Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
про залишення подання без розгляду
03 серпня 2011 р. справа № 2а-5793/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Продан Ю.І., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за поданнямДержавної податкової інспекції у Заводському районі
м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
доВідкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга",
вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54000
простягнення коштів за податковим боргом у сумі 75544,32 грн.,
Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ) звернулася до суду з поданням до Відкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга" (далі - ВАТ) про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 75544,32 грн.
В обґрунтування подання, ДПІ посилалась на те, що у ВАТ існує податковий борг з податку на додану вартість у сумі 60443 грн. та з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 15101,32 грн., який в установлений строк ним самостійно не сплачений.
Представники ДПІ та ВАТ у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судом визнано за можливе розглянути подання за їх відсутності.
Згідно з абзацами 2, 3 частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що подання ДПІ підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що ВАТ є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.
Відповідно до поданих ВАТ до ДПІ декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року та з орендної плати за землю з юридичних осіб за червень 2011 року, платник податку самостійно визначив суми податкових зобов'язань, які підлягають сплаті, проте в установлений строк їх не сплатив.
Податкові вимоги від 01.07.2010 р. № 1/403 та від 05.08.2010 р. № 2/477 отримані ВАТ 05.07.2010 р. і 05.08.2010 р. відповідно (про що свідчить підпис уповноваженої особи платника податку на цих вимогах, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).
1 серпня 2011 року ДПІ звернулося до суду (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції) з поданням до ВАТ про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 75544,32 грн. (у т.ч. податок на додану вартість - 60443 грн., орендна плата за землю з юридичних осіб - 15101,32 грн.).
Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 цього Кодексу, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
Тобто, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 КАС, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3 цього Кодексу може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.
При цьому, строк у 24 години, протягом яких згідно з частиною 2 статті 183-3 КАС до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.
Таким чином, можливість звернення ДПІ до суду з поданням, обумовлена спливом 60-денного терміну, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК та звернення з поданням протягом 24 годин, як це встановлено частиною 2 статті 183-3 КАС.
З доданих до подання матеріалів вбачається, що з цим поданням ДПІ звернулося до суду лише 1 серпня 2011 року, тобто після закінчення строку встановленого частиною 2 статті 183-3 КАС.
Установлені обставини справи і зазначені норми спростовують доводи ДПІ, яка пов'язує обставини, які зумовлюють право на звернення до суду з поданням із виникненням нового податкового боргу.
Відсутність однієї з цих умов, унеможливлює звернення податкового органу до суду з поданням, у той же час, заявник не позбавлений права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Згідно зі статтею 100 КАС, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Відділення без розгляду.
Керуючись статтями 100, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Подання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення цього подання без розгляду надіслати заявнику разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Ю.І. Продан