Справа № 2-а/0606/98/2011
11.08.2011
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі
головуючого-судді Криницького Л.В.
при секретарі Свиридок А.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Корзун О. П.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Володарсько-Волинської районної ради про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання нечинним розпорядження голови Володарсько-Волинської районної ради № 7-к від 4 лютого 2011 року,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом в обґрунтування якого вказує, що голова Володарсько-Волинської районної ради ОСОБА_3 розпорядженням № 7-к від 04.02.2011 року звільнив його із займаної посади радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій та власності за п.1 ст.40 КЗпП України по скороченню штатів. Своє звільнення він вважає незаконним із наступних підстав:
Відповідно до ст. 7 «Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування»Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадові особи місцевого самоврядування діють на підставі в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією і Законами України і на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Так, видавши розпорядження від 7.12.2010 року за № 100 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників виконавчого апарату районної ради», була скорочена посада радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій та власності на якій він працював, а не вакантна посада консультанта голови ради з питань юридичного забезпечення. При його звільненні було порушено ст. 40 КЗпП України, яка вказує, що звільнення з підстав , зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Інша робота в апараті районної ради була, це вакансія посади консультанта голови ради з питань юридичного забезпечення. Маючи намір звільнити його будь-якою ціною, голова ради в порушення
ст. 49-2 КЗпП України, яка вимагає одночасно із попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці запропонувати йому іншу роботу в раді, проігнорував вказані вимоги і направив йому повідомлення за №171/15 від 08.12.2010 р., яким ставить його до відома, що запропонувати йому переведення на вакантну посаду консультанта не може, так як в нього не має відповідної юридичної освіти. Крім вказаного Закону голова районної ради порушив і ст. 22 КЗпП України, яка визначає що вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватись законодавством України, а не посадовою інструкцією.
Позивач просить суд поновити його на роботі в апараті Володарсько-Волинської районної ради на посаді радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного, розвитку
-2-
територій та власності; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язати відповідача обчислити та виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 40 000 ( сорок тисяч) грн.; визнати нечинним розпорядження голови районної ради № 7-К від 04 лютого 2011 року про його звільнення.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав і дав пояснення по суті заявленого позову.
Представник відповідача позов не визнала пояснивши, що при звільненні ОСОБА_1 з посади радника голови Володарсько-Волинської районної ради з питань соціально-економічного, культурного, розвитку територій та власності було дотримано норм чинного законодавства.
Заслухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної ради № 18 від 20.02. 2007 року ОСОБА_1 було прийнято та призначено на посаду радника ( патронатна служба) голови ради з питань соціально - економічного, культурного розвитку територій та власності.
Розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної ради № 7-к від 4 лютого 2011 року, ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату, з 8.02. 2011 року.
Звільненню позивача із займаної ним посади передували такі події:
26 листопада 2010 року відбулося засідання погоджувальної ради представників політичних партій Володарсько-Волинського району, які підтримали пропозицію голови районної ради щодо структури, загальної чисельності виконавчого апарату районної ради та вирішили винести на затвердження чергової сесії районної ради проект рішення «Про затвердження структури, загальної чисельності виконавчого апарату районної ради».
2 грудня 2010 року рішенням першої сесії, У1 скликання Володарсько-Волинської районної ради було затверджено структуру, загальну чисельність виконавчого апарату районної ради та зобов'язано голову районної ради внести зміни до штатного розпису виконавчого апарату районної ради та передбачити витрати на утримання ради та її виконавчого апарату відповідно до чинного законодавства і нормативних актів.
У затвердженій структурі та чисельності виконавчого апарату Володарсько-Волинської районної ради була відсутня посада радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій та власності. В структурі виконавчого апарату була залишена посада консультанта голови ради з питань юридичного забезпечення.
