06.09.11 Справа№ 5015/4043/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) «Торговий дім «Українські макарони-Львів», м. Львів,
до відповідача Приватного підприємства (надалі-ПП) «Реліквія», м. Львів,
про стягнення 14301,2 грн.
За участю представників:
від позивача - не з»явився,
від відповідача - не з»явився.
Суть спору: ТзОВ «Торговий дім «Українські макарони-Львів», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП «Реліквія», м. Львів, 12909,49 грн. заборгованості за отриманий товар, 550,83 грн. інфляційних, 702,4 грн. пені, 138,48 грн. трьох процентів річних. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору № 06\01 від 06 січня 2011 р. про співробітництво та довгострокові поставки, ст.ст. 526, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду.
Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами.
На підставі Договору № 06/01-ЛО від 06 січня 2011 р. позивач поставив відповідачу по наявних у матеріалах справи накладних продукцію, за яку відповідач розрахувався частково. Станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором № 06/01-ЛО становила 12909,49 грн. Крім цього, як вбачається з змісту позовної заяви та розрахунку ціни позову, ТзОВ «Торговий дім «Українські макарони-Львв»нараховано відповідачу пеню та три проценти річних за період прострочення виконання зобов»язання з 12.02.2011 р. по 12.07.2011 р., а також інфляційні за лютий-червень 2011 р. Відповідачем подано суду ухвалу господарського суду Львівської області від 27.04.2011 р. у справі № 5015/2298/11 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Реліквія», а також копію оглошення про порушення провадження у згаданій справі, яке опубліковане 5 липня 2011 р. у газеті «Урядовий кур»єр»№ 119. З ухвали господарського суду Львівської області від 18.08.2011 р. у справі № 5015/2298/11 вбачається, що позивач після публікації оголошення у газеті з грошовими вимогами до боржника (ПП «Реліквія») не звернувся. Докази звернення з заявою про визнання його вимог до боржника у справі № 5015/2298/11 не подані позивачем й на вимоги ухвал суду у справі № 5015/4043/11. Відповідач у судовому засіданні 16.08.2011 р. подання такої заяви позивачем заперечив. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов»язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. За наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні, оскільки вимоги про стягнення основного боргу та усіх нарахувань, які здійснені до 27.04.2011 р., вважаються погашеними. За відсутності основного боргу та наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів відсутні й підстави для подальшого нарахування і стягнення трьох відсотків річних та інфляційних на суму цього боргу відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а також для нарахування і стягнення пені.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.