79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.09.11 Справа№ 5015/3559/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Західний Каскад”, м.Львів
до відповідача приватного підприємства “Терра-Захід”, м.Львів
про примусове стягнення заборгованості та штрафних санкцій
ціна позову: 52178,85грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Полюхович Х.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача - не з”явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Західний Каскад” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства “Терра-Захід” про примусове стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.06.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10год. 00хв. 26.07.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області по даній справі від 26.07.2011р. Строк розгляду справи продовжено на 15 днів за клопотанням представника Позивача відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 26.07.2011р.
Представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення Сторін про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід судді не надходило.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: клопотання про долучення матеріалів справи: копія довідки Управління державного казначейства у Личаківському районі м.Львова №03-26/240 від 14.07.2011 року; копія довідки Управління державного казначейства у Личаківському районі м.Львова №03-26/239 від 14.07.2011 року; копія витягу з ЄДРПОУ на ТзОВ Фірма “Західний каскад”; копія витягу з ЄДРПОУ на ПП”Терра-Захід”; копія опису вкладення у цінний лист, направлений на адресу ПП “Терра-Захід”; копія фіскального чеку №1302003252 від 08.07.2011 року; копія супровідного листа №08/07-2011-02 від 08.06.2011 року; копія акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011 року; заява про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 господарського процесуального кодексу України; копію довіреності на право здійснення представництва.
Представник Відповідача в судове в жодне з судових засідань не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином інформований про дату, час та місце проведення судового засідання, явка визнавалась обов'язковою; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.
Конверти з ухвалами господарського суду Львівської області по даній справі, скеровані Відповідачу за адресою: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 109, повернулись із зазначеними у поштовій довідці причинами повернення: «за зазначеною адресою не проживає», «немає». Проте, відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ станом на 25.07.2011р. місцезнаходженням Відповідача є: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 109.
Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Враховуючи вищенаведене та те, що ні в позовній заяві, ні в додатках до неї відсутні повідомлення про поштову адресу Відповідача, ухвали господарського суду Львівської області вручені Відповідачу належним чином.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Щодо стягнення 26280,74грн.. основного боргу.
28.09.2001р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір №БК-07/09-01 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого, Покупець зобов'язується оплатити, а Продавець зобов”язується передати у власність Покупця нафтопродукти, а саме: дизпаливо, бензин А-76, А-92, А-95, А-98, далі (Товар).
Згідно п.2.1 даного Договору, Продавець видає Товар по цінам, що діють на момент його отримання Покупцем на АЗС; відпускна ціна включає в себе ПДВ-20%.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору, відпуск товару Покупцеві проводиться по смарт-картам, що виготовляються за рахунок Продавця, закладна вартість однієї смарт-карти становить 30,00грн.
Згідно п.1.5 Договору, право власності на товар переходить до Покупця після поступлення на розрахунковий рахунок Продавця грошей в рахунок оплати товару або отримання Покупцем товарної накладної та смарт-карти.
Відповідно до п.п.3.1, 3.4 даного Договору Покупець оплачує Товар на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вартість послуги Продавця по обслуговуваннф Покупця оплачується покупцем одночасно з оплатою Товару і включається у відповідний рахунок-фактуру, товарну та податкову накладні.
Відповідно до п.п.9.1, 9.2 Договору, чинний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2001 року; у випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії Договору ні одна з сторін письмово не попередить іншу сторону про закінчення терміну дії Договору, Договір вважається продовженим на таких самих умовах до 31 грудня наступного року. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведено доводів та не подано доказів попередження про закінчення терміну дії Договору.
На умовах, визначених вищезгаданим Договором №БК-07/09-01 від 28 вересня 2001 року Позивачем було передано Відповідачеві нафтопродукти шляхом заправки автотранспорту за допомогою смарт-карти.Відповідно до цього Договору Відповідачем здійснювалась на користь Позивача оплата вартості переданого у власність Відповідача Товару.
