ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"26" липня 2011 р. Справа № 2a-2026/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 987,00 грн.,
20.06.2011 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 987,00 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, застосованих за порушення норм пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
22.06.2011 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі та на виконання частини 3 статті 183-2 КАС України відповідачу за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Згідно ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів, у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи те, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 987,00 грн. підлягає розгляду в строк, визначений пунктом 3 частини 5 статті 183-2 КАС України.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 16.05.2002 року зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради як фізична особа - підприємець та взятий на податковий облік як платник податків Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією.
23.12.2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області Мручак Б.І. та Івашко О.І. на підставі направлення № 229 від 10.12.2010 року проведено перевірку торгового майданчику, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, належного фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт за № 906870 від 23.12.2010 року, в якому зафіксовано факт порушення відповідачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у розмірі 597,40 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки та відповідно до статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заступником начальника Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Місюрою М.В. винесено рішення за № 0004972304/0 від 27.12.2010 року, згідно якого до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 987,00 грн.
Суд вважає, що штрафна санкція у сумі 2 987,00 грн. правомірно застосована до відповідача згідно статті 22 цього Закону з наступних підстав.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 13 статті 3 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 даного Закону встановлено, що місце проведення розрахунків -це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
Відповідно до пункту 1.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року за № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, каса -це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання видачі, зберігання готівкових коштів інших цінностей, касових документів.
Пунктом 4.1 Положення встановлено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
З акту перевірки від 23.12.2010 року вбачається, що 23.12.2010 року відповідач отримав плату за торгове місце в сумі 2,00 грн. Вказану розрахункову операцію провів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з видачею чеку.
За результатами покупюрного опису готівкових коштів, що знаходилися на місці проведення розрахунків, відповідачем було описано готівкові кошти на загальну суму 755,40 грн. Даний факт зафіксовано в описі готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків торгового майданчика, належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Згідно Х-денного звіту, роздрукованого за 23.12.2010 року, сума коштів у торговому майданчику, належного відповідачу, становила 158,00 грн., що свідчить про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 597,40 грн.
Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність
На підставі акту перевірки, керуючись статтею 22 цього Закону, позивачем правомірно застосовано до відповідача фінансову санкцію за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі кошти, яка зазначена в денному звіті РРО, у розмірі 2 987,00 грн.
За таких обставин, рішення про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій № 0004972304/0 від 27.12.2010 року суд вважає обґрунтованим, прийнятим на підставі об'єктивних, достовірних висновків акту перевірки.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, дане рішення відповідач отримав 27.12.2010 року, що підтверджується його підписом на корінці рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004972304/0 від 27.12.2010 року, копія якого міститься у матеріалах справи, однак залишив без виконання.
Таким чином, станом на 17.06.2011 року, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 987,00 грн., що підтверджується копією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати даного податкового боргу суддею не встановлено, доказів його сплати суду не надано, чим фактично не заперечено наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 162-163, 183-2, 256 КАС України, суддя,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України 2 987 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті штрафних санкцій.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова складена 26.07.2011 року о 16:35 год.
Суддя Главач І.А.