ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/23226.08.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»
до 1. Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ВВ»
треті особи ОСОБА_4
ОСОБА_5
про визнання недійсними договорів
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 21.01.2011р.);
від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність № 177 від 25.11.2010р.);
ОСОБА_3 (довіреність від 13.09.2010р.);
від відповідача-2: не з'явились;
26.08.2011р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»(надалі ТОВ «Агромашлізинг», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними (як такі, що укладені внаслідок введення в оману) договорів:
- про відступлення права вимоги, укладений між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ВВ»29 травня 2007р.;
- про відступлення права вимоги, укладений між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 30 травня 2007р. та зареєстрований в реєстрі за № 3751;
- про відступлення права вимоги, укладений між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 31 травня 2007р. та зареєстрований в реєстрі за № кдз-2598;
- про відступлення права вимоги, укладений між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 31 травня 2007р. та зареєстрований в реєстрі за № кдз-2597.
Ухвалою суду від 18.07.2011р. до участі у справі іншим відповідачем залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ВВ», третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Відповідачем-1 позову не визнано, надано відзив на позов, у якому викладені заперечення щодо вимог позивача.
Відповідач-2 в судові засідання не з'являвся, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу-2 на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 03.08.2011р. наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась відповідачу за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач попереджений ухвалою від 05.08.2011р..
Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -
29 травня 2007р. між ВАТ «БТА Банк», як первісним кредитором, ТОВ «Агромашлізинг», як новим кредитором та ТОВ «Едельвейс-ВВ», як боржником у зобов'язанні, укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з яким новий кредитор (позивач у справі) одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника реального та належного виконання обов'язків по договору про відкриття кредитної лінії № 47-Н/06 від 21.04.2006р., зокрема, але не виключно повернення грошових коштів в сумі 887 042, 88 грн., із них: 800 000 грн. основний борг (кредит), 57 380, 82 грн. заборгованість по прострочених відсотках, 28 504, 11 грн. пеня за несвоєчасне повернення основного боргу (кредиту) та 1 157, 95 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, станом на 31 травня 2007р., а також право вимоги сплати відсотків за користування грошима та пені нарахованих на момент фактичного погашення боржником своїх зобов'язань за вказаним вище договором про відкриття кредитної лінії (п. 2 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2007р.).
30 та 31 травня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством «БТА Банк»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»укладені договори про відступлення права вимоги, у відношенні договорів забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 47-Н/06 від 21.04.2006р., а саме:
- за договором від 30.05.2007р., який зареєстрований в реєстрі за № 3751 до позивача перейшло право вимоги згідно договору застави від 15.06.2006р., предметом застави є товари в обороті, договір застави укладено банком з ТОВ «Едельвейс-ВВ»;
- за договором від 31.05.2007р., який зареєстрований в реєстрі за № кдз-2598 до позивача перейшло право вимоги згідно договору застави від 21.04.2006р., предметом застави є транспортний засіб, автомобіль Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, договір застави укладено банком з фізичною особою ОСОБА_4, майновим поручителем ТОВ «Едельвейс-ВВ»;
- за договором від 31.05.2007р., який зареєстрований в реєстрі за кдз-2597, до позивача перейшло право вимоги згідно договору застави від 21.04.2006р., предметом застави є транспортний засіб, автомобіль Audi Quattro, реєстраційний номер НОМЕР_2, договір застави укладено банком з фізичною особою ОСОБА_5, майновим поручителем ТОВ «Едельвейс-ВВ».
В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір про відкриття кредитної лінії № 47-Н/06 від 21.04.2006р., договори застави від 15.06.2006р., від 21.04.2006р., право вимоги за якими відступлено на підставі оспорюваних правочинів, укладені між: - ВАТ «Український кредитно-торговий банк», правонаступником якого є ПАТ «БТА Банк»та ТОВ «Едельвейс-ВВ», - з майновими поручителями останнього -ОСОБА_5, ОСОБА_4 у 2006 році, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статей 203, 204 ЦК підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Жодних належних доказів недійсності, або ж нікчемності укладених договорів про відкриття кредитної лінії № 47-Н/06 від 21.04.2006р., застави від 15.06.2006р., від 21.04.2006р., відступлення права вимоги за якими було предметом договорів що оспорюються, суду не надано, а відтак викладене у позовній заяві про те, що відповідач з метою отримання грошових коштів від позивача, ввів в оману позивача щодо наявності предметів застави та дійсності всіх договорів застави, є безпідставним.
