Справа №: 2/0306/1139/11
м. Ковель 18.08.2011
Ковельський міськрайсуд Волинської обл. 18 серпня 2011 р.
в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі, стягнення аліментів за попередній період,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 900 грн. щомісячно, мотивуючи тим, що її шлюб з відповідачем було розірвано 18.10.01 р. Від даного шлюбу є одна спільна неповнолітня дитина - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка в даний час проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Відповідач коштів на утримання дитини добровільно не надає, працює, має змогу сплачувати аліменти у такому розмірі, про який вона просить. Просить також стягнути з відповідача аліменти за попередній період з 01.01.10 р. по день постановлення судового рішення у справі. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві. Суду додатково пояснила, що поняття встановлення та стягнення аліментів вона вважає тотожними. Раніше з позовом до суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання вказаної вище дитини вона не зверталась, так як він деякий час добровільно надавав кошти на її утримання. А згодом -обіцяв це робити, однак, не робив.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що дійсно, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, - спільна дитина сторін. Він періодично надає дочці певні грошові суми для її потреб та в якості подарунка. Однак, в даний час він не працює, хоча і перебуває на обліку у центрі зайнятості населення як такий, що шукає роботу, має тимчасові нерегулярні заробітки, коштів на сплату аліментів у розмірі про який просить позивач, не має та вважає цю суму завищеною. Згідний сплачувати по 100 грн. аліментів щомісячно. Інших утриманців не має, є здоровим. Просить позов задовольнити частково.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається з пояснень позивача та стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданого 18.10.01р. відділом рацс Ковельського РУЮ, що між сторонами був укладений та зареєстрований шлюб, що розпався.
Із копії свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 15.03.95 р. Повурською сільрадою Ковельського р -ну Волинської обл., слідує, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
Ту обставину, що на даний час спільна дитина сторін проживає з позивачем, відповідач не оспорює.
У відповідності із ст.180 СК України, батьки зобов”язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно із ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи те, що позивач має на утриманні спільну неповнолітню дитину сторін, відповідач добровільно коштів на її утримання не надає, в даний час не працює, його доход є нерегулярний, слід визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі, максимально близькому до розміру 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством України.
Разом з тим, позовні вимоги позивача про встановлення аліментів, до задоволення не підлягають, так як такий інститут, як право на утримання - аліменти, встановлено законодавством України і додаткового встановлення їх судом у конкретній цивільній справі є зайвим.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів за попередній період, то, такі вимоги також до задоволення не підлягають з наступних підстав. Відповідно до положення ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред»явлення позову. Аліменти за минулий час (не більше як за три роки) можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач та позивач проживають у населених пунктах, що не є віддаленими один від одного та у одному районі. Місце проживання відповідача позивачеві було відомо. Раніше вона не зверталась з позовом до суду для отримання від нього аліментів з власної ініціативи. Їй було відомо, що раніше відповідач працював та місце його праці. Однак, вона не вживала будь - яких заходів для отримання аліментів, а з боку відповідача не було дій, що унеможливлювали б реалізацію її права щодо цього. Будь - яких доказів того, що в період з 01.01.10 р. позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати, позивач суду не надала.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213 - 218, 88 ЦПК України, ст. ст. 75, 180, 182, 192, 191 СК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 300 (триста) грн. щомісячно, починаючи з 27 липня 2011 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць в розмірі 300 (триста) грн. допустити до негайного виконання.
В решті позову -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на доход держави 51 (п»ятдесят одну) грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:І. М. Логвинюк