Справа № 2а/1570/3158/2011
10 серпня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Корой С.М.
судді Іванова Е.А.
судді Бжассо Н.В.
секретар судового засідання Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу Державної митної служби України від 23.03.2011 року №508-к “По особовому складу митних органів” в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці; зобов'язати Південну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу період з 23.03.2011 року по день ухвалення рішення.
У своєму позові та уточненнях до нього позивач зазначила, що з 1995 року по 23.03.2011 року працювала в органах Державної митної служби України, однак, була звільнена наказом Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к, який, на думку позивача, приймався з численними порушеннями норм діючого законодавства України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Звільнення позивача відбулося на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Причинами та умовами, які сприяли звільненню позивача стало порушення вимоги пункту 2.2 Посадової інструкції старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, затвердженої т.в.о. начальника митниці 12.08.2010, та порушення вимог пункту 4.19 Порядку здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.1988 року №771. Однак, позивач вважає, що під час звільнення були порушені норми чинного законодавства України, а саме Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 09.02.1993 року № 97, зокрема, п. 45, яким визначені підстави для звільнення зі служби службових осіб митних органів, ст. 23 Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», якою визначені види дисциплінарних стягнень за вчинені посадовими особами митних органів дисциплінарні правопорушення. Позивач вважає, що її звільнення не могло відбуватись на підставі Закону України «Про державну службу», оскільки звільнення за визначені відповідачами порушення повинні відбуватись відповідно до положень спеціального законодавства. Як вбачається з наказу про звільнення, підставою для звільнення позивача є доповідна записка, складена за результатами проведення перевірки, яка проводилась відповідно до наказу Держмитслужби України від 09.03.2011 року № 175. Позивач вважає, що з аналізу норм Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМС України від 13.08.2010 року № 918, вбачається, що перевірка проводиться у разі вчинення незначного дисциплінарного чи іншого порушення, у зв'язку з чим проведення перевірки, а не службового розслідування свідчить про те, що відповідач признав, що порушення є незначними.
Відповідач Державна митна служба України надав до суду заперечення (а.с.126-130), в яких зазначив, що підставою для видання спірного наказу стали виявлені факти несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків під час перебування на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці. Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки митного контрою та митного оформлення товарів, що слідували на адресу ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром», встановлено, що позивачем при здійсненні контролю за доставкою вантажів системно порушувалися вимоги пункту 4.19 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.1988 року №771, а саме старшим інспектором відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо ретельної перевірки виконання перевізником в повному обсязі наданого ним зобов'язання, в тому числі дотримання перевізником вимог статті 338 Митного кодексу України, в результаті чого пломбувально-запірні пристрої, зазначені в коносаментах, на ідентифікованих комісією контейнерах, при в'їзді в зону контролю вантажного митного комплексу ЗАТ «ЗАЗ»були відсутні, що підтверджується отриманою з камер відео спостереження інформацією, виведеною до чергового митного поста «Іллічівськ». Таким чином, ОСОБА_1, порушивши вимоги пункту 2.2 Посадової інструкції старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, затвердженої т.в.о. начальника митниці 12.08.2010, вчинила порушення вимог пункту 4.19 Порядку здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби від 08.12.1988 року №771, що призвело до втрати вантажів. Відповідач зазначає, що порушення з боку позивача присяги державного службовця полягає у несумлінному виконанні службових обов'язків на займаній посаді, о саме у фактичній бездіяльності позивача під час перебування на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, наслідком якої є негативні результати роботи митниці в цілому. Пояснення позивача з приводу порушення службових обов'язків носять лише інформативний характер та не заперечують їх суті. Крім того, на думку відповідача, помилковими є висновки позивача щодо необхідності застосування до нього положень Дисциплінарного статуту митної служби України, оскільки ним передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу», та не передбачає такої підстави для звільнення, як порушення Присяги, у зв'язку з чим додаткового регулюється Законом України «Про державну службу».
