79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.09.11 Справа№ 5015/4556/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.
При секретарі Марочканич І.О.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти», м. Київ,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», Львівська обл., м. Городок,
Про стягнення 51 468,60 грн. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1 -п/к за довіреністю від 28.02.2011р. (а.с. 19),
Від відповідача: ОСОБА_2 -п/к за довіреністю від 17.08.2011р. (а.с. 43),
Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді -не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами (а.с. 42).
Суть спору: розглядається справа за позовом ТзОВ «Еколан Інгредієнти», м. Київ, до ТзОВ «Яблуневий Дар», Львівська обл., м. Городок, про стягнення 51 468,60 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання після набрання судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/1195/11 від 28.04.2011р. законної сили, згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р. та стягнення судових витрат: 514,69 грн. -державного мита, 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду від 10.08.2011р. порушено провадження у справі та судовий розгляд призначено на 18.08.2011р., про що сторони були повідомлені, під розписку: Позивач -15.08.2011р. рекомендованою поштою (а.с. 21), Відповідач -13.08.2011р. рекомендованою поштою (а.с. 22).
З підстав зазначених в ухвалі суду від 18.08.2011р. (за клопотанням Відповідача (вх. № 18344/11 від 15.08.11р.) розгляд справи відкладено на 02.09.2011р., про що сторони були повідомлені у порядку визначеному п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом Голови ВГС України від 19.12.2002р. № 75 -рекомендованою поштою.
Позивач надав пояснення (вх. № 18688/11 від 18.08.11р.), пояснення (вх. № 19395/11 від 29.08.11р.), судову практику ВГС України, документи, які вимагалися судом, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 51 468,60 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання після набрання судовим рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/1195/11 від 28.04.2011р. законної сили, згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2011р. та стягнути судові витрати, клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% та про відстрочення виконання рішення суду до 01.11.2011р. просить відхилити за необґрунтованістю обставин.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, 02.09.2011р. в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, з тих підстав, що Позивачем не застосовано до розрахунків ч. 6 ст. 232 ГК України, просить застосувати п. 3 статті 83 ГПК України, зменшити належні до сплати штрафні санкції на 50%, а відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, відстрочити виконання рішення суду до 01.11.2011р., що пояснює сезонністю робіт, важким фінансовим становищем, що підтверджує Звітом про фінансові результати ТзОВ «Яблуневий Дар»за 1-ше півріччя 2011р., наявністю збитків підприємства на суму 36 059 000,00 грн.
Заслухавши думку учасників, які прибули у судове засідання, суд ухвалив, долучити до матеріалів справі подані документи.
Так як відповідачем не подано у справу письмового відзиву, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.
Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується сторонами, 15.07.2009р. між ТзОВ «Еколан Інгредієнти»(далі за текстом - Позивач) та ТзОВ «Яблуневий Дар»(далі за текстом - Відповідач) був укладений Договір поставки №129/07-09-Н (далі за текстом - Договір).
Зазначений договір підписано повноважними представниками двох юридичних осіб, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України.
За Договором поставки. Позивач зобов'язався постачати і передавати у власність Відповідача Товари, а Відповідач приймати ці Товари і здійснювати їх оплату.
На виконання умов Договору Позивач поставив, а Відповідач отримав товар на загальну суму 528 201,00 гри. що підтверджується видатковими накладними від 16.08.2010р. №ЭЛ-0000952; від 16.08.2010р. ЭЛ-0000953; від 29.09.2010р. №ЭЛ-0001146.
Відповідно до п. 4.2. Договору за поставлені Товари Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня поставки.
Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого товару по Договору не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 366 660,71 грн.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 5015/1195/11 від 28.04.2011р. було повністю задоволено позовні вимоги ТзОВ «Еколан Інгредієнти»до ТОВ «Яблуневий дар»та стягнуто 366 660 грн. 71 коп. основного боргу та судові витрати.
Рішення було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/1195/11 від 14.06.2011р.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу,…), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Пунктом 7.4. Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати поставлених Товарів (п. 4.2. Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої у строк суми - за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь пеню у розмірі 51468,60 грн.
Розмір пені нараховано за несвоєчасну оплату Відповідачем боргу в сумі 510417,00 грн. за накладною від 16.08.2010р. №ЭЛ-0000952, вартість товару складала 258021,00 грн. та за накладною від 16.08.2010р. ЭЛ-0000953, вартість поставленого товару - 252396,00 грн.
Відповідач вартість Товару згідно умов договору за вказаними двома накладними мав оплатити до 06.09.10р., однак оплата ним своєчасно та у повному розмірі проведена не була, що підтверджується вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили.
За період прострочення оплати грошового зобов»язання на суму 510 417,00 грн. за вищевказаними двома накладними з 07.09.10р. по 02.11.10р. (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня), за 57 днів прострочення платежу, нарахована пеня у розмірі 12 354,89 грн.
Відповідач, 03.11.10р. частково борг погасив в сумі 1540, 29 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим у розмірі 508 876,71 грн. Позивачем нарахована пеня, за період з 03.11.10р. по 22.11.2010р., за 20 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 4321,97 грн.
