ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/27418.08.11
За позовом Приватного підприємства «Дарія»
до Приватного підприємства «УкрАрм»
про стягнення 56 440,00 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 2 від 20.04.2011р.).
В судовому засіданні 18 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне підприємство «Дарія»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «УкрАрм»(відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення грошових коштів в розмірі 56 440,00 грн.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (зменшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі -53 440,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем товар за видатковими накладними, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в позові повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.06.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.07.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року за клопотанням відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача було відкладено до 11.08.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача та з метою витребування додаткових доказів було відкладено до 18.08.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
В листопаді 2010 року Продавець передавав, а Покупець приймав від Постачальника товар на загальну суму 54 440,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.
Позивач зазначає, що Покупець, виставлених Продавцем рахунків-фактур на оплату товару: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р. в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у Отримувача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед Продавцем в розмірі -53 440,00 грн.
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що позивач не надав копію укладеного між сторонами договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р. котрий є підставою господарського зобов'язання. Також, на думку відповідача, договір є доказом, що встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а тому, своїми діями позивач не виконав свого обов'язку з доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Окрім цього, відповідач зазначив, що позивач не надсилав на адресу відповідача претензію щодо добровільної оплати заборгованості.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до видаткових накладних: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р., поставив на адресу відповідача товар на загальну суму - 56 440,00 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу на оплату рахунки-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р., а всього на суму - 56 440,00 грн. (належним чином засвідчені копії рахунків містяться в матеріалах справи), які, в свою чергу, відповідач оплатив лише частково на суму -3 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (належним чином засвідчені копії виписок містяться в матеріалах справи).
В свою чергу, судом встановлено, що як з видаткових накладних: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р., так і з рахунків-фактур: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р., вбачається, що поставка товару та його оплата за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р. відбувалася між сторонами в рамках укладеного між позивачем та відповідачем договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р., який, відповідно, є підставою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків його сторін, і, в даному випадку, цивільних правовідносин щодо поставки/купівлі-продажу товарів, які між позивачем та відповідачем.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на те, що господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем з приводу поставки та оплати товарів за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р. виникли на підставі та в рамках договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р. позивач, на підтвердження викладених у своєму позові обставин має надати до суду, а суд у визначеному законом порядку встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача щодо господарських правовідносин між сторонами з приводу поставки та оплати товару.
Звертаючись до суду з відповідним позовом позивачем не було додано до позовних матеріалів договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р., у зв'язку з чим, судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011р. було витребувано у позивача належним чином засвідчену копію договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р.
В підтвердження викладених в своєму позові обставин щодо поставки та оплати товару за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р., які відбувалися на підставі договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р. позивачем до суду не надано.
У відповідності до частини другої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Таким чином, зобов'язання відповідача щодо оплати товарів за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р. виникло з договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р. та має виконуватися останнім у відповідності до укладеного між позивачем та відповідачем договору. Підставою виникнення вказаних зобов'язання відповідача є договір № 0310/08/1П від 10.03.2008р.
У відповідності до частини другої ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на це, підстави виникнення зобов'язань позивача по оплаті товару за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р. може підтверджуватися укладеним між сторонами договором № 0310/08/1П від 10.03.2008р. Однак, позивачем не надано до матеріалів справи договору, хоча це вимагалося ухвалою суду від 11.08.2011р.
В інформаційному листі від 11.04.2005р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Чи може вважатися надіслання копії позовної заяви відповідачеві пред'явленням вимоги у розумінні частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України?»довів до відома Господарських судів України те, що надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем, прокурором чи його заступником процесуального обов'язку, покладеного на них статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, а не пред'явленням вимоги боржникові. Дане також продубльовано в інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року», зазначено, що передбачене статтею 56 Господарського процесуального кодексу України надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у зазначеній нормі Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 530).
В матеріалах справи не міститься вимог позивач про стягнення з відповідача заборгованості по неоплаченим в повному обсязі видатковим накладним: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактур: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р., а тому, позовна заява і додані до неї документи не можуть вважатися пред'явленням відповідачеві вимоги про сплату заборгованості по неоплаті відповідних рахунків-фактур.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем не доведено підстав виникнення правовідносин щодо оплати товару відповідачем саме за договором № 0310/08/1П від 10.03.2008р., оскільки позивачем не надано до матеріалів справи відповідного письмового договору, що унеможливлює суд дослідити відповідний договір та встановити обставини, в тому числі, щодо строків оплати товарів відповідачем за видатковими накладними: №№ 000002430 від 18.11.2010р. та 000002538 від 29.11.2011р. та рахунками-фактури: №№ 000002391 від 18.11.2010р. та 000002506 від 29.11.2010р.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки обов'язок щодо оплати Покупцем відповідних рахунків фактур, в силу наявного та недоданого до суду договору № 0310/08/1П від 10.03.2008р., а також відсутності вимог позивача про оплату заборгованості в семиденний строк, є таким, що не наступив, а тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а заперечення відповідача на позовну заяву є обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 29.08.2011р.