Відповідач Південна митниця надала до суду заперечення (а.с.160-164), в яких зазначив, що проведена перевірка правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сідіософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, проведена на підставі наказу ДМС України від 09.03.2011 року № 175 не є перевіркою у розумінні Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.210 року № 918, тобто, не є ані службовим розслідуванням, ані службовою перевіркою. Відповідач зазначив, що перевіркою було виявлено, що контейнери адресовані ТОВ «Мета-Плюс», надходили до вантажного митного комплексу ЗАТ «ЗАЗ»з 01.03.2011 року по 05.03.2011 року без запірно-пломбувальних пристроїв відправника, які були зазначені в коносаментах, тобто встановлено, що позивачем не було вжито заходів щодо ретельної перевірки виконання перевізником вимог ст.338 Митного кодексу України та порушення вимог п.4.19 наказу Держмитслужби України від 08.12.1988 року №771 «Про затвердження положення про порядок здійснення контрою за доставкою вантажів у митниці призначення». Крім того, відповідачем зазначено, що причинами та умовами, які сприяли систематичним порушенням вимог законодавства з питань митної справи стало неналежне та несумлінне виконання посадовим особам Південної митниці свої службових обов'язків, зокрема старшим інспектором відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці ОСОБА_1, недотримання нею вимог п.2.2 її посадової інструкції, затвердженої т.в.о. начальника Південної митниці 12.08.20101 року, яким передбачено здійснення контролю за переміщенням митною територією України товарів, які прямують під митним контролем із зони діяльності Південної митниці до інших митниць та із зони діяльності інших митниць до Південної митниці, з використанням ПІК ЄАІС Держмитслужби. Також відповідач вважає хибними посилання позивача на те, що призначення у даному випадку перевірки, а не службового розслідування у відповідності до Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.210 року № 918, свідчить про незначне дисциплінарне чи інше порушення, об'єктом якого і була дана перевірка, а також посилання на те, що дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідачів Державної митної служби та Південної митниці у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 (а.с.12-24), позивач проходила державну службу у митних органах з 18.09.1995 року, що співпадає з датою прийняття нею присяги державного службовця.
Відповідно до наказу Державної митної служби України від 23.03.2011 року № 508-к за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», було припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 з 23.03.2011 року ( а.с. 132-140).
Зазначений наказ було прийнято на підставі доповідної записки (а.с. 40-69), складеної за результатами перевірки, щодо правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адресу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Мета-Плюс», ПП «Сіліософтпром»та ПП «Сідісофтпром»в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175 «Про проведення перевірки».
У ході перевірки зокрема встановлено наступне, 11.03.2011 Південною митницею за участю представників Управління Служби безпеки України в Одеській області проведено комісійне відкриття 54 контейнерів, які знаходились під митним контролем, за результатами якого складено протоколи огляду місця події. Із 54 оглянутих контейнерів 22 встановлено порожніми, в одному № WHLU4246708 наявні декілька ящиків з парфумами. Згідно з товаросупровідними документами в зазначеному контейнері повинні були знаходитися скляні пляшки. В інших контейнерах знаходилися товари, які не відповідали даним, зазначеним в товаросупровідних документах та документах контролю доставки. Комісією встановлено, що відповідно до записів камер відеоспостереження, розміщених на території вантажного митного комплексу ЗAT «ЗA3», в ніч з 20 на 21 лютого після другої години на території комплексу здійснено перевантаження цих товарів із контейнерів в автомобілі з тентами. Під час перевірки комісією встановлено, що контейнери, адресовані TOB «Мета-Плюс», надходили до вантажного митного комплексу ЗАТ«ЗАЗ» з 01.03.2011 по 05.03.201 без запірно-пломбувальних пристроїв відправника, які були зазначені в коносаментах. При цьому, встановлено, що при надходженні товарів в зону діяльності ВМО № 1 контроль за доставкою вантажу здійснювали старший інспектор відділу контролю переміщення товарів Південної митниці Лисенко Є.М. та старший інспектор відділу контролю переміщення товарів Південної митниці ОСОБА_1, якими не було вжито заходів щодо ретельної перевірки виконання перевізником в повному обсязі наданого ним зобов'язання, в тому числі дотримання перевізником вимог статті 338 митного Кодексу України та в порушення вимог п.4.19. наказу ДМСУ від 8.12.1988 року № 771 «Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення». Дані порушення є системними та стали можливими внаслідок неналежної організації роботи відділу контролю переміщення товарів Південної митниці з боку начальника відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці Артеменка A.B..
Відповідно до п.17 висновків зазначеної доповідної записки було встановлено порушення позивачем вимог п.2.2 Посадової інструкції, затвердженої 12.08.2010 року т.в.о. начальника Південної митниці Соколовим Ю.І., п.4.19 наказу ДМСУ від 08.12.1988 №771.
Статтею 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України «Про державну службу».
Згідно з ст. 410 цього Кодексу порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України»цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».
Аналізуючи положення вищезазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», на який безпосередньо вказується у Митному кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами - Законом України «Про державну службу»та КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».
