73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" червня 2011 р.
11 год.46 хв.Справа № 2-а-2166/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Філімоновій О.В.,
за участю представників
позивача - Матрос Л.Д., Зайцева М.П.,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Селянського (фермерського) господарства "Матрос" до Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Селянське ( фермерське) господарство « Матрос» ( надалі позивач, СФГ « Матрос») звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області ( надалі відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі № 2 від 23.03.2011 р. " Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування".
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржувальне рішення про виключення СФГ« Матрос » з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування прийняте з порушенням норм Закону України « Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, оскільки позивачем не порушена вимога ст.8-1 Закону « Про податок на додану вартість», а тому відсутні підстави для прийняття вказаного рішення. При цьому зазначив, що вартість проданого автомобіля у розмірі 5 639,62 грн. не можу бути включена до розрахунку 25 % питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів тому, що відповідно абзацу 2 п. 81.6 ст. 81 Закону України « Про податок на додану вартість » з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності. Оскільки вказаний автомобіль саме відноситься до капітальних активів з ознаками, вказаним у цій статті закону, тому у ДПІ не було підстав включати його вартість до розрахунку 25 % питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів.
Відповідач у судове засідання, призначене на 30.06.2011 року о 10:30 год., не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Згідно наданих суду письмових заперечень відповідач вважає рішення ДПІ правомірним, оскільки згідно наданої СФГ « Матрос» звітності по податку на додану вартість за 2010 рік, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, було встановлено перевищення 25 % вартості поставлених несільськогосподарських товарів, у зв'язку з чим податковий орган виключив підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування на підставі абзацу «б» пункту 209.11. ст. 209 Податкового кодексу України, зазначивши при цьому, що вартість реалізованого у липні 2010 року СФГ « Матрос» автомобіля у сумі 5 639,62 грн., у т.ч. ПДВ, була правомірно прийнята до уваги ДПІ при визначенні перевищення вказаного розміру питомої ваги, оскільки вона була відображена позивачем у загальній декларації по ПДВ і автомобіль не використовувався у процесі виробництва сільськогосподарської продукції.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи селянське ( фермерське) господарство « Матрос», зареєстровано як юридична особа, Новотроїцькою районною державною адміністрацію 22.01.2011 року.
01.01.2009 року СФГ « Матрос » зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що свідчить видане державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області свідоцтво за № 100169637. Видами діяльності позивача за КВЕД є: вирощування зернових та технічних культур; надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту ; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції.
Предметом оскарження позивачем по даній справі є рішення ДПІ за № 2 від 23.03.2011 року « Про виключення сільськогосподарського підприємства із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування», відповідно до якого СФГ « Матрос » виключено із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Як вбачається із оскаржувального рішення комісією було встановлено, що за даними декларації по податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство протягом 12 місяців 2010 року мало сукупно вартість поставок всіх товарів ( послуг) у сумі 4 870,00 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів ( послуг) 4 700,00 грн., що становить 96,5 % та перевищує законодавчо встановлений розмір - не більше 25 % поставлених несільськогосподарських товарів ( послуг) від поставлених несільськогосподарських товарів ( послуг) протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Дане порушення є підставою для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до підпункту «б» пункту ст. 209.11. ст. 209 Податкового кодексу України.
Оскільки, правовідносини між сторонами щодо встановленого факту порушення виникли у 2010 році, тому суд застосовує приписи Закону України « Про податок на додану вартість » від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР ( надалі Закон № 168/97-ВР), який був чинний до 01.01.2011 року.
Законом України від 31.10.2008 № 639-VI " Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" викладено в новій редакції статтю 81 Закону № 168/97-ВР, якою визначено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Відповідно до статті 81 Закону № 168 обрати спеціальний режим оподаткування може сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 вказаного Закону, затверджений постановою КМ України від 21.01.2009 р. № 23.
Пункт 6 ст. 81 Закону № 168 передбачає, що при цьому сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Ця норма діє з урахуванням того, що:
а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;
б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Пунктом «б» статті 81.11. Закону № 168, аналогічна норма передбачена у підпункті «б» пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, який вступив в силу з 01.01.2011 року, передбачено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 81.13. Закону № 168 сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ".
Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, зареєстрованого в Мінюсті за № 250/2054 від 09.07.1998 року затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (діючий на момент виникнення правовідносин), яким передбачено, що платники, зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, повинні забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та інших операцій. Такими платниками у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Податковий орган контролює правомірність застосування підприємством спеціального режиму оподаткування та відповідність операцій, що здійснюються суб'єктами такого режиму, сільськогосподарським видам діяльності, що зазначені в Спеціальному свідоцтві платника ПДВ.
З пояснень представників позивача та наданих документів судом встановлено, що позивачем протягом 2010 року щомісячно надавалися до ДПІ декларації з податку на додану вартість ( загальна) та декларації з податку на додану вартість ( скорочена ) з додатками, зокрема додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ ( скороченої), затверджений наказом ДПА України № 8 від 21.01.2009 р. « Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів \ послуг до вартості всіх товарів \ послуг ».
На підставі даних декларацій та з метою здійснення контролю за дотриманням умов перебування позивача на спеціальному режимі оподаткування, ДПІ було встановлено, перевищення позивачем 25 % питомої ваги вартості поставлених несільськогосподарських товарів від сукупно поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів.
Як зазначили у судовому засіданні представники позивача підставою встановлення вказаного перевищення є включення ДПІ до питомої ваги поставки несільськогосподарських товарів, вартість автомобіля у сумі 5 639,62 грн., у т.ч. ПДВ, проданого СФГ « Матрос» у липні 2010 року, про що також стверджує відповідач у наданих суду письмових запереченнях.
Відповідно до наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 28 липня 2010 року СФГ « Матрос» був проданий автомобіль ЗАЗ 110307, номер НОМЕР_3 фізичній особі ОСОБА_3 за ціною 5 639,62 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 939,94 грн., про що свідчать накладна № 5 від 28.07.2010 р. та податкова накладна за № 5 від 28.07.2010 р. Вказану господарську операцію позивач відобразив у декларації з ПДВ (загальна) за 3 квартал 2010 року, яка отримана Новотроїцькою районної ДПІ 20.10.2010 р. за № 9004470707, сплативши до бюджету за липень 2010 року ПДВ у сумі 939,94 грн., про що свідчить платіжне доручення № 61 від 28.07.2010 року. Вказаний автомобіль перебував на обліку у СФГ « Матрос » з 2004 року, що підтверджується листом-відповіддю МВ РЕР ДАІ м. Генічеськ від 17.06.2011 р. за № 85/2-449, обліковою карткою МВ РЕР ДАІ м. Генічеськ на автомобіль ЗАЗ 110307, інвентарною карткою обліку основних засобів СФГ « Матрос ». Дані обставини підтверджують, що вказаний автомобіль відноситься до капітальних активів, що перебувають у складі основних фондів підприємства більше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно пп. «а» п. 81.6 ст. 81 Закону № 168/97-ВР, при визначенні питомої ваги поставлених несільськогосподарських операцій, не включаються до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Отже, у разі якщо сільськогосподарське підприємство здійснювало операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, за умови, що такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності, то такі операції не включатимуться до розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ неправомірно було включено до розрахунку 25 % питомої ваги вартості поставлених несільськогосподарських товарів операцію з продажу автомобіля вартістю 4 700,00 грн. без ПДВ, оскільки це поставка капітального активу/основних фондів, що перебуває у складі основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, та не є постійною і не становить окрему підприємницьку діяльність.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо виключення СФГ « Матрос » з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.
За таких обставин, позовні вимоги СФГ « Матрос » є обґрунтованими, а рішення державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області № 2 від 23.03.2011 р. " Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування" підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги селянського (фермерського) господарства "Матрос" до Державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі № 2 від 23.03.2011 р. "Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування".
Відшкодувати з Державного бюджету на користь селянського (фермерського) господарства "Матрос" судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 липня 2011 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.