ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/27217.08.11
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київгума»
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення 3 019,20 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Добаш І.О.
від відповідача:не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Київгума»(надалі -ПАТ «Київгума») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення 3 019,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення №109/П в порушення умов якого останній неналежним чином виконує взяте на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2 500,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 207,45 грн., індексу інфляції у розмірі 227,50 грн. та 3% річних у розмірі 84,25 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2011 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 27.06.2011 р., розгляд справи відкладено до 17.08.2011 р.
В судове засідання 17.08.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 17.08.2011 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду від 27.06.2011 р. та 27.07.2011 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10743417 від 08.08.2011 р.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
24.03.2009 р. між ВАТ «Київгума» (після зміни організаційно-правової форми - ПАТ «Київгума») (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди приміщення №109/П (надалі -«Договір»).
Згідно п. 1.1 Договору орендодавець в порядку та на умовах, визначених даним договором зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 6, загальною площею 22,0 м2.
Передача приміщення в оренду здійснюється сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі (п. 3.2 Договору).
Згідно п. 2.2 Договору розмір плати за 1 м.кв. приміщення становить 25,00 грн., ПДВ 20% - 5,00 грн., всього з врахуванням ПДВ 30,00 грн. Загальна сума до сплати щомісячно -660,00 грн. з врахуванням ПДВ.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що Орендар щомісячно сплачує плату за оренду відповідно до п. 2.2 даного договору та компенсацію фактично наданих послуг.
Відповідно до п. 2.4 Договору платежі вказані в п. 2.3 орендар здійснює в готівковій або безготівковій формі до 25-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця згідно виставленим рахункам-фактурам.
Згідно п. 2.6 Договору орендар протягом десяти календарних днів з дня підписання акту прийому-передачі перераховує авансом (попередня оплата) на розрахунковий рахунок орендодавця плату за перший і останній місяці оренди.
Термін дії даного договору встановлюється з 24.03.2009 р. до 31.12.2009 р. (п. 7.1 Договору). За згодою сторін термін оренди може бути скорочений або продовжений на наступний період, що оформляється додатковою угодою сторін (п. 7.2 Договору).
На виконання умов договору 15.04.2009 р. ВАТ «Київгума»на підставі акту прийому-передачі передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв в користування приміщення загальною площею 22,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 6.
09.12.2009 р. сторонами підписано Додаткову угоду до Договору оренди №109/П від 24.03.2009 р. згідно якої п. 7.1 Договору викладено в наступній редакції: «Термін дії даного договору встановлюється до 31.12.2010 р.».
Позивачем для здійснення орендних платежів у період з березня по червень 2010 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 2 640,00 грн., а саме: рахунок-фактура №661А від 05.03.2010 р., №825А від 06.04.2010 р., №930А від 05.05.2010 р. та №1112А від 01.06.2010 р. Крім того, сторонами також було підписано акти здавання-прийняття виконаних послуг, а саме: акт здавання-прийняття виконаних послуг №661А від 30.04.2010 р., №825А від 31.05.2010 р., №930А від 30.06.2010 р. та №1112А від 31.07.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2010 р. відповідачем було частково сплачено суму орендної плати в розмірі 140,00 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем переданим позивачем приміщенням та наявність у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за квітень-липень 2010 р. у розмірі 2 500,00 грн. (4*660 грн. -140 грн.). Доказів погашення вказаної заборгованості відповідач не надав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією б/н від 20.05.2011 р. в якій просив погасити заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 2 500,00 грн. у термін до 04.06.2011 р.
Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість у розмірі 2 500,00 грн. на момент винесення рішення у справі не погасив.
Відповідно до п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 2 500,00 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ФОП ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, вимога ПАТ «Київгума»про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 2 500,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняється судом у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 207,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.04.2010 р. по 26.01.2011 р., індекс інфляції у розмірі 227,50 грн. за період з квітня 2010 р. по травень 2011 р. та 3% річних у розмірі 84,25 грн. за період з 26.04.2010 р. по 09.06.2011 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за оренду приміщення орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру плати за оренду приміщення, за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті орендного платежу у розмірі 520,00 грн., нарахованого за квітень 2010 р. у період з 26.04.2010 р. по 26.10.2010 р., на суму заборгованості у розмірі 660,00 грн., нараховану за травень 2010 р. у період з 26.05.2010 р. по 26.11.2010 р., на суму заборгованості у розмірі 660,00 грн., нараховану за червень 2010 р. у період з 26.06.2010 р. по 26.12.2010 р. та на суму заборгованості у розмірі 660,00 грн., нараховану за липень 2010 р. у період з 26.07.2010 р. по 26.01.2011 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.
По-перше, пеня, що нарахована за прострочення внесення орендної плати за квітень та липень 2010 р. згідно рахунків-фактур №661А від 05.03.2010 р. та №1112А від 01.06.2010 р. перераховується судом з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 27.04.2010 р. та 27.07.2010 р. оскільки, 25-те число припадає на вихідний день, а тому останнім днем виконання грошового зобов'язання є 26-те число.
По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені згідно рахунку-фактури №825А від 06.04.2010 р. (орендна плата за травень 2010 р.) є правомірним з 26.05.2010 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 25.11.2010 р. (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) за прострочення по оплаті 660,00 грн. та згідно рахунку-фактури №930А від 05.05.2010 р. (орендна плата за червень 2010 р.) з 26.06.2010 р. по 25.12.2010 р. за прострочення по оплаті 660,00 грн.
Відтак, правомірним є стягнення пені згідно рахунку-фактури №825А від 06.04.2010 р. з 26.05.2010 р. (визначений позивачем початок періоду нарахування пені) по 25.11.2010 р. (встановлений судом момент припинення нарахування пені), рахунку-фактури №930А від 05.05.2010 р. з 26.06.2010 р. по 25.12.2010 р.
За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 206,03 грн. В іншій частині -1,42 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду з урахуванням обставин, викладених при перерахунку пені (в частині визначення днів, з яких відповідач є таким, що прострочив), розмір індексу інфляції та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становлять 277,96 грн. та 74,27 грн. відповідно.
Оскільки за перерахунком суду розмірі індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення, то за відсутності у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, підлягає задоволенню у заявленому до стягнення розмірі (227,50 грн.).
В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних (9,98 грн.) необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (за більший період).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київгума»заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 2 500,00 грн., пені у розмірі 206,03 грн., індексу інфляції у розмірі 227,50 грн. та 3% річних у розмірі 74,27 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київгума» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгума»(03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 6; ідентифікаційний код 00152253) заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 206 (двісті шість) грн. 03 коп., індекс інфляції у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 27 коп., державне мито у розмірі 101 (сто один) грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 11 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -19.08.2011 р.