Справа № 4-с/0614/6/11
02 вересня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.,
при секретарі Кравець Л.Ю.,
з участю представника ДВС Реуса Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині скаргу Публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про арешт коштів боржника,-
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»(далі ПАТ «МДЕЗ») звернулося до Малинського районного суду із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції ОСОБА_2 щодо накладення арешту на кошти боржника, просить визнати їх незаконними та скасувати постанову ВП №22600381 від 18 липня 2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що державний виконавець, приймаючи рішення про накладення арешту на кошти боржника, не дотримався норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень у встановлений законом строк ПАТ «МДЕЗ»не вручено, фактично строку на добровільне виконання рішень судів не надано. Крім того, приймаючи рішення про накладення арешту на кошти боржника, до уваги не взято той факт, що фактично рішення, на підставі яких видавалися виконавчі листи, майже виконані: працівників поновлено на роботі та зараховано і виплачено деяким в повному обсязі суму боргу, зазначену в рішеннях.
У судове засідання належним чином повідомлений представник Публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Державний виконавець із скаргою не погодився та пояснив, що у відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження №23491762, згідно якого за боржником ПАТ «МДЕЗ»рахується заборгованість в розмірі понад 1 мільйон гривень. Постанови про відкриття виконавчого провадження були надіслані поштою та вручені уповноваженому представнику боржника згідно наданої ним довіреності. Вони на даний час не виконані, а тому вважає, що постанова про арешт коштів є законною.
Розглянувши скаргу, суд визнає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 липня 2011 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні наказів, виданих у 2008-2010 роках господарським судом Житомирської області, виконавчих листів, виданих у 2010-2011 роках Житомирським окружним адміністративним судом, виконавчих листів, виданих у 2010-2011 роках Малинським районним судом Житомирської області, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості в розмірі 1 221 836 грн. 40 коп., винесена постанова про арешт коштів боржників в розмірі 1 221 836 грн. 40 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках в «ПАТ ВТБ Банк» та ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» (а.с.60,63).
Згідно частини 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ (далі Закон №606-ХІУ), так і ч.5 ст.25 цього Закону в редакції від 04 листопада 2010 року № 2677-УІ копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Законом не передбачено надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, проте статтею 30 Закону №606-ХІУ було визначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст.24 цього Кодексу.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Однак Закон України «Про виконавче провадження»в редакції від 04 листопада 2011 року, який діяв на час винесення постанови про арешт коштів боржника, не містить такого положення. Початок примусового виконання рішень визначений ст. 27 Закону і передбачає у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Як видно із доданих відділом державної виконавчої служби до заперечення документів на підставі довіреності від 1 березня 2011 року уповноважена директором ВАТ «МДЕЗ»особа ОСОБА_4 6 квітня 2011 року отримав копії постанов про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих листів №2/0614/113/11 від 25.03.2011 року, 2/0614/111/11 від 22.03.2011 року, №2/0614/110/11 від 22.03.2011 року, №0614/112/11 від 22.03.2011 року, наказу господарського суду Житомирської області від 08.02.2011 року (а.с.65,72-73,76,78). Боржнику були направлені виклики державного виконавця з вимогою надати до відділу державної виконавчої служби оригінали підтверджуючих документів про виконання рішень суду (а.с.66-71).
Статтею 27 Закону «Про виконавче провадження» у редакції від 04.11.2010 року саме на боржника покладено обов'язок надання у визначені строки документального підтвердження повного виконання рішення.
Ця вимога Закону боржником не була виконана.
Ним також не додано й до скарги офіційних документів, які підтверджують виконання ним добровільно у повному обсязі рішень суду, а довідки містять лише суми нарахованих та утриманих коштів, проте й вони свідчать про те, що станом на 31 травня 2011 року не виплачено ОСОБА_5 - 5701,98грн., ОСОБА_6 - 9143,46грн., ОСОБА_7 -7816,42грн., ОСОБА_8 -7954,07грн., ОСОБА_9 -6873,52грн.,ОСОБА_10 -7930,52грн.,ОСОБА_11 -5672,99грн., ОСОБА_12 -5142,81грн., ОСОБА_13 -4034,95грн. (а.с.6-14).
Відповідно до частини третьої статті 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено , суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За наведених осбставин суд не вбачає підстав для визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції ОСОБА_2, які виразилися у винесенні постанови серії ВП № 22600381 від 18 липня 2011 року про арешт коштів Публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод».
Керуючись ст.ст. 384-388 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження»,-
ухвалив:
відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод» за безпідставністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуюча
Суддя:К. Д. Збицька