З цих підстав суд вважає необґрунтованими посилання представників ДМСУ та Південної митниці на нерозповсюдження на спірні правовідносини з позивачем положень Дисциплінарного статуту митної служби України. При цьому суд враховує, що саме статути про дисципліну, як нормативно-правові акти в системі законодавства України щодо регулювання трудових відносин, встановлюють особливості такого регулювання в залежності від галузі його застосування. Таким чином, застосування при звільненні підстав, передбачених Законом України «Про державну службу»не виключає обов'язку Державної митної служби України, як державного органу, застосувати та дотримуватись процедури звільнення, передбаченої для посадових осіб митних органів.
Відповідно до п. 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.
Зміст Присяги державного службовця викладений у ст. 17 Закону України «Про державну службу», в якій визначене наступне: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України, працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов'язання такого змісту:
«Вступаючи на митну службу, урочисто зобов'язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов'язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет і безпеку, суворо додержуватися дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов'язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян».
З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу»та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст Присяги державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.
При цьому урочисте зобов'язання працівників, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, має більш спеціальний характер порівняно з Присягою державного службовця, зокрема щодо дотримання вимог законодавства саме у митній справі. Так, позивачеві згідно з трудовою книжкою 10.01.1996 року було присвоєно спеціальне звання митної служби України -інспектор митної служби ІІІ рангу, а 01.04.2004 року - радник митної служби ІІІ рангу.
Згідно з п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача про те, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»не є дисциплінарним стягненням і не пов'язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни.
При цьому визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст.19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку.
Оскільки Закон України «Про державну службу»регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей Закон не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, суд вважає, що встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року № 918, якими саме цей порядок і врегульовано.
Відповідно до п. 1.2 зазначеної Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.
В свою чергу, службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.
Таким чином, проведення службової перевірки має за мету з'ясування факту дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, дотримання службових обов'язків, а у разі виявлення підстав для застосування дисциплінарних стягнень передбачає проведення службового розслідування.
Підстави для проведення службового розслідування є факти (ознаки) визначені у п. 2.1 Інструкції, до яких, зокрема, відносяться невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, пунктами 1, 3-6 статті 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни тощо.
Водночас, приводом для проведення службового розслідування можуть бути в тому числі матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.
Разом з тим, всупереч твердженням відповідачів, проведеною перевіркою не були у повній мірі встановлені факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини.
Так, як зазначалось вище, відповідно до висновків доповідної записки перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.2.2 Посадової інструкції, затвердженої 12.08.2010 року т.в.о. начальника Південної митниці Соколовим Ю.І., п.4.19 наказу ДМСУ від 08.12.1988 №771.
Відповідно до пункту 2.2 Посадової інструкції старшого інспектора сектора оперативного контролю та оформлення попередніх повідомлень, попередніх декларацій відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, затвердженою т.в.о. начальника Південної митниці від 12 серпня 2010 року, старший інспектор здійснює контроль за переміщенням митною територією України товарів, які прямують під митним контролем із зони діяльності Південної митниці до інших митниць та із зони діяльності інших митниць до Південної митниці, з використанням програмно-інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України.
Переміщення товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються між митницями, структурними підрозділами однієї митниці територією України юридичними та фізичними особами, здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771,за винятком товарів, на які поширюється дія Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення переміщуваних через митний кордон України товарів окремих видів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 13.10.2005 N 969.
Відповідно до п.1.8 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, для здійснення контролю за доставкою та виявлення фактів недоставки товарів у митницю призначення використовується програмно-інформаційний комплекс, що базується на відомчій системі зв'язку митних органів України. Департамент інформаційних технологій та митної статистики Держмитслужби, використовуючи канали оперативного зв'язку, забезпечує доступ посадовим особам митниць у межах їх службових повноважень до інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України (далі - ЄАІС Держмитслужби України) з можливістю перегляду змісту контрольних документів та контролю їх поточного стану.
Згідно абз.2 п.1.9 зазначеного Положення посадові особи митниці в межах своїх повноважень отримують з використанням персональних електронних обчислювальних машин, які розміщені в приміщеннях структурних підрозділів митниці (далі - ПЕОМ), з ЄАІС Держмитслужби України каналами оперативного зв'язку інформацію за документами контролю за доставкою, поставленими на контроль у цій митниці, з можливістю контролю їх поточного стану.
