ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/28326.08.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна/"
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач"
про: стягнення заборгованості та відшкодування збитків - 2 115 185 грн. 56 коп.
Головуючий суддя Івченко А.М.
Судді Самсін Р.І.
Спичак О.М.
Представники
Позивача:ОСОБА_1., довіреність б/н від 10.01.2011
Відповідача:не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф/Україна/" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач" про стягнення заборгованості та відшкодування збитків - 2 115 185 грн. 56 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 порушено провадження у справі № 61/283, розгляд справи призначено на 22.06.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 продовжено строк вирішення спору.
В судових засіданнях оголошувались перерви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 визначено склад суду для розгляду справи: головуючий суддя Івченко А.М., судді Самсін Р.І., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 призначено розгляд справи на 26.08.2011.
Представник відповідача в судове засідання 26.08.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи строк розгляду справи, розглядається справа за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -
20 квітня 2010 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки №20/04-1 (надалі -Договір).
Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупця товарний бетон (в подальшому товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору; поставка товару здійснюється за узгодженими сторонами цінами, вказаними в Додатках, які додаються до цього Договору та складають його невід'ємну частину (п.1.1, 1.2 Договору).
Згідно п.1.3 Договору, одержувачами товару за цим Договором може бути як покупець безпосередньо, так і інші підприємства, пов'язані (афілійовані) з покупцем. Найменування одержувачів та адреси, за якими має здійснюватись поставка товару, мають бути обов'язково вказані у відповідних заявках покупця. При цьому, в разі передачі товару одержувачам, визначеним покупцем та вказаним в його заявці, обов'язок щодо оплати такого товару залишається за покупцем.
Відповідно до п.4.1 Договору, ціна за одиницю товару вказується у Додатку №1, який додається до цього Договору та є невід'ємною частиною даного Договору. При цьому вказана в Додатку №1 ціна за одиницю Товару включає в себе вартість завантаження товару в транспортний засіб, проте не включає ціну транспортування товару до місця поставки. Така ціна транспортування за погодженням сторін визначена в залежності від відстані, на яку буде здійснена поставка товару, та вказана в Додатку №2, який додається до цього Договору та є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п. 4.5 Договору, орієнтовна сума цього Договору на момент його укладання складає 50 400 000 грн., у тому числі ПДВ (20%) -8 400 000 грн.
Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, реквізити якого вказані в даному Договорі, датою платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника; оплата товару здійснюється покупцем протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дати відвантаження товару постачальником (п.5.1, 5.2 Договору).
Відповідно до п.6.3 Договору, товар вважається поставленим покупцю з моменту отримання поставленої партії товару в місці поставки покупцем або одержувачем, вказаним покупцем в заявці на поставку такої партії товару.
Згідно п.6.4 Договору, для підтвердження факту поставки товару покупцю сторони складають та підписують з періодичністю один раз в десять днів (декаду) зведені накладні, які підтверджують обсяг поставку товару як в натуральному, так і в вартісному виразі, а також вартість транспортування (доставки) такого товару покупцю за відповідну декаду. Одночасно, з метою ведення оперативного обліку поставленого товару протягом відповідної декади, представник покупця або інша особа, вказана покупцем як одержувач товару, зобов'язану робити відмітки про отримання товару в накладній, виданій постачальником безпосередньо на транспортний засіб, який здійснив транспортування (доставку) такого товару до місця призначення. За наявності таких накладних з відміткою покупця або одержувачем, призначеним покупцем, покупець зобов'язаний підписати зведену накладну, надану постачальником, та не має права відмовитись від її підписання, а його відмова в цьому випадку від підписання зведеної накладної вважається порушенням умов цього Договору.
Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту поставки товару, вказаного в п. 6.3. цього Договору (п. 6.5 Договору).
За період з 20 квітня 2010 року (дата укладення Договору) до 23 травня 2011 року (дата звернення позивача до суду з позовом) позивач на виконання вказаного Договору поставив на користь відповідача товар (бетон), загальна вартість якого (з урахуванням вартості доставки та ПДВ) становить 7 809 278 грн. 96 коп., що підтверджується зведеними накладними, підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача без будь-яких зауважень, довіреностями відповідача на отримання його уповноваженими особами товару від позивача.
Однак, відповідач розрахувався за отриманий за Договором товар частково, сплативши на користь позивача суму 5 947 477 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою, сформовану обслуговуючим банком позивача за період з 20.04.2010 р. по 23.05.2011 р., а також кредитовими повідомленнями.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 1 861 801 грн. 96 коп. (7 809 278 грн. 96 коп.- 5 947 477 грн. 00 коп.).
Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги про оплату заборгованості, зокрема вимоги від 07 грудня 2010 року №399 та від 19 квітня 2011 року №66, однак відповідач на вимоги позивача не відповів, заборгованість не сплатив.
Так, станом на день вирішення спору відповідач не оплатив поставлений товар за Договором, та заборгованість згідно Договору склала 1 861 801 грн. 96 коп.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Факт продажу позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на накладних, в зв'язку з чим суд вважає доведеним факт продажу товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості за Договором в повному обсязі не надав.
Відповідно до наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 861 801 грн. 96 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки, три проценти річних та пеню, як зазначено у позові.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, три проценти річних в сумі 24 483 грн. 97 коп. та інфляційні збитки в сумі 102 399 грн. 11 коп. підлягають задоволенню в зазначеному розмірі.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до п. 7.1 Договору, за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ на момент такого прострочення, від загальної вартості товару (з урахуванням вартості транспортування товару) за кожен день прострочення..
Таким чином, розмір пені, зазначений позивачем, перевірений судом та становить 126 500 грн. 52 коп.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбудпостач" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд.5; код 36460590) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф /Україна/" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд.26; код 31029255) 1 861 801 (один мільйон вісімсот шістдесят одна тисяча вісімсот одна) грн. 96 коп. основного боргу, 24 483 (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 97 коп. три відсотки річних, 102 399 (сто дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. збитків від інфляції, 126 500 (сто двадцять шість тисяч п'ятсот) грн. 52 коп. пені, 21 151 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят одна) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Головуючий суддяА.М. Івченко
СуддіР.І. Самсін
О.М. Спичак
Дата підписання повного тексту рішення 29.08.2011