Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
04.08.2011 р. Справа № 2а-5264/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУправління ПФУ в Снігурівському районі Миколаївської області, (вул. Леніна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300)
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області, (вул. Леніна, 72, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300)
простягнення витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі 52989 гривень 08 копійок,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Снігурівському районі Миколаївської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань на виробництві з квітня по червень 2011 року в сумі 52 989 гривень 08 копійок.
Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач позов не визнав, просив слухати справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог.
Ст. 6 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування, тобто сплачуються страхові внески до Фонду відповідача.
Положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” - 1999р. №1105 (далі Закон 1105) встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.
Державна адресна допомога надається Пенсійним фондом на підставі постанови КМУ “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення” №1215 від 18.09.2004р. В пункті 1 постанови №1215 зазначено, що державна адресна допомога надається особам, розмір пенсійних виплат яких з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, інших доплат - не досягає прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Таким чином, адресна допомога є самостійним видом доплати до пенсії, та відповідно до п.4 постанови №1215 здійснюється починаючи з вересня 2004р. за рахунок коштів Пенсійного фонду та державного бюджету. У разі недостатності на зазначену мету коштів Пенсійного фонду України у наступних бюджетних періодах п.5 постанови покладає обов'язок на Міністерство фінансів передбачати в установленому порядку видатки на цю мету в проектах Державного бюджету України.
Проте державна адресна допомога не передбачена пунктом 4 Порядку №5-4/4, який передбачає виключний перелік сум, що приймаються до відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру за рахунок коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету. Щомісячна державна адресна допомога до пенсії не належить до числа послуг та страхових виплат Фонду відповідача відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Таким чином, нормами діючого законодавства не передбачено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат на державну адресну допомогу, яка не пов'язана із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та не передбачена Порядком 5-4/4.
Статтею 7 ЗУ “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює виплати з того часу, коли підприємства передали в установленому порядку документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., на такі страхові виплати та соціальні послуги.
Крім того, чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого спір з цього питання міг би вирішуватись між управліннями Пенсійного фонду України та Відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях.
Це питання додатково до названого вище Порядку врегульоване спільним листом Пенсійного фонду України та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, підписаним, відповідно, 23 жовтня та 19 жовтня 2007 року. Цим Листом узгодження вказаних вище розбіжностей віднесено до компетенції центральних органів відповідних Фондів, куди щомісячно повинні надсилатись таблиці розбіжностей.
До того ж, даний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійному фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(п.5 ст.24 Закону) передбачено, що рішення про фінансуванням заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим у кожному конкретному випадку страховиками приймається спільно щодо того, хто з них прийматиме участь у фінансуванні цих заходів. Отже, такі рішення можуть бути прийняті виключно на рівні центральних органів позивача та відповідача. На рівні управлінь ПФУ та відділень ВД ФССНВ здійснюється лише звірка витрат, які підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку №5-4/4. На рівні головних управлінь ПФУ та управлінь ВД ФССНВ узгоджується довідка про відшкодування витрат, а кошти перераховуються централізовано. Таким чином, відділення ВД ФССНВ не мають повноважень включати до актів звірки та відшкодовувати не передбачені Порядком №5/4-4 витрати, а управління ПФУ не мають правових підстав вимагати відшкодувати такі витрати, що підтверджується правовою позицією Вищого адміністративного суду України по справі № К-24364/10 від 19.08.2010р.
Таким чином, оскільки Порядком №5/4-4 передбачено механізм складання актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих органами цільових страхових фондів та здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, то в задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань на виробництві за квітня по червень 2011 року в сумі 52 989 гривень 08 копійок, належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний