Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
про забезпечення адміністративного позову
08.04.11р. № 2а-2964/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В.С. ознайомившись з матеріалами справи,
за позовомПриватного підприємства "Ферро-Ю",
вул. Декабристів, 26/2, м. Миколаїв, 54017
до
про:Державної податкової інспекції у Центральному районі
м. Миколаєва,
вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення в акті перевірки від 24.03.2011 р. № 397/23-300/33797995 порушень з боку позивача ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 655, 656 ЦК України та визнання і визначення у акті перевірки від 24.03.2011 р. № 397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених позивачем із підприємствами-контрагентами.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі до набрання законної сили судовим рішенням шляхом зупинення дії акту перевірки від 24.03.2011 р. № 397/23-300/33797995, заборони відповідачу використовувати відомості, що містяться в акті перевірки від 24.03.2011 р. № 397/23-300/33797995 як докази порушення законодавства, а також зобов'язання відповідача повідомити органи державної податкової служби, яким направлено акт перевірки від 24.03.2011 р. № 397/23-300/33797995 про зупинення його дії.
В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає, що пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року № 984 передбачено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Оскільки акт перевірки, складений відповідачем, не підлягає оскарженню, тому що він є лише доказовою базою і не містить ознак владного розпорядчого рішення, позивач не заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування такого акту перевірки.
Проте, відомості щодо нікчемності правочинів використовуються відповідачем і будуть використовуватись відповідачем в подальшому, при проведенні перевірок як нашого підприємства, так і інших підприємств.
Матеріали перевірки відповідач направив у інші податкові інспекції, на обліку у яких перебувають контрагенти позивача, з метою визначення на підставі цих матеріалів грошового зобов'язання навіть без дослідження первинних документів підприємств.
За результатами кожної наступної проведеної перевірки відповідач буде коригувати податковий кредит та податкові зобов'язання підприємства, посилаючись на відомості, що містяться в цьому акті перевірки.
Коригування сум податкового кредиту може вплинути на бюджетне відшкодування, при якому враховуються суми податку, фактично сплачені у попередніх податкових періодах.
Позивач не вважає за можливе чекати, коли відповідач звернеться до суду із позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за «нікчемними правочинами», або в результаті чергового коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань встановить позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, та прийме податкове повідомлення-рішення щодо нашого підприємства. Тому позивач на свій розсуд обирає саме такий спосіб захисту як констатація в судовому порядку неправомірності дій податкової інспекції. Виходячи з принципу, що докази, які отримані з порушенням закону, судом не беруться до уваги, визнання дій ДШ по встановленню порушень статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України позбавить акт перевірки, в якому зафіксовані такі порушення доказової сили та забезпечить дотримання прав позивача на збереження показників податкової звітності, щодо яких не було встановлено порушень.
Таким чином, враховуючи, що до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом ПП «Альгетти»до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій по визнанню правочинів нікчемними відповідач може використати акт перевірки як носій доказової інформації про виявлені порушення, в той час коли судом тільки розглядається питання про обґрунтованість таких висновків, то таке використання акту перевірки може зашкодити правам, свободам та інтересам позивача, а саме зашкодити його діловій репутації та призвести до розірвання договорів за ініціативою контрагентів, через небезпеку складання щодо контрагентів аналогічних за змістом актів перевірок, в яких всі договори визнаються нікчемними.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, адміністративний суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.117, ч.3 ст.118, ст.160, 165 КАС України, суд,-
1. Забезпечити адміністративний позов.
2. До набрання законної сили судовим рішенням у справі :
· зупинити дію акту перевірки від 24.03.2011 № 397/23-300/33797995;
· заборонити Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва використовувати відомості, що містяться в акті перевірки від 24.03.2011 № 397/23-300/33797995 як докази порушення законодавства;
· зобов'язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва повідомити органи державної податкової служби, яким направлено акт перевірки від 24.03.2011 № 397/23-300/33797995 про зупинення його дії.
3. Дана ухвала може бути оскаржена.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановлено цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Згідно ч.3 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. С. Брагар