ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/27718.08.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Омега-Інвест»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 22 344,00 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
Представники:
від позивача: Найданов М.А. (директор);
від відповідача: ОСОБА_1 (ФОП).
В судовому засіданні 18 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Омега-Інвест»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 22 344,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором № 01/02/10/2009/ від 2 жовтня 2009 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з вимогами про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та просив суд відхилити вимогу позивача про стягнення коштів в розмірі 22 344,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.06.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача було відкладено до 28.07.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2011р.
11 серпня 2011 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 15 серпня 2011 року.
В судовому засіданні 15 серпня 2011 року було оголошено перерву до 18 серпня 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
2 жовтня 2009 року між позивачем (надалі - Замовник) та відповідачем (далі по тексту -Виконавець) (разом - сторони), було укладено договір № 01/02/10/2009/ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1 якого Виконавець виконує розробку та виготовлення Замовнику інтернет-проекту, в строки, обумовлені Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору, а Замовник приймає та оплачує виконані роботи.
Положеннями Додатку № 1 до Договору встановлено, що строки надання послуг в цілому складають 60 (шістдесят) робочих днів.
Позивач зазначає, що Виконавцем не було в повному обсязі виконано взятих зобов'язань за Договором по виготовленню інтернет-проекта, у зв'язку з чим, у відповідності до п. 8.2. Договору, Виконавець, за прострочку передачі робіт повинен сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,3% від вартості не виконаних в строк робіт за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості невиконаних робіт.
Позивач вказує, що загальна вартість робіт за Договором становить -223 440,00 грн., а відтак, зважаючи на те, що роботи за Договором виконавцем Замовнику не передані відповідач має сплатити на користь позивача пеню в розмірі -22 344,00 грн., тобто 223 440,00 грн. Х 20%.
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що немає жодних підстав вважати, що роботи за Договором з боку Виконавця є не виконаними, оскільки Замовник їх в повному обсязі оплатив.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п. 1.1. Договору Виконавець виконує розробку та виготовлення Замовнику інтернет-проекту, в строки, обумовлені Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Договору, а Замовник приймає та оплачує виконані роботи.
Відповідно до п. 5.2 Договору Замовник перераховує залишок грошових коштів по Договору протягом 3 банківських днів після демонстрації робіт Замовнику і підписання Акта передачі виконаних робіт Замовником.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Таким чином, враховуючи відповідні положення цивільного законодавства, а також п. 1.1. та 5.2. Договору, на позивача, покладаються обов'язки щодо оплати робіт за Договором та прийняття їх від Виконавця, а на відповідача, покладаються обов'язки щодо розробки та виготовлення інтернет-проекту та передачі їх Замовнику по Акту передачі.
З матеріалів справи вбачається, що Замовник перерахував на користь Виконавця повну вартість робіт за Договором, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами та випискою з книги обліку доходів та витрат суб'єктів підприємницької діяльності (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).
Таким чином, взяті на себе зобов'язання за Договором в частині оплати послуг Виконавця Замовник виконав в повному обсязі.
Позивач зазначає, що Виконавець не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, а саме: демонстрацію робіт за Договором не продемонстрував, Актів передачі виконаних робіт Замовнику не надав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 6.1. Договору Виконавець письмово повідомляє Замовника по готовність робіт до установки.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Виконавець письмово не повідомляв Замовника про готовність робіт до установки.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи вбачається, що 3 грудня 2010 року між сторонами було укладено протокол № 1 до Договору щодо виправлення невідповідностей, недоліків, дефектів результатів роботи та не реалізованого функціонала Технічного Завдання від 20.10.2009р. (належним чином засвідчена копія протоколу міститься в матеріалах справи), а додатком № 2 до Протоколу № 1 сторони визначили список нереалізованого функціонала та встановили строки його виконання (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи).
Актів передачі виконаних робіт за Договором, як доказів належного та в повному обсязі їх виконання та надання послуг Замовнику від Виконавця позивачу не надходило. Дані обставини відповідачем не спростовані, доказів такого надсилання до суду не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що за прострочку передачі робіт Виконавець сплачує пеню в розмірі 0,3% від вартості не виконаних в строк робіт за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості невиконаних робіт.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо надання Замовнику Актів передачі робіт за Договором відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника пені за Договором в розмірі - 22 344,00 грн., яка утворилась внаслідок прострочення передачі робіт за Договором Замовнику.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача на позовну заяву є необґрунтованими.
Судові витрати позивача в сумі 459,44 грн. (223,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 02068, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у Печерській філії ПАТ «ПриватБанк», МФО 300711 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Омега-Інвест»(ідентифікаційний код: 35888235, адреса: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 69/5, р/р 26003179528000 в АКіБ «УкрСібБанк» в м. Харкові, МФО 351005) грошові кошти: основного боргу -22 344,00 грн. (двадцять дві тисячі триста сорок чотири гривні) та судові витрати в сумі -459,44 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 44 копійки). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 29.08.2011р.