Частиною 1 ст. 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Правові підстави для застосування до спірних відносин наведених положень закону відсутні, жодних доказів наявності умислу з боку відповідача-1 порушити якимось чином права позивача шляхом укладення спірних договорів, суду не представлено.
Порушення боржниками своїх зобов'язань за договорами, право вимоги за якими отримав позивач, не свідчить про недійсність переданої вимоги, а посилання позивача на те, що відповідач-1 мав змогу перевірити наявність товарів в обороті, а також мав бути проінформований щодо продажу заставодавцями предметів застави, не підпадають під жодну з обставин, які мають істотне значення відповідно до ст. 229 чи ст. 230 ЦК України.
Реалізація заставного майна - товарів в обороті боржником, не позбавляє в даному випадку ТОВ «Агромашлізинг»статусу кредитора, вимоги якого забезпечені заставою, оскільки обов'язок заставодавця при заставі товарів в обороті або у переробці у разі відчуження заставлених товарів замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості прямо передбачений законом (ст. 43 Закону «Про заставу»), а також положеннями договору застави від 15.06.2006р. (п. 4.4.6).
Тобто виходячи з умов договору та специфіки предмету застави -товарів в обороті, факт продажу товарів в обороті не є обставиною, що підтверджує наявність обману щодо забезпеченості відступленого права вимоги.
Припинення застави регулюється ст. 28 Закону України «Про заставу», який є спеціальним Законом, згідно якої застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання, в разі загибелі заставленого майна, в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно, в разі примусового продажу заставленого майна, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
При цьому посилання позивача у позовній заяві щодо припинення застави в разі продажу заставленого майна заставодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не приймаються, оскільки є помилковими, жодних належних доказів, що банком було надано дозвіл на відчуження заставного майна та не повідомлено зазначену інформацію позивачу при укладенні договорів про відступлення прав вимоги 31.05.2007р. суду не надано, а зазначене ПАТ «БТА Банк»заперечується.
В силу положень ст. 27 Закону «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18 листопада 2003р. № 1255-IV.
Питання щодо відчуження предмета обтяження, а також відчуження рухомого майна або передача його у забезпечення боржником, який не мав на це права врегульовано вказаним законом у ст. 9, 10.
Відповідні записи про реєстрацію обтяжень предмета застави -автомобілів Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Audi Quattro, реєстраційний номер НОМЕР_2, а також про зміну обтяжувача (на ТОВ «Агромашлізинг») при укладенні договорів про відступлення права вимоги, були внесені до Державного реєстру застав рухомого майна, на підтвердження чого до матеріалів справи залучені витяги.
У ст. 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що особа, яка придбала рухоме майно у боржника, який не мав права на його відчуження, вважається добросовісним набувачем за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, натомість згідно з ч. 3 зазначеної статті закону, обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Наведені обставини спростовують доводи позивача щодо припинення застави згідно договорів від 21.04.2006р. на час укладення договорів про відступлення права вимоги - 31 травня 2007р., оскільки навіть, якщо і відбулось на вказану дату незаконне відчуження заставодавцями предметів застави, то право застави не припинилось, оскільки захищене нормами закону (ст. 27 Закону України «Про заставу», ст. 9, 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).
При врахуванні наведеного, відсутні також і підстави вважати, що позивач був введений в оману відповідачем-1 у відношенні забезпеченості відступленого права вимоги, оскільки доводи позивача не узгоджуються з положеннями чинного законодавства, матеріалами справи не підтверджуються факти умисного обману або замовчування обставин, які мають істотне значення і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням позивача укласти угоду на вкрай невигідних для нього умовах.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, встановленню підлягають наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
З урахуванням встановлених обставин справи, судом визнається, що підстави на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не свідчать про недійсність укладених договорів про відступлення права вимоги, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 29.08.2011