ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/4729.08.11
За позовомПублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Київенерго”
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем”
простягнення 350 615,98 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
від позивачаОСОБА_1 -представник за довіреністю від 22.04.2011 р.
від відповідача не з'явився
29.08.2011 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”, правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство “Київенерго”, звернулася до суду з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем” 285 455,62 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору від 03.09.1999 р. № 1310061, 54 444,14 грн. інфляційної складової боргу та 10 716,22 грн. 3 % річних.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/47 від 09.11.2009 р., яку було призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.12.2011 р.
28.12.2011 р. в судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги та, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленої йому теплової енергії у гарячій воді, просили позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи на порушення договірних зобов'язань відповідачем, який допускав постачання теплової енергії неналежної якості, оскільки середня температура теплоносія в окремі періоди не відповідача установленим нормативам.
Ухвалою від 28.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 01.02.2010 р. зважаючи на те, що сторони не надали суду документи, що вимагалися ухвалою про порушення провадження у справі у повному обсязі, а також враховуючи необхідність подання відповідачем документів, що підтверджують його заперечення проти позову відповідно до заявленого представником усного клопотання.
01.02.2010 р. провадження у вказаній справі було зупинено до вирішення Апеляційним судом міста Києва справи № 2а-57/09 та набрання законної сили постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2009 р. в адміністративній справі № 2а-57/09 або ж її скасування в установленому законодавством порядку, а також до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва адміністративної справи № 2а-3475/09 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Зазначені судові справи стосувалися нормативних документів, якими встановлювалися тарифи, застосовувані позивачем у відносинах з відповідачем.
Ухвалою від 15.07.2011 р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, судове засідання було призначено на 22.07.2011 р.
22.07.2011 р. за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.09.2011 р. та продовжено строк вирішення спору у справі відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
29.08.2011 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем” подало до суду зустрічний позов у справі № 46/47, відповідно до якого просить суд зобов'язати енергопостачальну організацію здійснити перерахунок вартості поставленої теплової енергії за договором з огляду на її невідповідність температурному графіку, затвердженому Київською міською державною адміністрацією.
Ухвалою від 29.08.2011 р. зустрічний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем” від 28.08.2011 р. було повернуто без розгляду через порушення порядку його подання, встановленого у ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання, призначене на 29.08.2011 р., відповідач уповноваженого представника не направив, подавши через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи та додаткові заперечення проти позову.
У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач посилається на відрядження свого представника до іншого міста та необхідність подання додаткових доказів, оскільки відповідач повністю погасив суму основної заборгованості, про що надав платіжні доручення від 18.08.2011 р. та 21.07.2011 р. За твердженнями відповідача такі обставини тягнуть за собою відсутність позовних вимог в частині майнового стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем”.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідач не обмежений кількістю представників, які можуть представляти його інтереси у судових засіданнях, адже матеріали справи містять довіреність на чотирьох представників. Крім того, подане до суду посвідчення про відрядження виписане від імені філії “Київська дирекція Відкритого акціонерного товариства “Інноваційний промисловий банк”, а не Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем”. Також судом враховується, що попереднє засідання було перенесене за клопотанням відповідача, якому було надано достатньо часу для належної підготовки до розгляду справи.
Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача залишок несплаченої заборгованості за поставлену теплову енергію за договором у період 01.11.2006 р. -01.11.2009 р., а також та нарахування за прострочення грошового зобов'язання за ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 21.07.2011 р., заявленими до стягнення є 28 525,93 грн. боргу, 54 444,14 грн. інфляційних втрат та 10 716,22 грн. 3 % річних..
Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленої на його користь теплової енергії. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 03.09.1999 р. № 1310061 з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, довідки про надходження коштів, облікові картки (табуляграми споживання) за спірний період, акти прийняття теплового вузлу та відомості обліку споживання теплової енергії.
Як встановлено судом з відзиву на позовну заяву, пояснень представників відповідача та додаткових письмових заперечень від 28.08.2011 р., відповідач проти позову заперечує, посилаючись на невірне застосування позивачем тарифів, порушення ним умов договору в частині температурного режиму теплоносія, а також повне погашення осевого боргу.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.09.1999 р. позивачем та відповідачем було укладено договір № 1310061, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача для потреб опалення (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання (протягом року) в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату.
Відповідно п. 5.1 даного договору та додатку № 2 до нього визначення кількості спожитої енергії протягом розрахункового періоду здійснюється по приладам обліку, а за їх відсутності -розрахунковим способом за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватися в період дії договору.
Згідно з п. 5 додатку № 2 до договору відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділенні теплозбуту оформлену енергопостачальною організацією платіжну вимогу, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки розрахунків на початок розрахункового періоду, один примірник якого, після його оформлення, повертається до районного відділу теплозбуту.
У п. 6 додатку № 2 до договору встановлені обов'язки відповідача щомісячно до 25 числа сплачувати вартість теплової енергії, що використовується орендарями, вживати заходи зі своєчасного і повного перерахування грошових коштів, отриманих від населення, нарахованих за фактичне споживання теплової енергії (опалення та підігрів води).
За твердженнями позивача у період з 01.11.2006 р. по 01.11.2009 р. відповідачу було поставлено теплової енергії загальною вартістю 1 256 104,99 грн., тоді як оплачено ним було лише 965 276,53 грн.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 21.07.2011 р. борг відповідача позивач визначив у сумі 28 525,93 грн., оскільки після порушення провадження у справі, а також частково у період зупинення провадження відповідач перераховував позивачеві кошти за спожиту теплову енергію за договором.