Розпорядженням голови районної ради № 100 від 7 грудня 2010 року було внесено зміни до штатного розпису виконавчого апарату районної ради в якому вказується, що скорочується та виводиться з 1.01. 2011 року із штатного розпису посада радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій та власності. Особі відповідальній за кадрове забезпечення вказується про необхідність, у відповідності до ст. 49-2 КЗпП України попередити ОСОБА_1 про скорочення його посади з 1.01. 2011 року та про наступне його звільнення з 8.02. 2011 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
8.12. 2010 року ОСОБА_1 в письмовій формі був повідомлений про скорочення займаної ним посади з 1 січня 2011 року та про наступне його звільнення, а також роз'яснено з яких причин його не можуть перевести на вакантну посаду консультанта голови з питань юридичного забезпечення.
При ознайомленні із вказаним повідомленням ОСОБА_1 власноручно написав, що він не згоден та поставив підпис про ознайомлення з повідомленням.
Розпорядженням голови районної ради № 7-к від 4 лютого 2011 року передбачалось звільнення ОСОБА_1 з посади радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку територій та власності у зв'язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 8 лютого 2011 року.
При звільненні з посади ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей передбачених цим Законом.
Відповідачу при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади належало керуватися вимогами
-3-
ст. 40, 49-2 КЗпП України.
Суд вважає, що вимоги вищевказаних статей Кодексу законів про працю відповідачем дотримані.
Відповідно до ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договорі до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації
( банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу( частина друга статті 40 КЗпП ).
Приписами ст. 49-2 КЗпП України встановлено порядок вивільнення працівників, відповідно до якого про наступне вивільнення працівників їх персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві,в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також уразі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Суд вважає, що ОСОБА_1 був належним чином, відповідно до приписів
ст. 49-2 КЗпП України, повідомлений про зміни в штатному розписі районної ради та про наступне його вивільнення.
Позивач вважає, що питання структури, загальної чисельності виконавчого апарату районної ради повинно було вирішуватись не на засіданні погоджувальної ради представників політичних партій, а на комісії районної ради, що не було зміни в організації діяльності і праці у голови районної ради і виконавчого апарату, а тому рішення районної ради від 2 грудня 2010 року № 7, щодо затвердження структури та загальної чисельності виконавчого апарату районної ради є незаконним.
Позивач вважає, що хоча і незаконно, але відбулося скорочення чисельності виконавчого апарату районної ради, а тому голова районної ради повинен був видати розпорядження про скорочення вакантної штатної одиниці, а не зайнятої посади радника голови.
Суд вважає, що вказані ствердження позивача є безпідставними так як рішення Володарсько-Волинської районної ради № 7 від 2 грудня 2010 року «Про затвердження структури, загальної чисельності виконавчого апарату районної ради»є чинним і не є предметом розгляду в суді. Вказаним рішенням крім визначення чисельності виконавчого апарату районної ради затверджені і її посади. Серед затверджених посад відсутня посада радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку території та власності.
Розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної ради від 30 серпня 2010 року було затверджено Положення про виконавчий апарат та посадові інструкції працівників виконавчого апарату Володарсько-Волинської районної ради. ( а.с. 51-56). Згідно розділу У11 п. 1-2 вказаного Положення, апарат ради очолює голова ради. Працівники апарату призначаються на посаду і звільняються з посади головою ради відповідно до чинного законодавства.
Вказане положення стверджує те, що ОСОБА_3, який є головою Володарсько-Волинської районної ради є повноважною особою, яка наділена правом призначати та звільняти працівників апарату ради.
Позивач вказує, що його попередили повідомленням про скорочення його посади радника голови районної ради в якому посилались на розпорядження голови районної ради № 100 від 8 грудня 2010 року, якого фактично немає, а є розпорядження № 100 від 7 грудня 2010 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників виконавчого апарату районної ради «.
В судовому засіданні встановлено, що розпорядження № 100 «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників виконавчого апарату районної ради «було видане 7 грудня 2010 року. Іншого розпорядження по питанню змін до штатного розпису та
-4-
скорочення чисельності працівників виконавчого апарату не існує.
