ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" липня 2011 р. Справа № 2a-2242/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Хоми О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Горобієвської М.О.,
представника відповідача: Варшавського О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області, Головного управління державного казначейства в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 359 999,25 гривень, -
07.07.2011 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області (далі -ДПІ), Головного управління державного казначейства в Івано-Франківській області (далі -ГУДК) про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 691 862 гривні.
В судовому засіданні позивачем зменшено розмір позовних вимог, у зв'язку з частковим відшкодуванням відповідачем -ГУДК податку на додану вартість за січень -31 229,75 гривень, за березень -97 500 гривень, квітень -50 089 гривень, травень -93 838 гривень, грудень 2010 року -59 206 гривень. Просив стягнути з відповідача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 359 999, 25 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем -Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області протиправно в порушення вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 1-4 спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»за №209/72 від 02.07.1997 року, не здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень, березень -вересень, грудень 2010 року в загальному розмірі 359 999, 25 гривень. Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача -ДПІ надати відповідачу -ГУДК висновок про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень, березень -вересень, грудень 2010 року.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вказаних в позовній заві.
Представник відповідача Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області проти позову заперечив, з підстав викладених в письмовому запереченні. Зазначила, що позивачу, частково, за період січня, березня, квітня, травня, грудня 2010 року відшкодовано податок на додану вартість в розмірі 331 862, 75 гривень. Крім того, суду пояснила, що платник податку на додану вартість не є суб'єктом правовідносин, що виникають між органом податкової служби і органом казначейства з приводу надання та отримання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, оскільки такий висновок надається податковим органом органу казначейства, а не платнику податків. Зазначила, що Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування в заявленому розмірі і Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області планується вжиття заходів для здійснення такого відшкодування. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача -Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області проти позову заперечила. Вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області не надходило документів від Державної податкової інспекції України та Державного казначейства України для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу, а в разі надходження таких документів Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області здійснить перерахування коштів на рахунок позивача у встановлені строки. Просить в задоволені позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що позивачем 19.02.2010 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 62 996 гривень. 20.04.2010 року подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, згідно якої бюджетному відшкодуванню підлягає 97 500 гривень. 19.05.2010 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, у відповідності до якої бюджетному відшкодуванню підлягає 50 089 гривень.
17.06.2010 року позивачем подано ДПІ в Городенківському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, згідно якої сама, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить розмір 143 927 гривень. 30.08.2010 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за травень 2010 року, у відповідності до якого бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року підлягає 93 838 гривень.
19.07.2010 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року у відповідності до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 249896 гривень. 19.08.2010 року позивачем подано таку ж декларацію за липень 2010 року, згідно якої відшкодуванню підлягає 16 921 гривень податку на додану вартість.
16.09.2010 року фізичною особою -підприємцем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 42 040 гривень. 18.10.2010 року подано таку ж декларацію за вересень 2010 року, в якій позивачем визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 19 932 гривень.
17.01.2011 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якій ним визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 59 206 гривень.
22.04.2010 року Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_1 від 22.04.2010 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в заявленій сумі 62 996 гривень (а. с. 24 - 27).
Також, 21.06.2010 року службовими особами відповідача на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації на розрахунковий рахунок за березень 2010 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_5 від 21.06.2010 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року в заявленій сумі 97 500 гривень (а. с. 28 - 32).
Крім того, 11.11.2010 року Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, травень, червень 2010 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_4 від 11.11.2010 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року в заявленій сумі 50 089 гривень, за травень 2010 року в заявленій сумі 93 838 гривень та за червень 2010 року в заявленій сумі 249896 гривень (а. с. 46 - 56).
Аналогічно, 16.03.2011 року посадовими особами відповідача на підставі направлення від 10.03.2011 року та згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, за результатами якої складений акт НОМЕР_2 від 16.03.2011 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року в заявленій позивачем сумі 59 206 гривень.
А також, 19.04.2011 року відповідачем на підставі пункту 77.1 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року до 31.12.2010 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку, за результатами якої складений акт НОМЕР_3 від 19.04.2011 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вищевказані періоди та за липень 2010 року в заявленій сумі 16 921 гривень, за серпень 2010 року в заявленій сумі 42 040 гривень та за вересень 2010 року в заявленій сумі 19 932 гривень (а. с. 58 -80).
Таким чином, суд зазначає, що у відповідності до поданих позивачем декларацій та актів перевірок відповідача, сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень, березень -вересень, грудень 2010 року становила 691 862 гривні. Однак, у зв'язку із повідомлених в судовому засіданні позивачем обставин про часткове відшкодування Головним управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень, грудень 2010 року в загальному розмірі 331 862,75 гривень, нездійснене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень -вересень, грудень 2010 року становить 359 999, 25 гривень.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»(чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) визначено:
Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону вказано: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
В підпункті 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до підпункту 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно пункту 4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України за № 209/72 від 02.07.1997 року, «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість»(далі -Порядок) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.
Право позивача на бюджетне відшкодування за січень, березень - вересень, грудень 2010 року в загальному розмірі 359 999, 25 гривень доведено дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме деклараціями за вказані періоди та актами про результати вищевказаних позапланових та планових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за НОМЕР_1 від 22.04.2010 року, за НОМЕР_5 від 21.06.2010 року, за НОМЕР_4 від 11.11.2010 року, за НОМЕР_2 від 16.03.2011 року та за НОМЕР_3 від 19.04.2011 року.
Розділом 6 Порядку передбачені умови дотримання термінів відшкодування та згідно пункту 6.1 якого встановлено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю. Пунктом 6.2 встановлено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь суб'єкта господарювання -фізичної особи -підприємства ОСОБА_4 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень -вересень, грудень 2010 року в розмірі 359 999, 25 гривень обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області надати Головному управлінню Державного казначейства в Івано-Франківській області висновки про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень в сумі 62 996 гривень, за березень в сумі 97 500 гривень, за квітень в сумі 50 089 гривень, за травень в сумі 93 838 гривень, за червень в сумі 249 896 гривень, за липень в сумі 16 365 гривень, за серпень в сумі 42 040 гривень, за вересень в сумі 19 932 гривень та за грудень в сумі 59 206 гривень 2010 року та посилання представника Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області на те, що платник податку на додану вартість не є суб'єктом правовідносин, що виникають між органом податкової служби і органом казначейства з приводу надання та отримання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, суд вважає дані вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення, оскільки такі вимоги не способом захисту прав платника податку на додану вартість. Таким способом захисту є вимога про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка заявлена позивачем.
Тому, в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області надати Головному управлінню Державного казначейства в Івано-Франківській області висновки про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень в сумі 62 996 гривень, за березень в сумі 97 500 гривень, за квітень в сумі 50 089 гривень, за травень в сумі 93 838 гривень, за червень в сумі 249 896 гривень, за липень в сумі 16 365 гривень, за серпень в сумі 42 040 гривень, за вересень в сумі 19 932 гривень та за грудень в сумі 59 206 гривень 2010 року, слід відмовити.
По справі, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складають сплачений судовий збір в розмірі 1700 гривень, за правилами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, слід стягнути з державного бюджету на користь суб'єкта господарювання фізичної особи -підприємства ОСОБА_4 відповідно до частини задоволених позовних вимог в розмірі 1696,60 гривень.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства в Івано-Франківській області на користь суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємства ОСОБА_4 (індекс АДРЕСА_1) заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, березень - вересень, грудень 2010 року в розмірі 359 999 (триста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 25 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємства ОСОБА_4 (індекс АДРЕСА_1) сплачене державне мито в розмірі 1696 (однієї тисячі шістсот дев'яносто шести) гривень 60 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 22.07.2011 року.