Пунктом 4.19 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, передбачено, що при надходженні товарів, що ввозяться в Україну, у митницю призначення у визначений митницею відправлення строк доставки (або раніше) посадова особа митниці призначення перевіряє комплектність поданих особою, яка дала зобов'язання про доставку товарів у митницю призначення, товаросупровідних документів за їх переліком, що міститься в електронній копії ПП, і відповідність цих документів реквізитам документів, зазначеним у витягу з цієї електронної копії. По завершенні переміщення товарів посадова особа митниці призначення вчиняє на другому й третьому примірниках витягу з електронної копії ПП запис "Переміщення завершено", який засвідчується відбитком штампа ПМК цієї посадової особи. Другий примірник витягу передається до ВКПТ цієї митниці як підстава для зняття з контролю цього переміщення товарів; третій примірник витягу додатково засвідчується відбитком ОНП посадової особи митниці призначення та видається особі, яка дала зобов'язання про доставку товарів у митницю призначення, як свідчення завершення виконання зобов'язання.
З наведеного вище пункту Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення вбачається, що при надходженні товарів посадова особа митниці призначення перевіряє:
- комплектність поданих особою, яка дала зобов'язання про доставку товарів у митницю призначення, товаросупровідних документів за їх переліком, що міститься в електронній копії ПП;
- відповідність поданих особою, яка дала зобов'язання про доставку товарів у митницю призначення, товаросупровідних документів реквізитам документів, зазначеним у витягу з цієї електронної копії.
Крім того, зазначені положення також відображені в п.3.1 розділу 3 Порядку взаємодії підрозділів Південної митниці з питань контролю за переміщенням товарів, затверджений наказом Південної митниці від 06.08.2008 року №364.
Наказом Південної митниці від 27.10.2010 року №805 затверджена Технологічна схема митного контролю та митного оформлення товарів та засобів на вантажному митному комплексі ЗАТ „ЗАЗ”, відповідно п. 2.3, якої при прибутті до вантажного митного комплексу товарів та транспортних засобів з метою їх митного оформлення, посадовими особами митниці з урахуванням особливості функціональної та технологічної діяльності вантажного митного комплексу проводяться процедури, передбачені наказом Держмитслужби №1136, Порядку №771, Інструкції №992.
Відповідно до п. 2.3.2 зазначеної Технологічної схеми, після в'їзду транспортного засобу в місце прибуття, перевізник звертається до чергової посадової особи відділу КПТ, яка вчиняє дії передбачені Інструкцією №922.
Відповідно до Інструкції про організацію контролю за переміщенням товарів, які надходять до місць прибуття автотранспорту ВМК ТОВ „Бонд”, ЗАТ „Ілічівськзовніштранс”, ЗАТ „ЗАЗ”, ГРП ІЗАА, розташованих у зоні діяльності митного поста „Іллічівськ”, за попередніми вантажними митними деклараціями, повідомленнями про транзитні переміщення або внутрішніми транзитними документами, затвердженою наказом Південної митниці від 12.10.2009 року №922, чергова посадова особа в місці прибуття:
- перевіряє відповідність номера сейф -пакета номеру, зазначеному на примірнику транспортної накладної (СMR);
- перевіряє сейф -пакет на відсутність слідів розкриття чи пошкодження та, за відсутності зауважень, відкриває його (у разі виявлення ознак несанкціонованого розкриття чи пошкодження сейф -пакета його розкриття та вилучення з нього документів проводяться комісійно, про що складається акт довільної форми);
- обліковує в електронному журналі реєстрації транспортні засоби, що надходять до місця прибуття;
- приймає від перевізника примірники ДКД, його копії в необхідній кількості, товаротранспортні та товаросупровідні документи;
- перевіряє комплектність та реквізити поданих перевізником товаротранспортних та товаросупровідних документів за переліком таких документів, що вказані в ДКД;
- встановлює відповідність зазначених в наданих перевізником (волєм) товаротранспортних та товаросупровідних документів відомостей зазначеним в електронній копії ДКД;
- зазначає на всіх примірниках ДКД (та їх копіях) час надходження товарів, та завіряє цей запис особистим підписом і відбитком штампа „під митним контролем”;
- проставляє відбиток штампа ПМК на всіх поданих товаротранспортних та товаросупрвідних документах;
- у строк, що не перевищує чотирьох годин, вносить до ЄАІС відмітку про надходження товарів.
Виходячи зі змісту наведених норм Закону, судом встановлено, що а ні Посадовою інструкцією старшого інспектора сектора оперативного контролю та оформлення попередніх повідомлень, попередніх декларацій відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, затвердженої т.в.о. начальника Південної митниці від 12 серпня 2010 року, а ні Положенням про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, не передбачено необхідність здійснення позивачем огляду та (або) перевірки запірно-пломбувальних пристроїв відправника. Крім того, в судовому засіданні представником відповідачів також зазначено про відсутність у Посадовій інструкції старшого інспектора сектора оперативного контролю та оформлення попередніх повідомлень, попередніх декларацій відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці, затвердженої т.в.о. начальника Південної митниці від 12 серпня 2010 року, службового обов'язку оглядати та (або) перевіряти запірно-пломбувальних пристрої відправника, а також не вказав суду будь-який інший нормативно-правовий акт, яким передбачено зазначений обов'язок.
