Справа № 10954/10/1570
12 липня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «МАЛАТТІ»до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю законного представника держави на боці відповідачів Прокуратури м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товарів від 01.10.2010 року №500000006/2010/611728/2, зобов'язання надати підтвердження про зарахування суми надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 53152,55 грн. до Державного бюджету України та зобов'язання повернути ці кошти на рахунок позивача в банківській установі, -
З позовом до суду звернулось Приватне підприємство «МАЛАТТІ»до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю законного представника держави на боці відповідачів Прокуратури м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товарів від 01.10.2010 року №500000006/2010/611728/2, зобов'язання надати підтвердження про зарахування суми надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 53152,55 грн. до Державного бюджету України та зобов'язання повернути ці кошти на рахунок позивача в банківській установі.
В судовому засіданні 12.07.2011 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач правомірно визначив митну вартість товарів, які він ввозив в Україну та включив до ВМД, а тому рішення митного органу про визначення митної вартості товарів від 01.10.2010 року №500000006/2010/611728/2 не є ґрунтовним і підлягає скасуванню судом, відповідач повинен бути зобов'язаний розмитнити товар за цінами, вказаними декларантом у ВМД, а інший відповідач повинен бути зобов'язаний повернути з Державного бюджету України сплачене позивачем надмірно с плачений податок на додану вартість в розмірі 53152,55 грн. Представник відповідача Південної митниці заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на право митного органу самостійно визначати коди товарів, що переміщуються через митний кордон України та позивачем не надано доказів неправомірності дій відповідача. Представник іншого відповідача Головного управління Державного казначейства України в Одеській області був сповіщений належним чином про дату, час та місце слухання справи (а.с.69), але в судове засідання не з'явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України, справа слухалась за його відсутності, за наявними в справі доказами. Представник Прокуратури м.Одеси підтримав заперечення проти позовних вимог представника Південної митниці.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідач Південна митниця на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз'яснення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.2 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачем 28.09.2010 року було подано до митного оформлення партія абрикосу сушеного, що ввозилась ним з Туреччини, за кодом УКТЗЕД 0813100000 на підставі ВМД №500060701/2010/018243.
Під час здійснення митних процедур Відділом номенклатури та класифікації товарів Південної митниці 01.10.2010 року було прийняте рішення №500000006/2010/611782/2 (а.с.9-10) про визначення митної вартості ввезеного товару за кодом УКТЗЕД 0813100000, яким була визначена вартість гранату за ст.273 МК України за вартістю ввезених аналогічних товарів.
На підставі цього рішення Південною митницею 01.10.2010 року була видана картка відмови у прийнятті митної декларації №500000006/0/62144 (а.с.8).
01.10.2010 року позивач погодився з рівнем визначеної митним органом рівня вартості ввезених товарів, подав повторну ВМД, здійснив розмитнення ввезених товарів за цими цінами, після чого вантаж був випущений митницею у вільний обіг.
Представник позивача вважає вказане рішення Відділу номенклатури та класифікації товарів Ізмаїльської митниці від 01.10.2010 року №500000006/2010/611782/2 (а.с.9-10) протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що позивач вірно визначив митну вартість ввезених товарів, виходячи з договірної вартості, яка зазначена у контракті від 05.04.2010 року №2010-1-TR (а.с.11-14), специфікації №5 від 12.09.2010 року (а.с.15) та інших супровідних документах (вивізної митної декларації, довідках виробника та Одеської регіональної промислової плати -а.с.20-21), що відповідає першому методу визначення митної вартості товарів, який передбачений ст.267 МК України.
Представник відповідача у власних запереченнях (а.с.48-51) зазначає, що при вивчені наданих декларантом документів, митний орган запропонував йому надати додатково письмові документи, які підтверджували митну вартість ввезених товарів, однак, 01.10.2010 року представник декларанта повідомив митний орган про неможливість надання таких документів, в зв'язку із чим, були перевірена вартість ввезених у той саме період часу абрикосу сушеного іншими імпортерами та відповідно до вимог ст.273 МК України митний орган визначив митну вартість плодів гранату свіжого на рівні 3,21 долара США за 1 кг (за методом вартості ввезених аналогічних товарів).
Оцінюючи оскаржені дії суб'єкту владних повноважень суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про їхню відповідність законові з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.3 Митного кодексу України митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.
Відповідно до ч.1 ст.11 цього Кодексу безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.
Згідно із частинами 1, 2 ст.14 Митного кодексу України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Частинами 1, 2 ст.311 Митного кодексу визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст.313 Кодексу митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. При цьому згідно з ч. 2 цієї статті рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Статтею 314 Кодексу визначено, що з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 року №667, до компетенції відділу контролю митної вартості та номенклатури (далі -ВКМВН) згідно з напрямом діяльності та цим Порядком, зокрема, належить вирішення складних і спірних питань класифікації товарів, які виникають при здійсненні їх митного контролю і не можуть бути вирішені в ПМО, прийняття рішення про визначення коду товару (далі - Рішення), тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ цього Порядку посадові особи ВКМВН здійснюють класифікацію товарів за запитами ПМО при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.
Вирішення питань класифікації товарів здійснюється посадовими особами ВКМВН згідно із законодавством України на основі поданих до митного контролю та митного оформлення документів, які передаються до ВКМВН разом із запитом. Форма запиту наведена в додатку 3 до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005. Пунктом 10 цього розділу визначено, що рішення приймається ВНКТ (ВКМВН) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Порядку, якщо ВКМВН приймається рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару. Відповідно до ст.3 Закону України «Про Єдиний митний тариф України»Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території. Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Згідно зі ст.4 цього Закону товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України».
Положеннями Закону України «Про митний тариф України»передбачено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та зближення нормативно-правової бази України до системи загальноприйнятих норм міжнародного права, згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року із змінами, внесеними протоколом від 24.06.1986 року.
Згідно зі ст.1 Міжнародної конвенції, Гармонізована система опису та кодування товарів -номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції та відносні до них цифрові коди, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також Основні правила класифікації та тлумачення Гармонізованої системи, наведені у додатку до Конвенції.
Відповідно до ст.312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД, зокрема, передбачає відстеження змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією.
Позивачем ні під час митного оформлення ввезених ним товарів, ні пізніше не надано митному органу та суду даних про рівень митної вартості ввезених товарів, які ввозились ним за ВМД №500060701/2010/018243, що надавало йому можливість визначити їх вартість на рівні 2,47 долара США за 1 кг., в зв'язку із чим, суд вважає, що дії митного органу щодо запропонування надати ці докази є правомірними.
Оскільки 01.10.2010 року представник декларанта надав митному органу інформацію, що такі докази не можуть бути надані, є неможливим визначити митну вартість абрикосу сушеного, на підставі положень ст.273 МК України, за даними контракту від 05.04.2010 року №2010-1-TR (а.с.11-14), оскільки в п.4.1 цього контракту не визначена вартість проданого товару за одиницю виміру.
У разі, якщо неможливо визначити митну вартість за умовами контракту, митний орган має право скористатись будь-яким іншим методом визначеним МК України.
В даному випадку, митний орган при визначені митної вартості товару у своєму рішенні від 01.10.2010 року №500000006/2010/611782/2 (а.с.9-10) застосував метод визначення митної вартості -за вартістю аналогічних ввезених товарів іншими імпортерами у той саме період часу, як то передбачено ст.273 МК України.
Під час офіційного з'ясування обставин справи, судом був зроблений запит до Південної митниці про надання інформації про митну вартість ввезеного товару -абрикосу сушеного у вересні 2010 року на митну територію України за кодом УКТЗЕД 0813100000 за даними цінової інформації ЄАІС ДМС України.
На цей запит надійшла інформація Південної митниці (службова записка від 26.04.2011 року №15/774 - а.с.64) згідно якої у вересні 2010 року на митну територію України ввозились з Туреччини плоди абрикосу сушеного за кодом УКТЗЕД 0813100000 за митною вартістю в межах 3,21 -5,46 долара США за 1 кг.
Таким чином, визначення митної вартості ввезених позивачем плодів гранату свіжого за ВМД №500060701/2010/018243 на рівні 3,21 долара США за 1 кг значно відповідає меншому діапазону вартості ввезених аналогічних товарів та є справедливим по відношенню до позивача.
Окрім того, суд зазначає, що позивач повторно подавши ВМД самостійно в ній визначив власне податкове зобов'язання зі сплати податків та зборів, в т ому числі ПДВ в розмірі 52152,55 грн., в зв'язку із чим, згідно положень п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(положення якого діяли на час спірних правовідносин) такий платник податку позбавлений права оскарження розміру самостійно обрахованого та визначеного податкового зобов'язання, в тому числі у ВМД.
За таких обставин, суд вважає правомірним дій працівників митного органу при прийнятті рішення про визначення митної вартості товарів від 01.10.2010 року №500000006/2010/611782/2 (а.с.9-10), а тому, в задоволенні позовних вимог щодо визнання такого рішення протиправним та про його скасування слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.
Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність у позивача переплати податків та зборів до Державного бюджету України у зв'язку із розмитненням товарів за ВМД №500060701/2010/018243 в задоволенні позовних вимог про зобов'язання надати підтвердження про зарахування суми надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 53152,55 грн. до Державного бюджету України та зобов'язання повернути ці кошти на рахунок позивача в банківській установі слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «МАЛАТТІ» до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю законного представника держави на боці відповідачів Прокуратури м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товарів від 01.10.2010 року №500000006/2010/611728/2, зобов'язання надати підтвердження про зарахування суми надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 53152,55 грн. до Державного бюджету України та зобов'язання повернути ці кошти на рахунок позивача в банківській установі - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 15 липня 2011 року
Суддя Єфіменко К.С.