З пояснень представника позивача та долучених до матеріалів справи довідок про надходження коштів за договором судом встановлено, що відповідачем перераховувалися на користь позивача кошти в рахунок оплати теплової енергії за договором як за спірний період (01.11.2006 р. -01.11.2009 р.), так і за інші, більш пізні періоди прострочення, а також вносилися поточні платежі, як наприклад, платіж за липень 2011 року, перерахований платіжними дорученнями № 153 від 21.07.2011 р. і № 17 від 18.08.2011 р., щ приєднані відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглядаючи заявлений спір, суд враховує, що позивач правомірно не враховував у ціні позову у справі № 46/47 кошти, сплачені відповідачем на його користь за інші, ніж спірний періоди, адже правовідносини сторін поза межами спірного строку (01.11.2006 р. -01.11.2009 р.) не стосуються предмету спору у справі та заявлених позовних вимог. На вказаних підставах судом відхиляються твердження відповідача, вміщенні у клопотанні про відкладення розгляду справи стосовно повного погашення основного боргу перед позивачем.
Поряд з викладеним, при вирішенні спору у даній справі слід зазначити, що у період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р. позивачем застосовано до відносин з відповідачем тарифи на теплову енергію, затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р., № 127, 128 від 05.02.2009 р., які в подальшому були скасовані Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24.12.2008 р., 65/2009 від 03.02.2009 р., 76/2009 від 09.02.2009 р. Таким чином, застосування таких тарифів видається безпідставним, тому в даному разі слід виходити з чинних на той час тарифів, затверджених розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 р.
Отже, варіть теплової енергії за договором від 03.09.1999 р., що була поставлена відповідачем позивачеві у грудні 2008 року має становити 48 150,87 грн., а не 52 513,54 грн., як стверджує позивач, у січні 2009 року -62 500,40 грн., а не 67 838,94 грн., та 53 265,95 грн., а не 55 767,66 грн. у лютому 2009 року.
Тобто, внаслідок дослідження наявних у справі доказів та проведеного перерахунку вартості теплової енергії, судом встановлено, що у період 01.11.2006 р. по 01.11.2009 р. позивач поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 1 243 902,07 грн., тоді як останній оплатив її частково в сумі 1 222 206,22 грн., заборгувавши 16 323,01 грн.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не подано суду доказів своєчасної оплати позивачеві вартості отриманої від нього теплової енергії за період 01.11.2006 р. по 01.11.2009 р. у сумі 1 243 902,07 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію підлягають частковому задоволенню відповідно до розрахунку суду, проведеного із застосуванням чинних тарифів.
Задовольняючи позов у цій частині, суд вважає за необхідне надати оцінку запереченням відповідача щодо порушення температурного режиму теплоносія.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач порівнює дані відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 26.12.2008 р. по 25.01.2009 р., де зафіксовано середню температуру теплоносія в давальному трубопроводі з відомостями Українського гідрометеорологічного центру щодо середньодобової температури зовнішнього середовища у м. Києві та вказує на те, що середньодобова температура гарячої води, що подавалася позивачем не відповідала нормативам, погодженим Київською міською державною адміністрацією у Температурному графіку теплової мережі “Київенерго”, адекватний реальній потребі споживачів на період опалювального сезону 2008/2009.
Суд враховує наведені посилання відповідача, але не вбачає в них підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, адже розрахунок вартості теплової енергії позивачем проводився саме з врахуванням даних відомостей обліку споживання теплової енергії та за приладами обліку, а не за максимальними ставками розрахункового способу, тобто в належному розмірі. У зв'язку з викладеним, дані заперечення не впливають на суть спірних правовідносин сторін, на вартість поставленої та не оплаченої своєчасно і в повному розмірі теплової енергії.
Також, судом відхиляються заперечення відповідача стосовно неповідомлення позивачем відповідача про зміну тарифів, за якими проводиться розрахунок вартості теплової енергії, оскільки за умовами договірних відносин сторін неповідомлення енергопостачальною організацією споживача про зміну тарифів, не тягне за собою права несплати її вартості або ж права часткової оплати з затримкою платежу. Крім того, суд враховує, що про зміну тарифів та збільшення вартості теплової енергії відповідач міг дізнаватися своєчасно, отримуючи щомісячно у районному відділенні теплозбуту платіжну вимогу, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки розрахунків.
Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 54 444,14 грн. інфляційної складової боргу та 10 716,22 грн. 3 % річних.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та обставини прострочення відповідача у відносинах з позивачем, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, тоді як проведений позивачем розрахунок таким, що потребує уточненню з врахуванням зменшення вартості теплової енергії за грудень 2008 -січень 2009 років.
Так, відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом, розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 10 437,66 грн., інфляційної складової боргу -53 314,61 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
У зв'язку з тим, що відповідач перерахував позивачеві більшу частину суми боргу після звернення останнього до суду для відновлення своїх прав, понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача повністю, за вирахуванням різниці в тарифах.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новий Едем” (02140, м. Київ, пр-т Бажана, 36, ідентифікаційний код 30312754) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 16 323 (шістнадцять тисяч триста двадцять три) грн. 01 коп. боргу, 53 314 (п'ятдесят три тисячі триста чотирнадцять) грн. 61 коп. інфляційної складової боргу, 10 437 (десять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 66 коп. 3 % річних, 3 370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 05 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 02.09.2011 р.