Справа № 2-о/0614/27/11
01 вересня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Тарасенка М.П., з секретарем Хитрич Н.Я., за участю заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про належність договору дарування, як правовстановлюючого документу конкретній особі,-
встановив:
Заявниця просить встановити факт належності договору дарування нею ОСОБА_5 32/100 частини будинку АДРЕСА_1 посвідченого Малинською державною нотаріальною конторою 24 червня 1968 року, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5.
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_1.
На час смерті матері нею був складений заповіт, яким заповіла своє майно її сину ОСОБА_2. Вона, як спадкоємець, який має право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки будучи на час відкриття спадщини непрацездатною особою, в порядку ст. 1297 ЦК України звернулася до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину, але в цьому їй відмовлено, оскільки її мати отримала нерухому майно в якості дарунку і в договорі дарування, складеному щодо неї, помилково прізвище матері вказане не ОСОБА_5, а ОСОБА_5, тобто допущено помилку при написанні прізвища спадкодавця.
В судовому засіданні заявниця заяву підтримала, дала пояснення по суті заяви, просить її задовольнити. Заінтересована особа ОСОБА_2 заяву визнав обгрунтованою, зазначив, що спору немає.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав:
Встановлено, що рішенням Малинського районного суду від 21 жовтня 2009 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності заповіту встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба заявника ОСОБА_5. Остання склала заповіт, за яким все своє майно заповідала на користь свого онука ОСОБА_2, якому відмовлено в оформленні спадщини, в зв'язку з тим, що в заповіті прізвище спадкодавця записано як «ОСОБА_5» а за даними свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження її дочки, вона ОСОБА_5. Зазначені докази з достовірністю свідчать про те, що вказаний заповіт, належить саме ОСОБА_5, а не іншій особі.
Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки відносини щодо спадкового майна вирішуються на підставі заповіту та договору дарування у яких судовим рішенням встановлено, що «ОСОБА_5» та «ОСОБА_5» є одна і та сама особа, а зацікавлена особа не оспорює цей факт, тому встановлення факту належності договору дарування ОСОБА_1 ОСОБА_5 32/100 частини будинку АДРЕСА_1 посвідченого Малинською державною нотаріальною конторою 24 червня 1968 року, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не потребує доказуванню.
Враховуючи, що встановлення факту необхідно для вирішення питання про спадщину суд визнає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 179, 213, 215, 259 ЦПК України,-
вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт належності договору дарування ОСОБА_1 ОСОБА_5 32/100 частини будинку АДРЕСА_1 посвідченого Малинською державною нотаріальною конторою 24 червня 1968 року, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд впродовж 10 днів з дня його проголошення.
Суддя:М. П. Тарасенко