - повернення бюджетних позичок виданих на закупівлю сільськогоспродукції за держконтрактом 1997 року (код платежу 02801384) складає 229950,76 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 140415,46 грн.; - повернення позичок за постановою КМУ від 11.09.97р. №1003 (код платежу 00263100) складає 38756,00 грн.; інші надходження (код платежу 24060300) складає 34012,05 грн..
Крім цього, спірними вимогами визначено, що починаючи з 31 серпня 2010 року на активи позивача розповсюджується право податкової застави згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон).
У відповідності до ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” визначено у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії. При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час існування спірних відносин). Вищезначені бюджетні позички та фінансові допомоги надавались на підставі Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995р. №119/109/193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.1995р. за №334/870; Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного та сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженим наказом Міністерства фінансів та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996р. №72/113 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.1996р. за №265/1290); Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та ДАК “Хліб України” від 04.03.1997р. №70/54/18 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06.06.1997р. №212/2016).
Згідно положень зазначених вище нормативно-правових актів, бюджетні позички на закупівлю продовольчого зерна та іншої сільгоспродукції мали надаватися у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення та встановлення відповідальності за цільове ефективне використання коштів. Відділеннями державного казначейства України укладалися договори із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1995, 1996 та 1997 років на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру.
Правовою підставою прийняття спірних вимог відповідач визначив норми статей 6, 8, 10, 11, 16, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.
Відповідно до п.1.2, 1.3 ст.1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк. Тобто, зобов'язання сплатити відповідну суму коштів до бюджету є безумовним та виникає за прямою вказівкою щодо обов'язку сплати, що міститься у відповідному законодавчому акті.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань та визначення податкового боргу регулюється статтею 5 згаданого Закону та відбувається у двох випадках: 1) самостійне узгодження податкового зобов'язання шляхом подання контролюючому органу податкової декларації, як це передбачено ст. 4 цього Закону; 2) апеляційне узгодження податкового зобов'язання - у разі коли таке податкове зобов'язання нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 цього Закону, тобто у разі адміністративного чи судового оскарження платником податків нарахування податкового зобов'язання контролюючим органом.
Порядок прийняття та направлення податкових вимог встановлений пунктом 6.2 статті 6 зазначеного закону. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Таким чином, податкова вимога формується органом державної податкової служби після закінчення ним процедури узгодження податкового зобов'язання або внаслідок отримання подання від контролюючого органу, який не є податковим органом, сформованого після закінчення процедури узгодження суми податкового зобов'язання. Здійснення узгодження зобов'язання контролюючим або податковим органом та його несвоєчасна сплата є визначальною умовою поняття податкового боргу, який є предметом податкових вимог.
Право виставляти позивачу першу та другу податкові вимоги про сплату бюджетної позички, виданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1995 року, 1996 року, 1997 року, за постановою КМУ №1003 у сумі 685698,96 грн., могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження податкового зобов'язання позивача, тобто у разі узгодження боргу який підпадає під визначення саме податкового боргу.
А орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, у разі якщо він не є податковим органом, повинен входити в перелік таких контролюючих органів, встановлений ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Як вбачається із змісту ст.2 цього Закону, органи Державного казначейства у перелік контролюючих органів не входять.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про узгодження суми боргу позивача у розмірі 685698,96 грн. (перша податкова вимога) та 689989,57 грн. (друга податкова вимога).
Спірні правовідносини, пов'язані з виставленням позивачу оскаржуваних першої та другої податкової вимоги виникли між сторонами у зв'язку з наданням позивачу у 1995, 1996, 1997 роках бюджетних позичок та фінансової допомоги на зворотній основі відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні надаватись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Нормою ст.1 цього закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Всупереч ч.2 ст.71 КАС України на вимогу суду відповідач та третя особа на стороні відповідача не надали доказів надання, перерахування і отримання суми бюджетної позики позивачем.
Відповідно до частини 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За даних обставин винесені відповідачем перша податкова вимога №1/82 від 16.09.2010 року та друга податкова вимога №2/97 від 26.10.2010 року про визначення узгодженої суми податкового зобов'язання по бюджетним позичкам, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактами є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати першу податкову вимогу №1/82 від 16.09.2010 року та другу податкову вимогу №2/97 від 26.10.2010 року Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2011 року
Головуючий суддя
судді/підпис/
/підпис/
/підпис/
"Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк