Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
05.07.2011 р. Справа № 2а-1891/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря суового засідання Миндрул Л.В., пр.позивача: ОСОБА_2 дов. від 01.03.2010 р.
відповідача:ОСОБА_3 дов. від 04.01.2011 р., ОСОБА_4 дов. від 04.01.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТОВ "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017
доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030 Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області, пр. Леніна, 141-в,Миколаїв,54000
провизнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 411 821,00 грн. стягнення пені в сумі 2 308,45 грн.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про визнання протиправними дії ( бездіяльність), стягнення (відшкодування) бюджетної заборгованості в сумі 411 821 грн., стягнення пені в сумі 2 308,45 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р., в якій визначив суму бюджетного відшкодування в сумі 411 821 грн., але ДПІ не вчинило ніяких дій передбачених Податковим кодексом України, чим вчинило бездіяльність. Не відшкодовані платнику податків протягом строку встановленого п.200.23 ст.200 ПК України суми податку вважаються заборгованістю бюджету та на таку суму нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки НБУ, тому просить стягнути бюджетну заборгованість та пеню.
Відповідач надав суду заперечення проти позову , в яких він позов не визнає, просить у позові відмовити, оскільки за результатами проведеної камеральної перевірки були виявлені підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. за № 1238 , а саме (п.5) середня заробітна плата працівників не перевищує у 2,5 рази мінімального встановленого законодавством рівня по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів, ( п.3) виявлено розбіжності за листопад 2010 р. завищення податкового кредиту на 699,55 грн., за грудень 2010 р. завищення податкового кредиту на 448,84 грн. Відповідач не провів перевірку, в зв'язку із відмовою посадових осіб позивача від допуску до перевірки, тому ДПІ не визначило достовірність нарахування бюджетного відшкодування за грудень 2010 р.
Відповідач ГУ Державного казначейства в Миколаївській області надав заперечення проти позову, суду пояснив, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється за наявності висновків та узагальнення інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування. ДПІ не надало казначейству висновки по відшкодуванню податку, тому підстав для відшкодування суми немає.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі вимог ст. 3 КАС України.
19.01.2011 р. позивач надав ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р., додатки 1-3 до декларації та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 411 821 грн.
Відповідно до п.п.200.7,200.8, 200.10 ст.200 Податкового Кодексу України платник податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном, отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку, заявлених у ній даних.
За результатами перевірки була складена довідка про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2011 р. за № 209/07-000/13857386, в якій зазначено, що арифметична та логічна перевірки показників, зазначених у рядках податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р., та відсутність документів свідчить про -неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 р. у сумі 411 821 грн. Перевіркою встановлено:
- Середня заробітна плата працівників не перевищує 2,5 рази мінімального встановленого законодавствам рівня по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів.
- На виконання Наказу ДПА 18.04.2008 р. № 266 системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності, а саме:
- за листопад 2010 р. завищення податкового кредиту на суму 699,55 грн.
- за грудень 2010 р. завищення податкового кредиту на суму 448,84 грн.
Відповідно до п.п. 200.19.5,п.200.19 ст.200 ПК України та п.п.3,5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1238 є достатні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль ЛТД»для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.
Начальник ДПІ прийняв наказ № 372 від 09.03.2011 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль ЛТД»та направлення на перевірку. Відповідач надав суду акт відмови від допуску до перевірки та акт про неможливість розпочати перевірку від 10.03.2011 р.
Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового Кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушення норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.3,5 Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2010 р. за № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»:
- існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.
- Невідповідність платника жодному з критеріїв: середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний установлений законодавствам рівень по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів.
Згідно із п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
За результами перевірки позивача була складена довідка, яка відповідно до Порядку № 984 від 22.12.2010 р., свідчить про відсутність порушень платником податків-позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що виявлені розбіжності в ході камеральної перевірки щодо завищення податкового кредиту за листопад 2010 р. на суму 699,55 грн. та за грудень 2010 р. на суму 448,84 грн. вплинули на бюджетне відшкодування в сумі 411 821 грн. та взагалі на існування пункту 5 Постанови КМУ № від 27.12.2010 р. за № 1238 , як підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
Відповідно до п.п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України якщо за результатами камеральної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування, сумі заявленій у податковій декларації, то такий орган приймає податкове повідомлення, яке надсилає платнику податків.
Відповідачем будь-якого рішення не приймалось, тому відповідач -ДПІ допустив бездіяльність, хоча зобов'язаний був відповідно до п.п. 200.12 Податкового Кодексу України у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п.200.17 Податкового Кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування ( у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Вимога позивача про стягнення суми бюджетної заборгованості є правомірною та відповідає належному способу захисту прав та інтересів позивача, відповідно до позиції , викладеної в постанові Верховного Суду України від 17.06.2008 р.
Позовні вимоги позивача в частині бездіяльності по автоматичному невідшкодуванню з бюджету та стягнення з бюджету пені в сумі 2 308,45 грн. задоволенню не підлягають з оглядом на наступне:
Відповідно до п.п.200.18 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктам 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування.
Згідно з п.п.200.23 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Позивач просить стягнути (відшкодувати) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2010 р., а Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011 р. тому застосовується до тих правовідносин, які виникли з 01.01.2011 р. Оскільки позивач просить стягнути бюджетну заборгованість за грудень 2010р. , коли Податковий Кодекс України не діяв, а діяв Закон України «Про податок на додану вартість», який не містив норм про автоматичне бюджетне відшкодування та пеню, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти зворотної сили у часі не мають.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, на підставі ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та позовну вимогу в частині визнання протиправними дії ( бездіяльність) по відшкодуванню з бюджету податку викласти в іншій редакції для повного захисту його прав, свобод та інтересів та визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по невідшкодуванню з бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 р.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
В зв'язку з тим, що позов задоволено частково, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України частково.
Керуючись ст.ст.11, 71,94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по невідшкодуванню з бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 р. - в сумі 411 821 грн.( чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять одна грн.)
3. Стягнути ( відшкодувати) з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, код 13857386 бюджетну заборгованість в сумі 411 821 грн. .( чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять одна грн.)
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, код 13857386 - судовий збір в сумі 3,40 грн. ( три грн. 40 коп.) та 1700 грн.( одна тис. сімсот грн.).
5. В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови підписаний
та складений суддею 11.07.11.