ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/12326.05.11
за позовомНауково-впровадницьке товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспец"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "НГБ-ПРОМЦИВІЛЬБУД"
простягнення 188 705, 21 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1. предст. за дов. б/н від 01.04.11 р.
від відповідача не з'явився
Науково-впровадницьке товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспец" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НГБ-ПРОМЦИВІЛЬБУД" про стягнення 188 705, 21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 р. порушено провадження у справі № 8/123 та призначено до розгляду на 12.05.2011 р.
В судове засідання 12.05.2011 р. представники сторін не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2011 р.
В судове засідання 26.05.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача надав суду пояснення по справі та підтримав подану позовну заяву.
В зв'язку з нез'явленням відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
20.02.2008 року між Науково - впровадницьким товариством з обмеженою відповідальністю «Електроспец»(надалі -підрядник, позивач) та Товариством з з обмеженою відповідальністю «НГБ-промцтвільбуд»(надалі -замовник, відповідач) був укладений договір підряду № 200208/1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе на себе виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт по прокладці КЛ-10 кВ на вул. П. Запорожця у м. Києві (надалі -договір).
Додатковою угодою № 1 до договору від 20.02.2008 р. (надалі - додаткова угода) до договору сторони погодили, що в зв'язку зі збільшенням обсягів робіт за договором, замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання додаткових електромонтажних робіт по переносу кабелю 10 кВ. із зони колектора по вул. П.Запорожця.
Відповідно додаткової угоди, загальна вартість робіт 82680,00 грн.
Умовами договору передбачено, що замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт за фактичними об'ємами та затратами не пізніше 5-ти днів з моменту підписання актів ф. КБ-2в замовником.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актом прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. на суму 82680, 00 грн.
Проте, відповідачем не виконані зобов'язання за договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 82680, 00 грн.
Проаналізувавши зміст укладеного договору № 200208/1 від 20.02.2008 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач на виклик суду в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, доказів повного виконання додаткової угоди № 1 від 11.07.2008 р. до договору № 200208/1 від 230.02.2008 р. щодо оплати робіт не надав, розмір заборгованості у сумі 82680, 00 грн. підтверджений актом прийняття виконаних підрядних робіт за липень 2008 р.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості листами № 5 від 23.01.2009 р., № 59 від 24.06.2009 р., № 40 від 29.07.2010 р., № 74 від 13.12.2010 р., № 4 від 24.01.2011 р., щодо сплати суми основного боргу в розмірі 82680, 00 грн. та суми нарахованих штрафних санкцій.
Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, у зв'язку з чим спричинив виникнення заборгованості.
Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 82680,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 76892, 40 грн. пені, 23315, 76 грн. інфляційних нарахувань та 5817, 05 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до п. 4.3 договору, у випадку прострочення замовником встановлених строків оплати, неоплати, часткової оплати послуг виконавця, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не перерахував позивачу спірні грошові кошти, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 76892, 40 грн. пені, 23315, 76 грн. суми інфляційних нарахувань та 5817, 05 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми пені і відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.
Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 76892, 40 грн. пені, 23315, 76 грн. суми інфляційних нарахувань та 5817, 05 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 626, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ - Промцивільбуд»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 6-А, ідентифікаційний код 32962038) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Науково-впровадницького товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспец»(03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, буд. 2А, ідентифікаційний код 21586286) 82680 (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 76892 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. пені, 23315 (двадцять три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 5817 (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 05 коп. трьох відсотків річних, 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 05 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Катрич В.С.
Дата підписання рішення 26.08.2011 року