Повідомлення ОСОБА_1 про скорочення чисельності працівників виконавчого апарату районної ради та про його наступне вивільнення готувалося 8 грудня 2010 року, а тому працівником, який готував вказане повідомлення було допущено помилку в тексті повідомлення і випадково вказано, що дата видачі розпорядження № 100 є 8 грудня 2010 року.
Суд вважає, що вказана помилка не є суттєвою і не може бути підставою для поновлення позивача на посаді.
Ствердження позивача, що він не був ознайомлений з розпорядженням голови районної ради № 100 від 7 грудня 2010 року «Про внесення змін до штатного розпису та скорочення чисельності працівників виконавчого апарату районної ради на 2011 рік»і що його підпис на зворотній стороні розпорядження був отриманий головою районної ради обманним шляхом є безпідставними і спростовуються показаннями голови ради, ОСОБА_3, працівників апарату районної ради ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7,ОСОБА_8.
Крім того позивач не надав суду доказів того, що він звертався до правоохоронних органів по питанню шахрайських дій з сторони працівників виконавчого апарату районної ради.
Із оглянутого в судовому засіданні розпорядження голови районної ради № 100 від 7 грудня 2010 року слідує, що на зворотній стороні даного розпорядження є надпис зроблена позивачем : «Ознайомлений. 08.12.2010 р.»та підпис. Про належність йому зробленого запису та підпису позивач не заперечує.
Позивач вважає, що при його звільненні були порушені приписи ч. 2 ст. 40 КЗпП України, що йому повинні були запропонувати вільну посаду в апараті районної ради -посаду консультанта голови ради з питань юридичного забезпечення, яку він маючи значний досвід роботи в органах місцевого самоврядування, досвід представництва в судах міг займати і справлятися з покладеними обов'язками. Позивач вважає, що для зайняття даної посади не обов'язково мати юридичну освіту, що посадову інструкцію консультанта голови районної ради з питань юридичного забезпечення спеціально підготували та затвердили щоб створити перешкоду на зайняття ним даної посади.
Суд вважає, що вказані ствердження позивача є помилковими з наступних підстав.
Посадова інструкція консультанта голови районної ради з питань юридичного забезпечення була затверджена головою районної ради 30 серпня 2010 року тобто ще до звільнення позивача із займаної посади. Вказана інструкція ніким не оспорена і не скасована, вона є чинною, яку належить дотримуватись при доборі працівників.
Згідно посадової інструкції консультанта голови районної ради з питань юридичного забезпечення, щодо претендентів на зайняття вказаної посади встановлені кваліфікаційні вимоги : повна вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом на державній службі на керівних посадах не менше 2 років або робота за фахом не менше 3 років, післядипломна освіта у сфері управління: магістр державного управління за відповідною спеціалізацією. ( а.с. 57-58).
Суд вважає, що при звільненні позивача з посади радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного розвитку території та власності йому не могли запропонувати посаду консультанта голови районної ради з питань юридичного забезпечення так як він не має юридичної освіти, яка набувається у порядку визначеним чинним законодавством України, а не практичною роботою та досвідом. Позивач має середньотехнічну освіту за спеціальністю гірничий технік.
Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди то вона задоволенню не підлягає так як є похідною від попередніх позовних вимог, які не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 22, 40 ч.1 п.1, 49-2, 233 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, ст. 10, 20, 43, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»ст. 7, 12 «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст. 158, 159, 160 ч.3, 161-163, 167, 254 КАС України, суд ,-
-5-
В задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення його на роботі в апараті Володарсько-Волинської районної ради на посаді радника голови ради з питань соціально-економічного, культурного, розвитку територій та власності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зобов'язанні відповідача обчислити та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, визнання нечинним розпорядження голови Володарсько-Волинської районної ради № 7-к від 4 лютого 2011 року про звільнення ОСОБА_1, стягнення моральної шкоди, відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Володарсько- Волинський районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий:/ підпис/
Копія вірна:
Суддя: