ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/28018.08.11
За позовом Дочірнього підприємства «Агроінвест»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»
до 1. Відкритого акціонерного товариства
Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК Миколаїв»
про стягнення 172 803,39 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
Представники:
від позивача: Іваній І.Г. (генеральний директор);
від відповідача 1: ОСОБА_1 (довіреність № 14/20-22-11 від 11.01.2011р.);
від відповідача 2: не з'явились.
В судовому засіданні 18 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дочірньє підприємство «Агроінвест»Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК Миколаїв»(відповідач-2) про стягнення грошових коштів в сумі - 172 803,39 грн. з них з відповідача-1 - 2 296,00 грн. та з відповідача-2: основного боргу -131 200,00 грн., втрат від інфляції -30 511,95 грн. та 3% річних -8 795,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором доручення на продаж товару № 25-08-569бфл/09/120 від 11 грудня 2008 року, зокрема, відповідач-1 не надав позивачу звіт про виконання доручення та виправдні документи про передачу цукру відповідачу-2, а також самостійно відступив від змісту наданого йому доручення визначивши загальну ціну товару за договором купівлі-продажу № 14/18-75/487 від 12 грудня 2008 року без урахування вартості мішків.
В частині позовних вимог до відповідача-2 позивач зазначає, що останній не виконав взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 14/18-75/487 від 12 грудня 2008 року, і, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості переданого йому товару, внаслідок чого у відповідача-2 утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів в розмірі - 2 296,00 грн.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу-2 на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1.06.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 було відкладено до 28.07.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року за клопотанням відповідача-1, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 було відкладено до 11.08.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 та з метою витребування додаткових доказів було відкладено до 18.08.2011 року.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -
4 грудня 2008 року Дочірнє підприємство «Агроінвест»передало Відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»товар на загальну суму 133 496,00 грн. (разом з ПДВ) з них цукру на суму - 109 333,33 грн. та мішків на суму -1 913,34 грн.
Позивач зазначає, що 11 грудня 2008 року між позивачем (надалі -Довіритель) та відповідачем-1 (далі по тексту -Повірений) (разом - сторони), було укладено договір доручення на продаж товару № 25-08-569бфл/09/120 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір доручення), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок Довірителя договір купівлі-продажу з третьою особою. Доручення вважається виконаним після укладення Повіреним договору купівлі-продажу продукції з Покупцем.
Позивач вказує, що 11.12.2008р. Довіритель видав на ім'я генерального директора Повіреного ОСОБА_2 довіреність № 5, чим надав останньому повноваження від імені ДП «Агроінвест»TOB «Борзна -Агроінвест» укласти договір купівлі - продажу 41 (сорок однієї) тонни цукру, який знаходиться в сховищі за адресою: м. Рокитне, вул. Вокзальна, 3. Мінімальна ціна за 1 (один) кг цукру - 3 (три) грн. 20коп. Загальна вартість суми продажу не повинна бути меншою ніж 131 200 (сто тридцять одна тисяча двісті) грн. в тому числі ПДВ - 21 866 грн. 67 коп.
Так, з тверджень позивача з'ясовано, що Повірений, 12 грудня 2008 року на виконання умов Договору доручення та діючи в інтересах Довірителя (надалі - Продавець), уклав з відповідачем-2 (далі по тексту - Покупець) договір купівлі-продажу № 14/18-75/487 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір купівлі-продажу), згідно з умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і вартість якого зазначені у специфікації, що є додатком № 1 до Договору і складає його невід'ємну частину.
З Додатку № 1 до Договору купівлі-продажу (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи, надалі -Специфікація) вбачається, що загальна вартість товару становить - 131 200,00 грн., а кількість товару, що продається -41 000 кг.
Позивач стверджує, що грошових коштів за переданий Повіреному товар Довіритель від відповідача-1 не отримав, у зв'язку з чим, у своєму листі № 116 від 1 квітня 2011 року позивач звернувся до відповідач-1 та вимагав від Повіреного у семиденний строк сплатити на користь Довірителя суму боргу за отриманий цукор на суму -133 496,00 грн.
Позивач зазначає, що на лист Довірителя у своєму листі № 14/793 від 11.04.2011р. Повірений проінформував позивача, що на підставі накладної № 4/12 від 12.12.2008р. Продавцем було поставлено на користь Покупця товар на загальну суму 133 496,00 грн. та з огляду на те, що розрахунки за Договором купівлі-продажу з боку відповідача-2 проведені не були, підстави для задоволення заяви Довірителя про перерахування грошових коштів в розмірі - 133 496,00 грн. у Повіреного були відсутні.
З позовними вимогами щодо стягнення з відповідача-2 заборгованості в розмірі 2 296,00 грн. останній не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що Повірений не погоджується з твердженнями Довірителя стосовно того, що цукор разом з мішками завчасно був переданий відповідачу-1 для подальшого передання відповідачу-2 та зазначив, що передання товару відбувалося напряму між Довірителем та Покупцем, при цьому, відповідач-1 вказав, що доказів передання та отримання товару відповідачм-1 не має, як і не було правових підстав для такого отримання.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів з відповідача-2.
Судом встановлено, що 11.12.2008р. між Довірителем та Повіреним було укладено договір доручення на продаж товару № 25-08-569бфл/09/120 відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок Довірителя договір купівлі-продажу з третьою особою. Доручення вважається виконаним після укладення Повіреним договору купівлі-продажу продукції з Покупцем.
11 грудня 2008 року Довіритель видав на ім'я генерального директора Повіреного ОСОБА_2 довіреність № 5 (належним чином засвідчена копія довіреності міститься в матеріалах справи), чим надав останньому повноваження від імені ДП «Агроінвест»TOB «Борзна -Агроінвест» укласти договір купівлі - продажу 41 (сорок однієї) тонни цукру, який знаходиться в сховищі за адресою: м. Рокитне, вул. Вокзальна, 3. Мінімальна ціна за 1 (один) кг цукру - 3 (три) грн. 20коп. Загальна вартість суми продажу не повинна бути меншою ніж 131 200 (сто тридцять одна тисяча двісті) грн. в тому числі ПДВ - 21 866 грн. 67 коп.
Так, 12.12.2008р. Продавець, від імені якого на підставі Договору доручення діяв Повірений в особі генерального директора Куришка Івана Івановича, який, в свою чергу, діяв на підставі довіреності № 5 від 11 грудня 2008р., уклав з Покупцем договір купівлі-продажу № 14/18-75/487 згідно з умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і вартість якого зазначені у специфікації, що є додатком № 1 до Договору і складає його невід'ємну частину.
З Додатку № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія додатку міститься в матеріалах справи, надалі -Специфікація) вбачається, що загальна вартість товару становить - 131 200,00 грн., а кількість товару, що продається -41 000 кг.
З матеріалів справи вбачається, що Покупець отримав від Продавця товар на загальну суму 133 496,00 грн., що підтверджується накладною № 4/12 від 12.12.2008р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Пунктом 1.1. передбачено, що Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і вартість якого зазначені у специфікації, що є додатком № 1 до Договору і складає його невід'ємну частину.
Загальна сума ціни товару, у відповідності до положень Специфікації, становить - 131 200,00 грн.
Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату за товар, який поставлений Продавцем згідно умов Договору, в наступному порядку:
- до 01.01.2009р. - 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 коп.;
- до 01.02.2009р. - 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень 00 коп.;
- до 01.03.2009р. - 51 200 (п'ятдесят одна тисяча двісті) гривень 00 коп.
Грошові кошти перераховуються на нижче зазначений рахунок ВАТ ПАК «Украгролізинг»в рахунок попереднього лізингового платежу Продавця для погашення заборгованості за договором фінансового лізингу № 25-08-569бфл/379 від 14 жовтня 2008 року (належним чином засвідчена копія договору фінансового лізингу міститься в матеріалах справи).
Позивач зазначає, а відповідачем-2 не спростовано, що грошових коштів за товар, у встановлені Договором купівлі-продажу строки від Покупця, ані на рахунок ВАТ ПАК «Украгролізинг», ані на рахунок Продавця - не надходило.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача-2, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором купівлі-продажу за неоплачений товар станом на серпень 2011 року відповідачем-2 до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором купівлі-продажу в розмірі - 131 200,00 грн., що становить ціну Договору купівлі-продажу та вартість товару вцілому.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача-2, а також зважаючи на той факт, що Покупець за поставлений йому Продавцем товар у встановлені Договором строки не розрахувався, стягненню з відповідача-2, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягають 3% річних в сумі -8 795,44 грн. та втрати від інфляції в розмірі -30 511,95 грн.
При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок розмірів втрат від інфляції та 3% річних є наступним:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
32000.0001.01.2009 - 31.01.2009313 %81.53
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
01.01.2009 - 31.01.200932000.001.029928.0032928.00
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
80000.0001.02.2009 - 28.02.2009283 %184.11
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
01.02.2009 - 28.02.200980000.001.0151200.0081200.00
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
131200.0001.03.2009 - 30.04.20117913 %8529.80
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
01.03.2009 - 30.04.2011131200.001.22829913.60161113.60
В силу, п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Однак, зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін в частині стягнення з відповідача-2 втрат від інфляції до суду не надходило, господарський суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції в розмірі -32 041,60 грн.
В свою чергу, суд зазначає, що викладене позивачем у доповненнях на позовну заяву клопотання про вихід за межі позовних вимог в частині стягнення солідарно з відповідачів грошових коштів з основного боргу на суму - 131 200,00 грн. є необґрунтованим, оскільки викладене позивачем клопотання по суті є зміною предмету позову, що у відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, після початку розгляду судом справи по суті є неможливим.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити також те, що п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду лише право на вихід за межі позовних вимог, не покладаючи при цьому на господарський суд відповідного обов'язку щодо виходу за межі позовних вимог.
Щодо позовних вимог в частині стягнення грошових коштів з відповідача-1.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Як було судом вже встановлено, 11 грудня 2008 року між Довірителем та Повіреним було укладено договір доручення на продаж товару № 25-08-569бфл/09/120 та цього ж числа, Довіритель, видав на ім'я генерального директора Повіреного ОСОБА_2 довіреність № 5, чим надав останньому повноваження від імені ДП «Агроінвест»TOB «Борзна -Агроінвест» укласти договір купівлі - продажу 41 (сорок однієї) тонни цукру, який знаходиться в сховищі за адресою: м. Рокитне, вул. Вокзальна,3.
12.12.2008р. Продавець, від імені якого на підставі Договору доручення діяв Повірений в особі генерального директора Куришка Івана Івановича, який, в свою чергу, діяв на підставі довіреності № 5 від 11 грудня 2008р., уклав з Покупцем договір купівлі-продажу № 14/18-75/487.
Статтею 1003 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Зі змісту виданої на ім'я генерального директора Повіреного довіреності № 5 вбачається, що мінімальна ціна за 1 (один) кг цукру - 3 (три) грн. 20 коп. Загальна вартість суми продажу не повинна бути меншою ніж 131 200 (сто тридцять одна тисяча двісті) грн. в тому числі ПДВ - 21 866 грн. 67 коп. Останнє дублюється в п. 1.3. Договору доручення відповідно до якого Довіритель зазначив, що мінімальна ціна продажу товару -131 200,00грн.
Відповідно до ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.
Дані положення дублюються в окремих умовах укладеного між сторонами Договорі доручення, зокрема, у відповідності до п. 2.1. -Повірений зобов'язаний повідомляти Довірителя про перебіг виконання доручення, а п. 7.1. передбачено обов'язок Повіреного після виконання доручення подати Довірителю письмовий звіт з додатком підтверджуючих документів як фінансового, так і іншого характеру.
Позивач зазначає, а відповідачем-2 не спростовано, що письмового звіту про виконання доручення Довірителю від Повіреного не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що у своєму листі № 116 від 1 квітня 2011 року Довіритель звернувся до Повіреного з вимогою у семиденний строк сплатити на користь Довірителя суму боргу з неоплати коштів за отриманий цукор в розмірі -133 496,00 грн.
Судом встановлено, що на лист Довірителя у своєму листі № 14/793 від 11.04.2011р. Повірений проінформував позивача, що на підставі накладної № 4/12 від 12.12.2008р. Продавцем було поставлено на користь Покупця товар на загальну суму 133 496,00 грн. та з огляду на те, що розрахунки за Договором купівлі-продажу з боку відповідача-2 проведені не були, підстави для задоволення заяви Довірителя про перерахування грошових коштів в розмірі - 133 496,00 грн. у Повіреного були відсутні.
Частиною 1 статті 1004 Цивільного кодексу України встановлено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит.
З матеріалів справи вбачається, що 4 грудня 2008 року Дочірнє підприємство «Агроінвест»передало Відкритому акціонерному товариству Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»товар на загальну суму 133 496,00 грн., що підтверджується накладною № 4/12 від 4.12.2008р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), тоді як Повірений уклав від імені Довірителя Договір купівлі-продажу на суму 131 200,00 грн.
Таким чином, зважаючи на обставини того, що відповідно до накладної № 4/12 від 4.12.2008р. Довіритель передав Повіреному товар на суму -133 496,00 грн., а останній, в свою чергу, уклав Договір купівлі-продажу з Покупцем на суму 131 200,00 грн., чим, по суті, відступив від змісту доручення самостійно визначивши вартість товару за Договором купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягають - 2 296,00 грн., як вартість мішків, переданих Повіреному разом з цукром відповідно до накладної № 4/12 від 4.12.2008р. та вартість яких не була включена Повіреним до загальної ціни Договору купівлі-продажу.
При цьому, суд зазначає, що оскільки з довіреності № 5 від 11.12.2008р. вбачається, що загальна вартість суми продажу товару не повинна бути меншою ніж -131 200,00грн., суд приходить до висновку, що Повірений ніяким чином не був обмежений в праві укласти з Покупцем Договір купівлі-продажу з зазначення ціни відповідного договору (вартості товару) в загальній сумі - 133 496,00 грн.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 1 964,03 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів з них: 1 710,75 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача-2 та 17,28 грн. державного мита та 2,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача-1).
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(ідентифікаційний код: 30401456, адреса: 01023, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, р/р 260053035552 в АБ «Національні інвестиції»м. Києва, МФО 300498 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Агроінвест»Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»(ідентифікаційний код: 32533020, адреса: 16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 44, р/р 26009301836143 в Філії відділення ПІБ в м. Ніжин, Чернігівської області, МФО 353434) грошові кошти: основного боргу -2 296,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто шість гривень) та судові витрати в сумі -19,64 грн. (дев'ятнадцять гривень 64 копійки). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТК Миколаїв»(ідентифікаційний код: 34566477, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 16, офіс 3, р/р № 26006054206289 в МФ КБ Приватбанк, МФО 326610 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Агроінвест»Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»(ідентифікаційний код: 32533020, адреса: 16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, 44, р/р 26009301836143 в Філії відділення ПІБ в м. Ніжин, Чернігівської області, МФО 353434) грошові кошти: основного боргу -131 200,00 грн. (сто тридцять одну тисячу двісті гривень), втрат від інфляції -30 511,95 грн. (тридцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень 95 копійок), 3% річних -8 795,44 грн. (вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 44 копійки) та судові витрати в сумі -1 944,39 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири гривні 39 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 29.08.2011р.