Крім того, відповідно до ст. 146 Митного кодексу України, особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобов'язані:
1) доставити товари за місцем призначення із збереженням митних забезпечень;
2) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;
3) пред'явити митному органу необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення документи;
4) у невідкладних випадках за свій рахунок здійснювати вивантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів і пред'являти їх до митного контролю.
Згідно п. 4.21 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, будь-які операції з товарами, що надійшли у митницю призначення, але митне оформлення яких ще не завершено, можуть бути здійснені тільки з дозволу та під контролем митниці призначення. Відповідальність за збереження та недоторканість вантажу перед митницею призначення несуть: при перевезеннях автомобільним транспортом - перевізник; при перевезеннях залізничним транспортом-начальник залізничної станції; при переміщенні морським, річковим та повітряним транспортом - начальник порту.
Пунктом 4.22 зазначеного Положення передбачено, що товари перебувають під митним контролем митниці призначення до моменту завершення повного їх митного оформлення згідно із заявленим митним режимом.
Тобто, судом встановлено, що на підставі ст. 146 Митного кодексу України та п.п. 4.21, 4.22 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, перевізник несе відповідальність за зобов'язанням, однією з основних вимог якого є збереження митного забезпечення та (або) забезпечення відправника вантажу до моменту повного завершення митного оформлення товарів згідно із заявленим митним режимом, проте на момент здійснення ОСОБА_1 митних процедур повного завершення митного оформлення товарів згідно із заявленим митним режимом здійснено не було, оскільки митним органом виконано не всі процедури з контролю та оформлення товару.
Відповідно до п. 4.26 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, ознакою завершення митного оформлення товарів є зазначення посадовою особою митниці призначення, яка таке оформлення здійснила, в другому примірнику документа контролю за доставкою номер ВМД, а у випадках, передбачених законодавством України, - іншого документа, за яким здійснено митне оформлення товарів, і завіряє запис відбитком ОНП та внесення до графи 44 цієї ВМД або до іншого документа, за яким здійснено митне оформлення товарів, номеру відповідного документа контролю доставки, та протягом доби від дати завершення митного оформлення товарів вносить інформацію про це до ЄАІС Держмитслужби України.
Тобто, службова записка за результатами перевірки правильності митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються на адреси суб'єктів ЗЕД -ТОВ “Мета-Плюс”, ПП “Сідіософтпром” та ПП “Сідісофтпром” в зоні діяльності Південної митниці, яка здійснена відповідно до наказу ДМСУ від 09.03.2011 року №175 і яка стала підставою для прийняття спірного наказу про припинення державної служби ОСОБА_1 - не містить в собі конкретних фактів порушення позивачем службової дисципліни.
Таким чином, звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, тобто без дотримання обов'язкової процедури, яка передує звільненню, тобто відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.
Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про припинення державної служби позивача ДМСУ діяла не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто з без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, з порушенням права позивача на працю, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДМСУ №508-к від 23 березня 2011 року в частині її звільнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідачів про обґрунтованість звільнення позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують наведені вище висновки суду щодо порушення процедури звільнення та взагалі відсутності підстав для звільнення, і в ході розгляду справи відповідачами не було надано до суду доказів на підтвердження цих доводів.
В судовому засіданні також встановлено, що на момент розгляду справи посада, яку займала до звільнення позивач, не скорочена та є вільною, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідачів.
Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу чи різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.
На підставі зазначеної норми суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання Південну митницю виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, та з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КАС України суд вважає необхідним задовольнити ці вимоги шляхом стягнення цих коштів з Південної митниці за період з 23.03.2011 року по день поновлення на роботі, оскільки саме у такий спосіб права позивача в цій частині будуть поновлені в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження правомірності прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 з державної служби в митних органах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів -у межах суми стягнення за один місяць, а також негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
На підставі встановленого суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу Державної митної служби України від 23.03.2011 року за №508-к“ По особовому складу митних органів” в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці.
Стягнути з Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.03.2011 року по день поновлення на посаді.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу контролю за переміщенням товарів Південної митниці та в частині стягнення з Південної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць -підлягає виконанню негайно.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.08.2011 року.
Головуючий суддя С.М.Корой
Суддя Н.В. Бжассо
Суддя Е.А. Іванов
10 серпня 2011 року