25 липня 2011 року о 13 год. 57 хв. Справа № 2а-0870/4852/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку»
про стягнення недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області (надалі - позивач або УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області) звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (надалі - відповідач або ТОВ «Товари народного вжитку») про стягнення 30412 грн. 19 коп. недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період березень-квітень 2011 року.
Позивач у адміністративному позові зазначив, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення у період березня-квітня 2011 року п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.6.1 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, щодо невідшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, Серії
07.07.2011 позивачем подано до суду заяву про збільшення суми позовних вимог, згідно якої він просить також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» 31211 грн. 96 коп. недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період травень-червень 2011 року, а всього за період березень-червень 2011 року - 61624 грн. 15 коп.
Відповідно до ст.ст. 51, 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Враховуючи те, що заявою про збільшення суми позовних вимог позивач фактично змінює як предмет, так і підставу позову, що суперечить вказаним вимогам ст.ст. 51, 137 КАС України, то суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив відмовити у прийнятті заяви позивача про збільшення суми позовних вимог.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги представник позивач підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про день, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив. Заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило.
Від відповідача 05.07.2011 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, згідно яких наданий позивачем до позову розрахунок суми позовних вимог не містить посилання на докази, якими підтверджуються суми, вказані у розрахунку. В той же час у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 згідно додатку 7 та у детальному розрахунку позовних вимог позивача до позивача відсутня формула, за якою можна перевірити правильність нарахування пенсії кожному конкретному пенсіонеру за календарний місяць, в якому нараховується така пенсія. Як вказує відповідач, відповідно до п.6.5. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. За таких обставин, первинними документами та належними доказами, що доводять дійсний розмір заборгованості відповідача є саме відомості про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як зазначено у: Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №223092, Довідці №24/3087 Головного управління статистики у Запорізькій області, Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» зареєстроване як юридична особа за адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд.27. Відповідач має ідентифікаційний код 25482098.
ТОВ «Товари народного вжитку» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області.
Судом з'ясовано, що колишнім працівникам ТОВ «Товари народного вжитку», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_58, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_59, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_60, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_61, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_62, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_63, ОСОБА_56, Серії у різні роки було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пенсії призначені на підставі довідок, які встановлювали характер праці та право на призначення пільгової пенсії, виданих відповідачем, та на підставі протоколів про призначення пенсій, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що направлялися органом Пенсійного фонду відповідачу, а також розрахунку суми позовних вимог, за ТОВ «Товари народного вжитку» обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у сумі 30412 грн. 19 коп. за період березень-квітень 2011 року.
Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно з абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відшкодування вказаних витрат здійснюється підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці, в розмірі плати, що покриває фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за Списком № 1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, з 01.01.2004 має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» всіма підприємствами, установами, організаціями України.
Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Так, в п.6.1 Інструкції № 21-1 визначено коло осіб та розміри, в яких повинні відшкодовуватись Пенсійному фонду України витрати на виплату на доставку пільгових пенсій за Списком № 1. Зокрема в цьому пункті вказано, що такий порядок встановлений для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.
Підпункт 2.1.1. п.2.1 Інструкції № 21-1 містить перелік роботодавців, що є страхувальниками в розумінні цієї Інструкції та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки та політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб, на умовах трудового контракту, або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Отже, згідно з п.6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України.
Згідно з п.6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Пунктом 6.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п.6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Позивачем обґрунтовано розмір суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах зазначеним пенсіонерам за спірний період, що підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.
Крім того, судом досліджено Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_58, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_59, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_60, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_61, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_62, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_63, ОСОБА_56, Серії, які працювали на роботах за Списком № 1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 саме на ТОВ «Товари народного вжитку». Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивачем в обґрунтування понесених витрат на виплату та доставку пенсій вищевказаним пенсіонерам надано до суду витяги з Відомості про виплату пільгової пенсії.
Отже, доводи відповідача, викладені у поясненнях, про відсутність доказів понесення витрат спростовані дослідженими матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 30412 грн. 19 коп., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.
Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України; п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; п.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п. 2.1, 6.1-6.4, 6.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд.27, ідентифікаційний код 25482098) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Крупської, буд.2, р/р25606301001085, ЄДРПОУ 20508663, МВ ЗОФ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 30412 грн. 19 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період березень-квітень 2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 25.07.2011.
Суддя (підпис) О.О. Прасов
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов