2-947/11
Іменем України
12 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого -судді Цукурова В.П.,
при секретарі -Гнатенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
18 травня 2008 року відповідачка ОСОБА_3 звернулася з письмовою заявою до Ворошиловського РВ ДГУ ГУМВС України в Донецькій області і, будучи попередженою, про кримінальну відповідальність по ст. 383 КК України, діючи навмисне, усвідомлюючи помилковий характер відомостей, які надходять від неї, зробила свідомо неправдиве повідомлення, що містить неправдиві відомості щодо скоєного злочину невстановленою особою, а саме, що 18 травня 2008 року приблизно о 02 години 45 хвилин невстановлена особа скоїла у відношенні неї зґвалтування по вул. 50 років СРСР у Ворошиловському районі м. Донецька.
По даному факту слідчим СВ Ворошиловського РО ДГУ УГМВС України в Донецькій області 18 травня 2008 року була порушена кримінальна справа за ч.З ст.152 КК України, у ході розслідування якої ОСОБА_3 указала на позивача як на особу, яка у відношенні неї вчинила вищевказаний злочин.
ОСОБА_1 був притягнутий до участі у справі в якості підозрюваного. Позивач був затриманий працівниками міліції та в період з 18.05.2008 року по 28.05.2008 року перебував у ІТТ Донецького міського управління. Після цього у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Однак було встановлено, що зґвалтування у відношенні відповідачки позивачем скоєне не було, тобто факт зґвалтування неповнолітньої не мав місця, про що відповідачці було достовірно відомо.
27 жовтня 2008 року слідчим СВ Ворошиловського РО ДГУ УГМВС України в Донецькій області кримінальна справа за ч.З ст.152 КК України по факту зґвалтування відповідачки ОСОБА_3 було припинено, у зв'язку з відсутністю події злочину, на підставі п.1 ст.6 КПК України.
Позивач зазначає, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_3 йому були заподіяні моральні страждання, був порушений звичайний життєвий уклад позивача, він переніс велике нервове потрясіння, психічно-емоційну травму, розладналися його відносини з родичами.
Для здійснення захисту прав і законних інтересів позивача, як підозрюваного та надання йому необхідної юридичної допомоги при провадженні у вищевказаній кримінальній справі, ОСОБА_2 довелося користуватися послугами адвоката, за надання вказаних послуг від неї адвокатом був отриманий гонорар в сумі 10000 гривень.
Позивачі просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 10000 гривень майнової шкоди та на користь ОСОБА_1 25000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивачі просили позов задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
В судове засідання відповідачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачка була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи та не повідомила суду про причини своєї неявки.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
18 травня 2008 року слідчим СВ Ворошиловського РО ДГУ УГМВС України в Донецькій області була порушена кримінальна справа за ч.З ст.152 КК України, у ході розслідування якої ОСОБА_3 указала на позивача як на особу, яка у відношенні неї вчинила вищевказаний злочин.
Позивач ОСОБА_1 був притягнутий до участі у справі в якості підозрюваного.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 травня 2008 року був продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 27 травня 2008 року (а.с.11).
Однак було встановлено, що зґвалтування у відношенні відповідачки позивачем скоєне не було, тобто факт зґвалтування неповнолітньої не мав місця.
У зв'язку з цим 27 жовтня 2008 року слідчим СВ Ворошиловського РО ДГУ УГМВС України в Донецькій області кримінальна справа за ч.3 ст.152 КК України по факту зґвалтування відповідачки ОСОБА_3 було припинено у зв'язку з відсутністю події злочину, на підставі п.1 ст.6 КПК України (а.с.7-10).
Таким чином, відповідачка, діючи навмисне, усвідомлюючи помилковий характер відомостей, які надходять від неї, зробила свідомо неправдиве повідомлення, що містить неправдиві відомості щодо скоєного злочину невстановленою особою, у зв'язку з чим щодо неї було порушено кримінальну справу за обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.383 КК України.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2009 року провадження по даній кримінальній справі було закрито у зв'язку із актом амністії. Відповідно до даної постанови у судовому засіданні ОСОБА_3 винною себе визнала та просила кримінальну справу щодо неї припинити на підставі акту амністії.
Відповідно до ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п.2 ч.3 ст.23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Так, в результаті неправомірних дій ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 були заподіяні моральні страждання, був порушений звичайний життєвий уклад позивача, він переніс нервове потрясіння, психічно-емоційну травму, розладналися його відносини з родичами.
Відповідно до принципу справедливості та розумності розмір відшкодування моральної шкоди має становити 5000 гривень з урахуванням глибини і тяжкості моральних страждань позивача.
Стосовно стягнення матеріальної шкоди у вигляді сплати за послуги адвоката у сумі 10000грн. на користь позивачки ОСОБА_4 суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у цій частині, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі. Крім того, позивачкою не надано суду належної калькуляції щодо послуг адвоката.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 23 ЦК України ст. ст. 5, 6, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м. Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька В.П. Цукуров