Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
07.07.2011 р. Справа № 2а-3365/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., позивач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доРегіональне управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів ДПА України в Миколаївській області, вул. Нікольська, 47,Миколаїв,54001
проскасувати рішення №140881 від 20.08.2010 р.,
Позивач звернувся до суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування рішення № 140881 від 20.08.2010 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки строк дії ліцензії закінчився 09.08.2010 р., нову ліцензію оплатила 09.08.2010 р., але отримала тільки 27.08.2010 р. Всі алкогольні напої були придбані до закінчення строку дії ліцензії до 09.08.2010 р., тому підстав для застосування фінансових санкцій немає.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п.2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки при перевірці були встановлені порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР. Рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій прийнято законно та обґрунтовано, тому скасуванню не підлягає.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:
10 серпня 2010 р. працівниками Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Актом перевірки № 188/32-249/2817914049 від 10.08.2010 р. встановлено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності, чим порушив статтю 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», що підтверджується фіскальним чеком № 15 від 10.08.2010 р. про придбання горілки «Хлібний дар». За результатами перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 20.08.2010 р. за № 140881 на суму 11 039,20 грн. на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг», якою передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ратифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії -200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн. Додатки до акту перевірки № 1,2 від 10.08.2010 р. свідчать, що на реалізації у позивача знаходилось алкогольних напоїв на суму 5 519,60 грн. Позивач надав суду ліцензію № 094279 віл 07.08.2009 р. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями , строк дії якої з 10.08.2009 р. по 09.08.2010 р. Перевірка позивача РУ ДСАТ в Миколаївській області проводилась 10.08.2010 р., коли строк дії ліцензії закінчився, але позивач продовжував реалізовувати спиртні напої, що підтверджується фіскальним чеком від 10.08.2010 р. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В судовому засіданні позивачка пояснила, що вона не знала, що реалізовувати алкогольні напої без ліцензії заборонено, оскільки вона сплатила кошти за нову ліцензію. Крім того, позивачка надала суду пояснення, що вона вважає, що сума фінансових санкцій повинна складати 200 % тих спиртних напоїв, які вона придбала, коли строк дії ліцензії закінчився. Позивач надав суду накладні, які свідчать, що алкогольні напої придбані були до 09.08.2010 р., тому вважає, що фінансова санкція до неї повинна бути застосовано в сумі 1700 грн.
Доводи позивача, суд не приймає до уваги, оскільки:
- Відповідно до ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності,
- Санкція ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг»передбачає суму відповідальності 200 % вартості отриманої партії товару, незалежно від часу її придбання: до дня закінчення дії ліцензії чи ні.
- Чинним законодавством не передбачено право суду зменшувати суму фінансових санкцій, в жодному випадку.
Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 3 КАС України.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судовий збір, в зв'язку з тим, що позов задоволено не підлягає, відповідно до ст. 94 КАС України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Постанова оформлена у відповідності
до ст.160 КАС України та підписана
суддею 11.07.11 р.