Відповідно до накладної №БК -04/24 від 30.04.2008р., Позивачем поставлено Відповідачу згідно Договору товар на загальну суму 1608,29грн, згідно накладної №БК-04/17 від 30.04.2008р на суму 1436,43грн; згідно накладної №БК-05/25 від 31.05.2008р. на суму 2228,53грн.; згідно накладної №БК-05/26 від 31.05.2008р. на суму 1931,09грн.; згідно накладної №БК-06/35 від 30.06.2008р. на суму 2559,48грн.; згідно накладної №БК-06/36 від 30.06.2008р. на суму 1680,91грн.; згідно накладної №БК-07/08 від 21.07.2008р. на суму 30,00грн.; згідно накладної №БК-07/09 від 31.07.2008р. на суму 1443,73грн.; згідно накладної №БК-08/34 від 31.08.2008р. на суму 1484,55грн.; згідно накладної №БК-09/25 від 30.09.2008р. на суму 1935,70грн.; згідно накладної №БК-10/31 від 31.10.2008р. на суму 1644,76грн.; згідно накладної №БК-11/22 від 30.11.2008р. на суму 2251,12грн.; згідно накладної №БК-12/28 від 31.12.2008р. на суму 2090,31грн.; згідно накладної №БК-12/29 від 31.12.2008р. на сумум 2279,82грн.; згідно накладної №БК-01/20 від 31.01.2009р. на суму 1420,61грн.; згідно накладної №БК-02/27 від 28.02.2009р. на суму 2986,25грн.; згідно накладної №БК-03/33 від 31.03.2009р. на суму 269,16грн. Всього, згідно вищенаведених накладних, за період дії Договору та згідно Договору, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 29280,74грн.
Відповідно до виписки із банківського рахунку ПП “Терра-Захід” здійснило лише часткову оплату переданого йому ТОВ Фірмою “Західний Каскад” згідно договору №БК-07/09-01 від 28.09.2001р. Товару, в розмірі 3000,00грн.
Враховуючи вищенаведене, борг Відповідача перед Позивачем за Договором станом на час розгляду справи становить 26280,74грн.
В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення повної чи часткової оплати Відповідачем боргу в розмірі 26280,74 грн.
Крім того, згідно гарантійного листа відповідача від 02.11.2009р., Відповідачем визнано суму заборгованості перед Позивачем в розмірі 36405,59грн., в тому числі 26280,74грн. основного боргу.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення повної чи часткової оплати за Договором Відповідачем товару Позивачу на суму 26280,74грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 26280,74грн. боргу підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 15768,42грн. пені.
Позивач в розрахунку до ціни позову надає розрахунок пені, розрахований за період з грудня 2010року по травень 2011 року.
Згідно з гарантійним листом зокрема п.п.4, 5,6 від 02 листопада 2009р. на кінець кожного місяця розрахунків, починаючи з 01.12.2009 року, на суму залишкової заборгованості ПП “Терра-Захід” нараховується пеня у розмірі 2%, у випадку порушення ПП “Терра-Захід” умов зазначених у п.3 розмір пені (п.4) збільшується до 5%, порушення умов п.2 розмір пені (п.4) збільшується до 10%.
Згідно з ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі домовленість Сторін про збільшення розміру неустойки, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 15768,42грн. пені підлягають до задоволення.
Щодо стягнення 2115,60грн. 3% річних за невиконання зобов'язання та 8014,09грн. інфляційних нарахувань.
Позивачем до позовної заяви додано розрахунок інфляційних нарахувань, проведений відповідно до сумм боргу за кожною поставкою за період з травня 2008р.по травень 2011р. з врахуванням індексів інфляції за відповідні періоди.
Також, Позивачем додано розрахунок 3% річних, проведений за період з 01 травня 2008р. по 16 червня 2011р.з врахуванням розміру боргу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши правильність проведених розрахунків, суд зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення 8014,09грн. інфляційних нарахувань та 2115,60грн. 3% річних підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
02.09.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.09.2011року.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Терра-Захід»(79035, м.Львів, вул..Зелена, 109, ідентифікаційний код 30582448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад» (79035, м.Львів, вул..Зелена, 109, ідентифікаційний код 20844326) 26280,74грн. боргу, 15768,42грн. пені, 8014,09грн. інфляційних нарахувань та 2115,60грн. 3% річних, 521,79грн. державного мита, 236грн. витрат на інормаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Фартушок Т.Б.