Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
07.07.2011 р. Справа № 2а-4614/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., пр. позивача ОСОБА_1 дов. від 19.02.2011 р., пр. відповідача ОСОБА_2 дов. від 08.02.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської обл., вул. Грушевського, 3,Первомайськ,Миколаївська область,55213
доВідділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, вул. Декабристів, 41/23,Миколаїв,54020
проскасування постанови ВП №25914386 від 30.05.2011р.,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 30.05.2011 р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вважає дії відповідача неправомірними,а постанова про стягнення витрат підлягає скасуванню, оскільки рішення суду виконано добровільно , у встановлений державним виконавцем строк, ніяких дій по примусовому виконанню рішення суду відповідачем не проводились, тому для стягнення витрат по проведенню виконавчих дій немає.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки рішення суду у строк встановлений державним виконавцем для самостійного виконання виконаний не в повному обсязі, тому на позивача було накладено два штрафи за невиконання рішення суду та прийняті постанови про закінчення виконавчого провадження та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.05.2011 р. відповідно до вимог Закону України “ Про виконавче провадження”.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
15.04.2011 р. відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа № 2а-1829/2009 від 04.04.2011 р. про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївській області провести перерахунок з 01.03.2009 р. та виплатити ОСОБА_3 недоплаченої частини надбавки до пенсії, як непрацюючому інваліду, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім”ї в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на кожного непрацездатного члена сім”ї, із врахуванням раніше проведених виплат.
Боржника -ПФУ було зобов'язано самостійно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постанова по відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 19.04.2011 р.
Позивач направив лист відповідачу від 21.04.2011 р., в якому зазначив, що виконавчий лист виконано в добровільному порядку за період з 01.03.2099 р. по 19.01.2011 р. ( по дату вступу документа у законну силу) і виплачено ОСОБА_3 7864,83 грн. та просили відповідача звернутись до Одеського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення, в зв'язку з тим, що в постанові про відкриття провадження у справі відсутня кінцева дата, по яку необхідно провести перерахунок та виплату недоплаченої частини надбавки до пенсії. Цей лист відповідач отримав 29.04.2011 р., що підтверджується вхідним штампом підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Миколаївській області.
06.05.2011 р. відповідач надає ПФУ у м. Первомайську відповідь, в якій зазначає, що відповідно до ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження ” позивач не позбавлений права самостійно звернутись до суду із заявою про роз'яснення рішення суду,якщо викладена у виконавчому документів резолютивна частина рішення є незрозумілою, тому клопотання позивача залишено без задоволення.
16.05.2011 р. позивач самостійно звернувся до суду із заявою до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
30.05.2011 р. відповідач прийняв постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 56,64 грн.
Статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належить кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 15.12.1999 р. за № 865/4158 п.4.15.1 передбачено, що до інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на придбання канцелярських та господарських товарів, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку та інше.
Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових
осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з ч. 3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішення суду було виконано самостійно в тій частині, яка була зрозуміла для виконання. В тій частині, яка була незрозуміла для виконання, оскільки відсутня кінцева дата, по яку необхідно провести перерахунок, позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Але наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що рішення суду позивачем не було виконано самостійно в семиденний строк, оскільки тільки 16.05.2011 р. позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 19.01.2011 р., оскільки позивачу є незрозумілим кінцевий термін виплати.
Посилання позивача на те, що вони постанову Одеського апеляційного адміністративного суду не отримували, тому не могли звернутись до суду із заявою про роз'яснення рішення раніше не приймається судом до уваги, оскільки позивач, як сторона у справі № 2а-1829/2009, має певні процесуальні права відповідно до ст. 49,51 КАС України, зокрема знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, одержувати копії судових рішень. Позивач своїми процесуальними правами не скористався, не вжив заходи по отриманню постанови апеляційного суду та своєчасно не звернувся із заявою про роз'яснення рішення суду.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачем оплачені витрати на проведення виконавчих дій в сумі 55,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1176 від 29.06.2011 р.
Позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, а саме, на підставі якої норми Закону України «Про виконавче провадження»та в зв'язку з чим необхідно скасувати постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, яку норму права порушив відповідач приймаючи цю постанову.
Згідно зі ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.05.2011р. скасуванню не підлягає, оскільки прийнята обґрунтовано, на підставі вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії).
Таким чином відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Постанова оформлена у відповідності
до ст.160 КАС України та підписана суддею 12.07.2011 р.