Відповідач, 23.11.10р. частково борг погасив в сумі 50 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 458 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня за період з 23.11.10р. по 06.12.2010р., за 14 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 2 728,12 грн.
Відповідач, 07.12.10р. частково борг погасив в сумі 50 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 408 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня, за період з 07.12.10р. по 16.12.2010р., за 10 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 1 736,32 грн.
Відповідач, 17.12.10р. частково борг погасив в сумі 20 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 388 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня, за період з 17.12.10р. по 26.12.2010р., за 10 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 1 651,39 грн.
Відповідач, 27.12.10р. частково борг погасив в сумі 10 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 378 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня, за період з 27.11.10р. по 03.02.2011р., за 39 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 6 274,82 грн.
Відповідач, 04.02.11р. частково борг погасив в сумі 30 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 348 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня, за період з 04.02.11р. по 20.06.2011р., за 137 днів прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 20296,98 грн.
Відповідач, 21.06.11р. частково борг погасив в сумі 50 000,00 грн., відтак від суми основного боргу, який залишився неоплаченим, 298 876,71 грн., Позивачем нарахована пеня за період з 21.06.11р. по 22.06.2011р., за 2 дні прострочення платежу (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня) в сумі 263,84 грн.
Відповідач, 23.06.11р. борг погасив повністю в сумі 298 876,71 грн. за зазначеними вище двома накладними.
Розмір пені за несвоєчасну оплату боргу в сумі 1850,27 грн. за накладною від 29.09.2010р. №ЭЛ-00001146, нараховано від основного боргу 17 784,00 грн., так як Відповідач мав провести повний розрахунок за поставлений йому Товар, згідно умов договору, до 20.10.10р., однак оплата ним своєчасно та у повному розмірі проведена не була, що підтверджується вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили.
Так, за прострочення виконання грошового зобов»язання на суму 17 784,00 грн. за накладною від 29.09.2010р. №ЭЛ-00001146, за період з 21.10.10р. по 22.06.11р. (облікова ставка НБУ - 7,75%, яка діяла у період за який нараховується пеня), за 245 днів прострочення платежу), нарахована пеня у розмірі 1 850,27 грн.
23.06.2011р. Відповідач за вказаною накладною борг погасив повністю.
Отже, загальний розмір пені за вказаними вище трьома накладними складає 51 468,60 грн. (12354,89 грн. + 4321,97 грн. + 2728,12 грн. + 1736,32 грн. + 1651,39 грн. + 6274,82 грн. + 20296,98 грн. + 253,84 грн. + 1850,27 грн.).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов»язань. Нею визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов»язання, зокрема у разі прострочення виконання.
Отже, пеня, виступає однією з форм неустойки і розмір пені, що встановлюється за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони за Договором передбачили (п. 7.11.), що строк позовної давності по стягненню та нарахуванню пені становить 1 (один) рік. Вказане застереження до Договору є Договором про встановлення Сторонами строку позовної давності.
З аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства та пунктів вищевказаного Договору вбачається, що сторони домовились, що нарахування неустойки у формі пені за прострочення виконання зобов»язання за цим договором, здійснюється з обмеженням строку в 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців.
Отже, сторони, будучи вільними у визначенні умов Договору поставки, правомірно добровільно узгодили та передбачили у договорі (п. 7.11.). що строк позовної давності по стягненню та нарахуванню пені становить 1 (один) рік та зазначили, що вказане застереження до Договору є Договором про встановлення Сторонами строку позовної давності.
Вищенаведене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України викладене у постановах ВГС України від 12.01.2011р. по справі № 26/23пд, від 18.01.2011р. по справі № 23/144.
Оцінивши вищезазначені обставини справи відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що твердження Відповідача про те, що нарахований Позивачем розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання в сумі 51 468,60 грн. проведено з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України -не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується умовами Договору поставки, судовою практикою та приписами чинного законодавства України.
Не підлягає до задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій на 50% відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України та про відстрочення виконання рішення суду у даній справі до 01.11.2011р. відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України, з посиланням на сезонні роботи, важкий фінансовий стан, виходячи з наступного.
По-перше, господарський суд має право зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) та відстрочувати виконання рішення суду лише об»єктивно оцінивши, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов»язань, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.
По-друге, ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідач жодних доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували, що невиконання ним зобов'язання у порядку та строки визначені Договором поставки виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили (надзвичайних і невідворотних обставин) та доказів, які б можна було, об»єктивно оцінивши, вважати винятковими -не представив.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Суд заслухав пояснення представників Позивача та Відповідача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтованим, відповідачем не спростованим, підлягає до задоволення.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4-3 -4-4, 12, 15, 18, 22, 32 -34, 35, 43, 69, 77, 82 -85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар»задовільнити повністю.
2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар»(81500, Львівська область, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 274А, код ЄДРПОУ 32475074) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти»(04119, місто Київ, вулиця Сім»ї Хохлових, будинок 11/2, код ЄДРПОУ 34763972) 51468 грн. 60 коп. - пені, 514 грн. 69 коп. -державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.