Справа № 2-а/0606/212/2011
16.05.2011 смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі
головуючого-судді Криницького Л.В.
при секретарі Свиридок А.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дитині війни»,-
27 квітня 2011 року позивач звернувся до суду із даним позовом в обґрунтування якого зазначає, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Починаючи з 1.01. 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Довідавшись, що визначена законом 30% надбавка до пенсії йому не виплачувалась, він в порядку досудового врегулювання спору звернувся до управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі з проханням нарахувати йому і виплатити грошові кошти , на що отримав відмову.
Позивач просить суд визнати дії управління пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни неправомірними, зобов'язати управління пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі перерахувати та сплатити йому в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з розміру 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 2010 рік в сумі 7257,3 гривні, зобов'язати відповідача призначити йому щомісячне підвищення до пенсії як «Дитині війни»відповідно до положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач в судове засідання не прибув, надіславши листа в якому просить справу розглянути у його відсутності, що заявлений позов він підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не прибув надіславши до суду заперечення проти позову та заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, що заявлений позов він не визнає.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Підлягає задоволенню позов в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 27 жовтня 2010 року по 27 квітня 2011 року так як позивач звернувся до суду 27 квітня 2011 року, а тому шестимісячний строк позовної давності охоплюється з 27 жовтня 2010 року по час звернення до суду.
Позов щодо зобов'язання відповідача перерахувати та сплатити йому в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1.01. 2006 року по 2010 рік в сумі 7257,3 гривень підлягає залишенню без розгляду так як вказаний позивачем термін виходить за межі строку позовної давності, яка передбачена ст. 99 КАС України. Позивач не звертався до суду із вимогою щодо поновлення пропущеного строку позовної давності, причини його пропущення в позовній заяві не зазначив. Суд же відповідно до ст. 11 ч. 2 КАС України, розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. І ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в
- 2 -
межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії виникло з часу прийняття Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а у 2007 році виникло після винесення рішення Конституційним Судом України від 9 липня 2007 року, у 2008 році з часу винесення рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року. Вказані рішення були опубліковані у встановленому порядку, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення свого права саме з часу опублікування рішень суду. Крім того, позивач щомісяця отримує пенсію, а тому повинен був знати чи виплачується йому доплата до пенсії як дитині війни.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до категорії дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі, що підтверджується її пенсійним посвідченням.
Відповідно до ч.І ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу надбавка до пенсії, як особі зі статусом «дитини війни», нараховувалась та виплачувалась не у повному обсязі, тобто не на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а на підставі постанови Кабінету Міністрів України»«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05. 2008 року.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зміст закону України, яким встановлюється надбавка до пенсії дітям війни, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком особам, які мають статус «дитина війни».
Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05. 2008 року.
Таким чином позивач мав право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, але до суду із позовом не звертався, а звернулася лише 27 квітня 2011 року.
Не підлягає задоволенню вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача призначити йому підвищення до пенсії як дитині війни , відповідно до положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» так як вказане право надане йому вищевказаним законом. Крім того позивач цією вимогою просить зобов'язати проводити йому надбавку до пенсії на майбутнє.
Відповідно до ч. І ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому
цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача на майбутнє нараховувати та виплачувати йому надбавку до пенсії, яка передбачена ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Суд же розглядає звернення позивачів до адміністративного суду з уже порушеними правами, свободами та
-3-
інтересами позивачів, тобто в минулому часі, на час звернення до суду, а не в майбутньому.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни ", ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,ст.ст. 158, 159, 160 ч.З, 161-163, 167, 254 КАС України, суд ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомогу передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсоткової мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 27 жовтня 2010 року по 27 квітня 2011 року.
В задоволенні позову в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі щодо призначення ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відмовити за безпідставністю.
Позов в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі перерахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 січня 2006 року по 2010 рік залишити без розгляду, роз»уяснивши йому, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду він має право звернутися до суду в загальному порядку.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Володарсько- Волинський районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: