73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"20" липня 2011 р. Справа № 2-а-6597/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василенко Г.Ю.,
при секретарі: Мельниченко О.В.,
За участю представників:
позивача - Абакумової М.А., Червонящего Л.П.
відповідача - Мачнєвої М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства до Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області про визнання нечинним п.3 вимоги,
встановив:
Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства звернулось до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинним пункт 3 вимоги контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 28.10.2010 року № 21-07-16-14/5863 про зобов'язання перерахувати 44587,83 грн. отриманої плати по договорам підряду на вирощування у ставках товарної риби коропових порід до місцевих бюджетів.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилковість висновків, які викладені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності в Херсонському обласному виробничому управлінні меліорації та водного господарства за період з 01.07.2008 року по 01.08.2010 року, щодо надання позивачем водних об'єктів місцевого значення на умовах прихованої оренди приватним підприємствам, що спричинило недотримання місцевими бюджетами доходів від оренди землі в сумі 44587,83 грн. Представники позивача зазначили, що такі висновки відповідача є безпідставними, оскільки ні ставки-накопичувачі, ні земельні ділянки під ними в оренду позивачем не передавались і не могли бути передані. На підставі укладених з приватними підприємствами договорів підряду здійснювалось вирощування товарної риби з метою підтримання ставків у задовільному технічному стані, з метою недопускання заростання їх водною рослинністю, а вказаний вид риби ефективно очищає водойми від водних рослин, і на її вирощування в ставках вказується у наукових рекомендаціях. Вказані догори підряду є змішаними договорами, оскільки містять в собі елементи різних договорів, укладення яких не заборонено законодавством.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що укладені позивачем з приватними підприємствами договори підряду по виробництву товарної риби в ставках-накопичувачах фактично є прихованими договорами оренди цих ставків, а оскільки усі водні об'єкти, які є складовою Каховської зрошувальної системи, у тому числі і ставки-накопичувачі, належать до водних об'єктів місцевого значення, тому відповідно до законів України про державний бюджет, плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого значення зараховуються до доходів загального фонду місцевих бюджетів. Отриманні позивачем на підставі вказаних договорів підряду гроші повинні бути перераховані до місцевих бюджетів тих рад, на території яких розташовані зазначені ставки, як плата за оренду водних об'єктів місцевого значення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.
Контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності в Херсонському обласному виробничому управлінні меліорації та водного господарства за період з 01.07.2008 року по 01.08.2010 року.
Результати ревізії відображені в акті від 12 жовтня 2010р. № 07-18/038. Ревізією встановлено, що Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства укладало з приватними підприємствами договори підряду на вирощування у ставках риби коропових порід. Вважаючи, що договори підряду є договорами прихованої оренди, КРУ дійшло висновку про необхідність укладення таких договорів за погодженням Херсонської обласної ради саме як договорів оренди. При цьому кошти, отримані управлінням від виконання цих договорів, підлягали перерахуванню до Новотроїцького та Каховського місцевих бюджетів.
28 жовтня 2010р. за № 21-07-16-14/5863 відповідачем винесена вимога про усунення порушення, виявленого проведеною ревізією.
Предметом оскарження є пункт 3 вказаної вимоги, в якому КРУ вимагає від позивача вжити заходи щодо повернення коштів до місцевих бюджетів в сумі 44587,83 грн., отриманих за надання водних об'єктів місцевого значення приватним підприємствам на умовах оренди.
Судом встановлено, що позивачем укладались договори підряду по виробництву товарної риби у ставках накопичувачах, які перебувають на балансі позивача, на території Новотроїцького району - з ПП Александрук (договір підряду від 20.03.2008р. №11-33/3, від 31.03.2008р. №11-33/5, від 20.03.2008р. №11-33/4), на території Каховського району - з ТОВ “Сатурн і Ко” (договір підряду від 31.12.2009р. №11-33/34).
За вказаними договорами виробниче управління меліорації та водного господарства, як замовник, доручає, а суб'єкти підприємницької діяльності, як підрядники, приймають на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами і засобами виконати комплекс робіт по вирощуванню товарної риби (товстолоба, коропових порід та інших) в ставках - накопичувачах, які знаходяться на балансі позивача. Умовами договорів також передбачено, що вирощена в ставках риба підлягає реалізації підрядником, замовник отримує від підрядника на умовах договорів грошові кошти та рибу, а підрядник отримує оплату за виконані роботи у вигляду продукції (товарної риби), яка вирощена підрядником понад встановлені договорами обсяги.
Вважаючи вказані договори прихованими договорами оренди водних об'єктів місцевого значення, відповідач у п.3 спірної вимоги вимагає від позивача перерахувати до місцевих бюджетів рад, на території яких знаходяться ставки-накопичувачі, суму отриманих позивачем за цими договорами коштів за мінусом сплаченого позивачем до місцевих бюджетів земельного податку.
Така вимога відповідача на думку суду є неправомірною виходячи з наступного.
Стверджуючи, що вищезазначені договори підряду є прихованими договорами оренди та вимагаючи від позивача перерахувати отримані за договорами підряду кошти до місцевих бюджетів, позивач тим самим не визнає правомірність умов цих догорів і вважає ці договори удаваними, тобто такими, що укладені сторонами для приховання інших договорів, які вони насправді уклали - договорів оренди.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 235 цього ж Кодексу передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Позивач є суб'єктом господарювання, який в межах, визначених законодавством України та Положенням про Херсонське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства, затвердженого Наказом Державного комітету України по водному господарству № 103 від 23.04.2005р. та № 132 від 06.07.2010р, має право на укладення господарських договорів з іншими суб'єктами господарювання.
Зазначені договори підряду укладені з дотриманням вимог законодавства щодо форми та порядку укладення таких договорів, і недійсність таких договорів прямо законом не встановлена. Законодавством не заборонено позивачу укладати договори, предметом яких є виробництво товарної риби у водних об'єктах меліоративної системи, що перебувають у нього на балансі.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Вищевказані договори підряду дійсно містять в собі елементи різних договорів, проте визначення назви цих договорів, як договори підряду по виробництву товарної риби, не є доказом їх неправомірності.
Докази визнання вказаних договорів недійсними або удаваними в судовому порядку відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавством України відповідачу не надано право при проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ на свій розсуд визнавати укладені установою господарські договори повністю або в частині недійсними, удаваними та тлумачити зміст таких договорів.
Слід також зазначити, що ставки-накопичувачі, в яких за вказаними договорами підряду здійснювалось розведення риби, входять до єдиної меліоративної системи, яка є об'єктом державної власності.
Земельні ділянки, на яких розміщені ці меліоративні об'єкти, належать позивачу на праві постійного користування відповідно до державних актів на право постійного користування землею, які видані, відповідно, Новотроїцькою районною радою та Каховською райдержадміністрацією.
Зміст правовідносин щодо оренди державного, комунального майна, а також оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, визначені Законами України “Про оренду державного та комунального майна”, “Про оренду землі”, Земельним кодексом України.
Суд не вбачає підстав вважати вказані договори підряду договорами оренди державного майна або договорами оренди землі і застосувати до цих договорів наслідки удаваного правочину, які передбачені ч. 2 ст. 235 ЦК України, оскільки за спірними договорами підряду суб'єктам підприємницької діяльності не надається весь обсяг прав орендаря, передбачений у Законах “Про оренду державного та комунального майна”, “Про оренду землі”, Земельних та Водних кодексах.
Крім того, відповідно до вищенаведених законодавчих актів, передача вказаних об'єктів меліоративні системи та земельних ділянок під ними в оренду не допускається.
В судовому засіданні представники відповідача вказували на те, що позивач відноситься до державних установ, які звільнені від сплати земельного податку, проте за перевірений період до Каховського та Новотроїцького місцевих бюджетів позивачем був сплачений земельний податок за використання земель, на яких розміщені ставки-накопичувачі. На думку представників відповідача факт сплати позивачем земельного податку відповідно до ст. 12 Закону України “Про плату за землю” свідчить про те, що ставки-накопичувачі були передані позивачем в оренду.
Представники позивача факт сплати земельного податку за ті ділянки, на яких розміщені ставки-накопичувачі, обґрунтовують тим, що позивач отримує дохід від вирощування риби в цих ставків, а тому повинен сплачувати цей податок.
Суд вважає, що самостійна сплата позивачем земельного податку, правомірність якої відповідачем не оспорюються, не є доказом необґрунтованого отримання позивачем коштів за вищевказаними договорами підряду і не доводить факту того, що вказані договори підряду є прихованими договорами оренди.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності п.3 спірної вимоги від 28.10.2010р., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства задовольнити.
Визнати нечинним пункт 3 вимоги контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 28.10.2010 року № 21-07-16-14/5863 про зобов'язання перерахувати 44587 (сорок чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 83 коп. отриманої плати по договорам підряду до місцевих бюджетів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 липня 2011 р.
Суддя Василенко Г.Ю.