Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
10.08.2011 р. Справа № 2а-7020/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Укрбудсервис", (пр. Леніна, 26, кв. 44,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002)
за участюПрокуратури Миколаївської області, , вул. Спаська, 28 м. Миколаїв, 54029
доВознесенської об'єднаної ДПІ Миколаївської області, (пров. Б.Іпатових, 6,Вознесенськ,Миколаївська область,56500)
проскасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до відповідача з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2010 №0000142300/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов'язань за платежем з податку на прибуток підприємств, та від 28.05.2010 №0000132300/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість.
Вважаючи підстави прийняття оспорюваних рішень (використання ПП «Укрбудсервіс»для формування валових витрат та податкового кредиту первинних документів, що складені та видані неуповноваженими особами) неправомірними, позивач просив про задоволення позову.
Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту в зв'язку з недійсністю первинних документі (податкових накладних, видаткових накладних), оформлення яких стало підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, що складені неуповноваженими особами - не посадовими особами підприємств, які не мали правових підстав діяти від імені суб'єктів господарювання.
Прокурор підтримав позицію відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з 09.04.2001 року.
Позивач перебуває на податковому обліку в Вознесенській об'єднаній державній податковій інспекції Миколаївської області.
В період з 30.04.2010 по 11.05.2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 при здійснені господарських операцій з ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд».
За наслідками перевірки складено акт «Про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009 при здійснені господарських операцій з ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд»»(надалі по тексту -акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.4.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 368631грн., та порушення п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 №0000142300/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов'язань за платежем з податку на прибуток підприємств в розмірі 691182,00грн., та від 28.05.2010 №0000132300/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість в розмірі 552946,00грн..
09.06.2010 позивачем відповідачеві подано первинну апеляційну скаргу. Рішення Вознесенської ОДПІ про результати розгляду апеляційної (первинної скарги) від 05.08.2010 №13123/10/25-101 вручено позивачеві 10.08.2010.
21.09.2010 ДПА у Миколаївській області повторну скаргу було залишено без розгляду в зв'язку з пропуском ПП «Укрбудсервіс»строку для подання такої скарги.
Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом сум податкових зобов'язань є те, що податкові накладні та інші первинні документи, які отримані від контагентів - ПП «Меганом-І»і ПП «Верона-Буд»та були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, складались, підписані та видані іншими неуповноваженими на це особами (не працівниками вказаних підприємств, які не мали правових підстав діяти від імені ПП «Меганом-І»і ПП «Верона-Буд»). При проведенні перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивач безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ та валові витрати згідно видаткових та податкових накладних, які підписані іншими (не працівниками ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд») особами, які проводили нелегітимну господарську діяльність, що підтверджується, в тому числі дослідженими в судовому засіданні висновками судово-почеркознавчих експертиз від 19.02.2010 №169,227-228 по матеріалам кримінальної справи №107800016 та від 03.06.2011 №754 по матеріалам кримінальної справи 11800011, а тому є складеними у порушення вимог чинного законодавства (фіктивними) та не можуть слугувати документами, що підтверджують право позивача на валові витрати та на включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених позивачем в ціні товару ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд».
Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (нормативні акти чинні на час виникнення правовідносин, що є предметом судового дослідження).
Так, відповідно вимог п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 7 п.7.1. ЗУ «Про податок на додану вартість»встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Із пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»слідує, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Згідно із п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Бланк податкової накладної, затверджений наказом від 30.05.1997 року №165, передбачає наявність підпису і прізвища уповноваженої особи, яка склала податкову накладну (а не підпис іншої особи).
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є доведеність фактичного понесення вказаних витрат по реальним (справжнім) господарським операціям, проведених між легітимними суб'єктами господарювання та належним чином оформлених відповідними первинними документів.
При розгляді справи судом з'ясовано, що невстановленими особами за період, що був предметом перевірки, від імені ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд»виписувались податкові накладні при здійсненні господарських операцій по постачанню для ПП «Укрбудсервіс»товарно-матеріальних цінностей.
Видаткові та податкові накладні були складені та видані неналежними особами -не працівниками дійсних платників податку на додану вартість, що суперечить вимогам п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№165 від 30.05.1997р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, п. 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, та приписам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із яких слідує, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені уповноваженими на це особами на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що господарська діяльність від імені ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд»здійснювалась неуповноваженими на це особами, які мали на меті отримання незаконного доходу, в тому числі за рахунок несплати до бюджету податків.
У випадку, що є предметом судового дослідження, має місце формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(виписані неналежною особою з підробленням підпису), а отже є неналежним підтвердженням права на формування податкового кредиту в контексті імперативних приписів ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».
Крім того, в процесі перевірки встановлено, що господарські операції, які були предметом договорів укладених ПП „Укрбудсервіс" з ПП "Меганом-І" та ПП "Верона Буд" фактично останніми не могли бути виконані.
Так, статутний фонд ПП "Меганом-І" на момент створення підприємства складав 100грн..
Власних основних засобів підприємство не має.
З працівників на підприємстві працює тільки директор.
В ході перевірки проведено аналіз податкової звітності ПП "Меганом-І":
- податкова звітність починаючи з квітня 2009 до податкових органів не надавалась;
- згідно розрахунку сум комунального податку за І квартал 2009 року (№ 16525 від 21.04.2009) на ПП «Меганом-І»зазначено кількість працюючих на підприємстві - 1 особа (директор).
- згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року приріст і убуток балансової вартості запасів та сума амортизаційних відрахувань дорівнює нулю.
Таким чином, у ПП "Меганом-І" відсутні запаси товарно-матеріальних цінностей та основні фонди, трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, а з квітня 2009 відсутня взагалі податкова звітність.
ПП «Верона-Буд», яке взято на податковий облік 30.11.07 року за №2611/2111008 в ДПІ Ленінському районі м. Миколаєва, станом на 10.03.2010 року перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. Стан підприємства: 8 - "відсутність за місцезнаходженням". Крім директора на підприємстві співробітників не має.
Статутний капітал ПП "Верона-Буд" відповідно до установчих документів на момент його створення складав 10грн..
Аналіз податкової звітності ПП "Верона-Буд" свідчить:
- згідно розрахунку сум комунального податку за І квартал 2009 року (№ 16531 від 21.04.2009 року) на ПП "Верона-Буд" зазначено кількість працюючих на підприємстві - 1 особа,
- згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року (№ 21976 від 12.05.2009 року) приріст та убуток балансової вартості запасів (код рядка декларації 01.2 та 04.3) та сума амортизаційних відрахувань дорівнює нулю;
- за перевіряємий період ПП "Верона-Буд" не надавався податковий Розрахунок податку власників транспортних засобів.
Вищенаведене вказує на те, що у ПП "Верона-Буд" відсутні запаси товарно-матеріальних цінностей та основні фонди, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби.
Діяльність зазначених підприємств була направлена не на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, а виключно на отримання податкової вигоди за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Отже, на порушення вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»позивачем в перевіряємому періоді безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит по податковим накладним підписаними та виданими неуповноваженими на це особами від імені ПП «Меганом-І»та ПП «Верона-Буд», що підтверджується також висновками судово-почеркознавчих експертиз від 19.02.2010 №169,227-228 по матеріалам кримінальної справи №107800016 та від 03.06.2011 №754 по матеріалам кримінальної справи 11800011 та протоколами допиту ОСОБА_1 -засновника ПП «Мегатом-І», ОСОБА_2 -керівника та головного бухгалтера ПП «Мегатом-І», ОСОБА_3 -засновника, керівника та головного бухгалтера ПП «Верона-Буд».
Доводи позивача, який відповідно до ст.42 ГК України здійснює господарську діяльність на власник ризик, про те, що останній діяв добросовісно і не повинен нести відповідальність за дії контрагентів (ПП «Мегатом-І», ПП «Верона-Буд»), в даному випадку не має правового значення, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені ПП «Мегатом-І», ПП «Верона-Буд»оформлялись та проводились, в тому числі шляхом підроблення підписів на документах, особами, які не мали відношення до законної діяльності ПП «Мегатом-І», ПП «Верона-Буд», не можуть вважатися вчиненими від імені ПП «Мегатом-І», ПП «Верона-Буд», а отже у позивача не має права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі первинних документів (видаткових, податкових наклданих), виданих та підписаних неуповноваженими на це особами, навіть при добросовісності податкової поведінки позивача, оскільки з врахуванням специфіки податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість неможливість в даному випадку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та підписаних неналежною особою, грунтується на імперативних приписах ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Законодавець пов'язує виникнення права на відшкодування сплаченого в ціні товару податку на додану вартість з придбанням товару в суб'єкта господарювання, який є фактичним платником ПДВ, і має право проводити законну підприємницьку діяльність. Придбання товарів в осіб, які не є належними платниками ПДВ, приватних осіб, якій безпідставно діють від імені юридичних осіб, фіктивних підприємств та підприємців, не дає права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за податковими накладними, виданими та підписаними не безпосередньо платником ПДВ або уповноваженою ним особою, та формування валових витрат.
Крім того, зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що право на бюджетне відшкодування у суб'єкта господарювання виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті по датку на додану вартість в ціні товару або послуг, як вважає суд. Цей висновок можна зробити із самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
За таких обставин, відповідач - субєкт владних повноважень при проведені перевірки та прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Вищенаведене є підставою для відмови в задоволені позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Постанова оформлена відповідно до ст.163 КАС України та підписана суддею 11.08.2011 року.