Справа № 2а/1570/3602/2011
29 липня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представників позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), Майкос В.В.;
представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «САМ И К»до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «САМ И К»до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712340 від 23 грудня 2010 року.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 року № 0006712340, прийнятим на підставі акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17052 грн. 50 коп. Не погодившись з визначеними в акті та рішенні порушеннями і, як наслідок, нарахованими штрафними санкціями позивачем було подано скаргу до ДПА в Одеській області, яка залишила первинну скаргу без задоволення, а рішення від 23.12.2010 року № 0006712340 - без змін. У подальшому позивачем було подано повторну скаргу до ДПА України, яка була залишена без розгляду. Позивач вважає, що зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним, оскільки перевірку здійснено за відсутності керівника підприємства, без повідомлення про проведення перевірки в порядку, передбаченому ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». До того ж, позивач зазначає, що посадовим особам відповідача йому не було запропоновано ознайомитися з актом перевірки та підписати його. Стосовно порушень п.п.1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виявлених під час перевірки, позивач вважає, що вказані норми ним порушені не були, оскільки сума виручки, що була оприбуткована позивачем в касовій книзі відповідає сумі виручки, що зазначена в роздрукованому Z-звіті, а грошові кошти у розмірі 3454 грн. 00 коп., які знаходились в крамниці магазину є особистими коштами касира.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, та посилався на те, що порушення, встановлені в ході перевірки відповідають дійсності та обставинам справи, а також підтверджуються належними доказами, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «САМ И К»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.08.2010 року за № 15561020000039773, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.32).
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 325077, видами діяльності позивача за КВЕД є: 52.11.0 -роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 52.12.0 -роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 52.25.0-роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; 52.26.0 -роздрібна торгівля тютюновими виробами; 55.30.2 -діяльність кафе; 55.40.0 -діяльність барів (а.с.31).
Судом встановлено, що з 14 год. 33 хв. 04.12.2010 року по 11 год. 25 хв. 07.12.2010 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Одеській області, а саме: головними державними податковими ревізор-інспекторами Зеленюк В.В., Мурадян В.С., Фотка В.Л., на підставі направлення на перевірку від 03.12.2010 року № 5690/23-7023 та плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на грудень 2010 року (а.с.19, 72, 69-71) була здійснена перевірка крамниці, що належить ПП «САМ И К», та розташована за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48.
За наслідками вказаної перевірки складений акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій, який зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 08.12.2010 року за № 4416/15/32/23/37223968, та в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 13.12.2010 року за № 0658/15/52/23/37223968 (а.с.8-9, 54-57). В зазначеному акті встановлено порушення позивачем вимог: п.1, п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В судовому засіданні встановлено, що перевірку здійснено в присутності продавця-касира ОСОБА_7 та директора підприємства Майкос В.В.
Враховуючи відмову від підписання акту перевірки, головними державними податковими ревізор-інспекторами Зеленюк В.В., Мурадян В.С., Фотка В.Л. було складно акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 300 від 07.12.2010 року директором ПП «САМ И К» (а.с.59). Крім того, в акті перевірки також зазначено, що директор підприємства Майкос В.В. відмовився від підпису та отримання акту перевірки (а.с.57).
На підставі вищезазначеного акта перевірки, 23.12.2010 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0006712340 на суму 17052 грн. 50 коп. (а.с.20), яке отримано директором підприємства 23.12.2010 року (а.с.52).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2011 року позивачем було подано скаргу до ДПА в Одеській області на вищевказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 року (а.с.10), та рішенням ДПА в Одеській області від 24.01.2011 року № 2033/10/25-0007 рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 23.12.2010 року № 0006712340 залишено - без змін, а скарга - без задоволення (а.с.12-15).
Судом також встановлено, що позивачем було подано скаргу до ДПА України на рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 року № 0006712340 (а.с.11), та рішенням ДПА України від 13.04.2011 року № 7070/6/25-0415 вказана скарга позивача залишена без розгляду (а.с.16-18).
Суд вважає, що дії державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо проведення перевірки та складання акту перевірки здійсненні правомірно, на підставі та у межах повноважень, що передбачені законодавством України, виходячи з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон, Закон № 265/95-ВР).
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими Законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
В преамбулі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначається, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, суд не приймає, до уваги посилання позивача, на ті обставини, що відповідачем - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, порушено норми ст.ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(яка діяла на момент проведення перевірки), оскільки зазначені норми регулюють проведення планових та позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаних з питанням сплати податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів і не поширюється на перевірки, які проводяться щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності.
В даному випадку податковим органом було проведено перевірку щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів і ліцензій, яка була передбачена планом - графіком проведення перевірок та здійснена на підставі направлення на перевірку.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому не було належним чином вручено направлення на перевірку, оскільки на самому примірнику направлення зазначено, що продавець -касир магазину ОСОБА_7 та директор Майкос В.В з направленням ознайомлені та отримали один примірник (а.с.72).
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що проведена ДПІ у Малиновському районі м. Одеси перевірка позивача була здійснена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України, у визначений законодавством спосіб та у відповідності до порядку, передбаченого законодавством України.
Стосовно правомірності винесення відповідачем рішення від 23.12.2010 року № 0006712340 про застосування до ПП «САМ И К»штрафних (фінансових) санкцій на суму 17052 грн. 50 коп. за порушення п.1, 13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд вважає, що вказане рішення є правомірним, та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.
Перевіркою встановлено проведення позивачем розрахункової операції на суму 32 грн. 20 коп. при реалізації товару (пляшки коньяку «3 зірки», цигарок «Мальборо») без застосування реєстратора розрахункових операцій та роздрукування відповідного розрахункового документа, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вказаної норми п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення)передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Таким чином, за вказане порушення відповідачем було застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 161 грн. 00 коп. (32 грн. 20 коп. х 5) (а.с.53).
Як вбачається з Х-звіту від 04.12.2010 року, роздрукованого о 14 год. 33 хв., сума продажів становить 23 грн. 50 коп. та службове внесення -20 грн. 00 коп., загалом наявність готівки у розмірі 43 грн. 50 коп. (а.с.58).
При цьому судом не приймається до уваги посилання позивача в обґрунтування неправомірності вказаної застосованої штрафної санкції на те, що позивачем було забезпечено роздрукування Z-звітів та сума виручки, що була оприбуткована позивачем в касовій книзі відповідає сумі виручки, що зазначена в роздрукованому Z-звіті, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000, X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями. Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.
За визначенням статті 2 Закону № 265/95-ВР денний звіт -це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням, фіскальний звітний чек -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить данні денного звіту під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Тобто, позивачем безпідставно ототожнюється поняття X-звіту та Z-звіту, що як вбачається з викладеного є різними звітними документами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що застосована до позивача штрафна санкція за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР у розмірі 161 грн. 00 коп. є правомірною.
Також, перевіркою було встановлено, що сума наявних готівкових коштів на місті проведення розрахунків не відповідає сумі готівкових коштів, зазначених у денному X-звіті РРО на момент перевірки на суму 3378 грн. 30 коп., що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 зазначеного Закону, яка діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення).
Із змісту наведених норм Закону випливає, що обов'язок із забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, має виконуватися вказаними суб'єктами на місці проведення розрахунків протягом усього робочого часу, коли здійснюються операції у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків мають відповідати сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, як у Х-звіті -денному звіті без обнуління інформації в оперативній пам'яті РРО, де зазначається сума на яку було здійснено продаж товарів з початку робочого дня, так і Z-звіті, який роздруковується у кінці робочого дня з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Такі види звітів передбачені Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298.
Як вбачається з опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків та денного Х-звіту від 04.12.2010 року (а.с.58), станом на 14 год. 33 хв. 04.12.2010 року сума коштів на місці проведення розрахунків складає 3454 грн. 00 коп. (в тому числі сума, яка проведена без застосування РРО); показники «Х»-деного звіту РРО складають 43 грн. 50 коп. Невідповідність наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків показникам «Х»-деного звіту становить 3378 грн. 30 коп. Вказаний опис готівкових коштів власноручно зроблено та підписано продавцем -касиром ОСОБА_7
За вказане порушення відповідачем до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 16891 грн. 50 коп. (3378 грн. 30 коп. х 5).
При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача, стосовно того, що грошові кошти в розмірі 3454 грн. є особистими грошовими коштами співробітника крамниці касира-продавця ОСОБА_7 і зберігались за проханням самої касира по контракту за її навчання, оскільки, по-перше, відповідно вимог п. 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06р. № 833, встановлено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунків (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників. По-друге, як зазначає позивач у позовній заяві та зазначив у судовому засіданні, представник позивача -директор Майкос В.В., грошові кошти у розмірі 3454 грн. є особистими грошовими коштами співробітника крамниці касира-продавця ОСОБА_7 і зберігались за проханням самої касира по контракту за її навчання, проте, як вбачається зі скарги позивача до ДПА України, наданої та підписаної директором ПП «САМ И К»Майкос В.В., в ній зазначається, що: «перевіряючи навіть не хотіли слухати продавця про те, що не в касі, а в іншому місці магазину зберігались власні гроші директора, який приготував їх для закупівлі товару…»(а.с.11). Таким чином, позивач, посилаючись на необґрунтованість застосованої фінансової санкції, зазначає зовсім різні данні стосовно наявних готівкових коштів в розмірі 3454 грн., чим вводить суд в оману.
Також, судом не приймається до уваги посилання представника позивача Майкос В.В. в обґрунтування неправомірності застосованої відповідачем штрафної (фінансової) санкції на те, що магазин працював до моменту перевірки всього 2 місяці і позивач не отримує відповідного прибутку, оскільки вказані обставини не звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності, встановленої за вчинення порушень, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси відповідають вимогам ст. 17 (в редакції, що діяли на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення), ст. 22 (яка діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо їхнього розміру та порядку й строків застосування.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши встановлені перевіряючими факти порушень з боку позивача, які підтверджуються актом перевірки, та не спростовуються наявними у позивача на час розгляду справи доказами, суд приходить до висновку, що посилання позивача на порушення з боку відповідача не скасовують факту порушень, встановлених в ході перевірки.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «САМ И К»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010 року № 0006712340 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17052 грн. 50 коп. за порушення п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» -задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 69, 71, 72, 79, 86, 94, 158 -163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «САМ И К» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006712340 від 23 грудня 2010 року - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02 серпня 2011 року.
Суддя О.М. Соколенко