ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/29618.08.11
За позовом Виробничо-торгової компанії «Круассан»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»
про стягнення 157 830,84 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 1.03.2011р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 18 серпня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Виробничо-торгова компанія «Круассан»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(відповідач) заборгованості в сумі 157 830,84 грн. з них основного боргу -134 598,24 грн., пені -10 686,62 грн., втрат від інфляції -9 616,56 грн. та 3% річних -2 929,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № ПР-40677 від 8 грудня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7.06.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.07.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2011 року за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 11.08.2011 року.
Через канцелярію до суду 4.08.2011р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 161 095,55 грн. з них основного боргу -134 598,24 грн., пені -8 073,56 грн., втрат від інфляції -14 719,93 грн. та 3% річних -3 703,82 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 18.08.2011р.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
8 грудня 2009 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № ПР-40677 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені Договором, а Покупець -прийняти його та оплатити на умовах, встановлених Договором.
Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в період з 10.12.2009р. по 30.05.2011р. Продавець передав товар, а Покупець приймав товар, що підтверджується видатковими накладними з підписами та відбитками печатки Отримувача (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).
Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю за накладними, за розрахунками позивача, становить -308 968,02 грн.
Позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому Продавцем товар на суму -144 589,92 грн. та частково повернув товар на суму -29 779,86 грн., а відтак, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі -134 598,24 грн., тобто 308 968,02 грн. - 144 589,92 грн. - 29 779,86 грн.
В порядку досудового врегулювання спору позивач 15.03.2011р. направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу за Договором на суму - на суму 134 598,24 грн. (копія претензії міститься в справі). Факт надсилання вимоги позивачем про сплату боргу та отримання її відповідачем 21.03.2011р. підтверджується відміткою Покупця про отримання відповідної кореспонденції на поштовому повідомленні (копія повідомлення міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що суму заборгованості Покупець на рахунок Продавця не провів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені Договором, а Покупець -прийняти його та оплатити на умовах, встановлених Договором.
Положеннями п. 7.2. Договору та п. 6 Додатку № 4 встановлено, що Покупець провидить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 21 календарного дня з дня з моменту поставки товару.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач перед відповідачу товар на загальну суму 308 968,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, а відповідач, в свою чергу, частково повернув позивачу товар на суму -29 779,86 грн. та лише частково його оплатив на суму -144 589,92 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару та банківськими виписками про перерахування коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Станом на 27.07.2011 року заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена, що підтверджується довідкою № 131 (копія довідки міститься в справі).
Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар та доказів повернення товару Продавцю у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки за період з 10.12.2009р. по 30.05.2011р. в розмірі -134 598,24 грн., що становить різницю між 308 968,02 грн. (сума товару за накладними), 29 779,86 грн. (сумою поверненого товару) та 144 589,92 грн.(частково оплаченим товаром).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 8.9. Договору поставки встановлено, що у випадку прострочення оплати товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі -8 073,56 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають: втрати від інфляції в сумі -14 719,93 грн. та 3% річних в розмірі -3 703,82 грн.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача в сумі 1 846,95 грн. (1 610,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(ідентифікаційний код: 35250305, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154А) на користь Виробничо-торгової компанії «Круассан» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код: 21033423, адреса: 65039, м. Одеса, вул. Транспортна, буд. 8, кв. 25) грошові кошти: основного боргу -134 598,24 грн. (сто тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім гривень 24 копійки), пені -8 073,56 грн. (вісім тисяч сімдесят три гривні 56 копійок), втрат від інфляції -14 719,93 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень 93 копійки), 3% річних -3 703,82 грн. (три тисячі сімсот три гривні 82 копійки) та судові витрати в сумі - 1 846,95 грн. (одна тисяча вісімсот сорок шість гривень 95 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 29.08.2011р.